Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №361/1802/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1802/26

Провадження № 2/361/857/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.26

28 квітня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретаря Михальової М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

встановив:

У лютому 2026 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вони з відповідачем є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є повнолітнім та продовжує навчання на денній формі у закладі вищої освіти – 3 курс групи Ел-31 Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського», отримує стипендію, розмір якої не покриває його витрат на проїзд та придбання навчальних матеріалів. Мешкає з позивачем, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Відповідач грошової допомоги пов`язаної з навчанням сину не надає. З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі частині всіх видів заробітку на період навчання сина, до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Присутня у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Присутня представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, надала відзив на позовну заяву, за змістом якого вважає завищеним розмір аліментів, зазначений у позовній заяві та таким, що не є обгрунтованим позивачем щодо здійснених витрат, зважала за можливе, із врахуванням витрат відповідача на утримання іншої дитини від цього шлюбу – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – здійснення сплати аліментів на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частки від усіх його доходів.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 20.02.2008 року, виданого виконкомом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис №18.

Згідно довідки №9/26 від 27.01.2026 року ОСОБА_4 навчається на 3 курсі Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського», термін навчання по 30.06.2027 року.

З долученої копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2023р. у ВП №70877585 вбачається проведення примусового виконання по виконавчому листу №361/1260/21, виданого 18.02.2022 року Броварським міськрайонним судом Київської області щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 .

Згідно з частиною 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною 3статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України) і виплачуються щомісячно.

Як зазначено в п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров`я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст.182,200 СК України).

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідачем доведено наявність іншого стягнення з його доходу, чим обмежена його можливість надання допомоги дитині, що навчається у розмірі, зазначеному позивачем. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів несення витрат на навчання ОСОБА_4 саме у зазначеному нею розмірі.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на користь позивача на час навчання дитини у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18.02.2026 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трирічного віку.

В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право платника аліментів звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів.

У випадку зміни у матеріальному чи сімейному стані сторін, останні не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач при поданні позову до суду була звільнена від його сплати за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18.02.2026 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трирічного віку.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Писанець Н.В.