Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №362/2662/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/2662/26

Провадження № 1-кп/362/473/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12026111460000075 від 25.03.2026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Туруханськ Красноярського краю, рф, росіянина, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

У невстановлену дату та час ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік від житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов два промислово виготовлені, споряджені вибуховою речовиною корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, а також два промислово виготовлені уніфіковані запали дистанційної дії УЗРГМ-2, чим здійснив їх придбання.

В подальшому ОСОБА_2 , усвідомлюючи та розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у сфері незаконного поводження з боєприпасами, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, взяв два промислово виготовлені, споряджені вибуховою речовиною корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, а також два промислово виготовлені уніфіковані запали дистанційної дії УЗРГМ-2, з метою їх приховання переніс до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим заздалегідь визначив місце зберігання вищезгаданих предметів з метою подальшого зберігання.

Злочинна діяльність ОСОБА_2 припинена працівниками поліції, якими 15.02.2026 в період часу з 16 год. 11 хв. до 18 год. 54 хв. виявлено та вилучено в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 два промислово виготовлені, споряджені вибуховою речовиною корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, а також два промислово виготовлені уніфіковані запали дистанційної дії УЗРГМ-2, які відносяться до категорії бойових припасів.

Таким чином, ОСОБА_2 без наданого законом дозволу незаконно придбав, носив та зберігав за місцем свого мешкання боєприпаси.

Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження

До початку судового провадження між прокурором Фастівської окружної прокуратури, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026111460000075 від 25.03.2026, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку 26.03.2026 у присутності захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України – у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу ОСОБА_2 та інші обставини справи, сторони погодилися на звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України.

Позиції сторін щодо можливості затвердження угоди.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без примусу в присутності захисника.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.

Захисник не заперечувала проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.

Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що є тяжким злочином, прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона міститьбеззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства;не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/7422-ВТХ від 20.02.2026 в розмірі 7131,20 грн.

15.02.2026 ОСОБА_2 затримано і 18.02.2026 ухвалою слідчого судді обрано відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15.04.2026 включно.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі статті 72 КК України необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.02.2026 до 18.02.2026 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з 19.02.2026 по 15.04.2026 включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Підстави для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.03.2026 між ОСОБА_2 та прокурором, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні№12026111460000075 від 25.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох років) позбавлення волі.

На підставі статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 15.02.2026 до 18.02.2026 (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з 19.02.2026 по 15.04.2026 (включно) з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 28.04.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 20 коп. на користь держави.

Речові докази:

- залишки вибухових матеріалів - два корпуси ручної гранати Ф-1, два підривачі до ручних гранат «УЗРГМ-2», які залишилися після знешкодження вибухових матеріалів, відповідно до акту знешкодження вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, від 15.02.2026, та зберігаються в камері зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області, – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1