Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №359/357/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/357/26

Провадження № 1-кп/359/400/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією, кримінальне провадження № 12025111100002045, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2025, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добрянське, Тячівського районну, Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

10.11.2025 приблизно о 16 годині 40 хвилин за відсутності атмосферних опадів, у світлу пору доби, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21099», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись: вул. Центральна в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, під час здійснення маневру лівого повороту на вул. Вишнева, проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п. 10.1 та п. 10.5 Правил дорожнього руху України, стверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), допустив зіткнення з велосипедистом під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по вул. Вишнева в зустрічному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднана травма голови (забій головного мозку, лінійний перелом лівої тім`яної кістки з переходом на основу черепа, перелом лівого величного відростку, крововилив в м`які тканини лівої тім`яної ділянки, гематоми шиї, параорбітальна гематома з ліва), грудної клітки (закритий перелом 1-5-го ребер зліва, перелом верхнього краю лівої лопатки, лівосторонній гемоторакс (200мл.)), які згідно висновку експерта № 109д від 18.12.2025 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Згідно з висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/111-25/74993-ІТ від 15.12.2025 в діях водія автомобіля «ВАЗ-21099» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 10.1 та п. 10.5 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення ОСОБА_4 п. 10.1 та п. 10.5 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_5 спричинено тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Розуміє, що порушив правила дорожнього руху України, унаслідок яких потерпілому спричинено тяжке тілесне ушкодження. Фактичні обставини справи не оспорює та зазначив, що всі обставини справи відповідають дійсності. Він рухався по центральній вулиці с.Вороньків у напрямку м.Бориспіль. На повороті йому на зустріч на велосипеді їхав потерпілий і коли потерпілий був у його сліпій зоні, сталося ДТП в результаті якого він автомобілем зачепив потерпілого на велосипеді. Від зіткнення потерпілий впав на землю. Він зупинив автомобіль і допомагав потерпілому піднятися і дочекався медиків та працівників поліції. Він матеріально допомагав потерпілому, в даний час він повністю розрахувався з потерпілим, між ними відсутні будь-які претензії. Просив суворо не карати та не позбавляти його права керування транспортним засобом, який йому необхідний для роботи по різним будівництвам.

Обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення. На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, досліджує докази щодо судових витрат та речових доказів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Суд, встановив обставини справи, оцінюючи досліджені докази, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання його винним.

Його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильною.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Обвинувачений ОСОБА_4 10.11.2025 приблизно о 16 годині 40 хвилин за відсутності атмосферних опадів, у світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21099», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись: вул. Центральна в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, під час здійснення маневру лівого повороту на вул. Вишнева, проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п. 10.1 та п. 10.5 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з велосипедистом під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по вул. Вишнева в зустрічному напрямку. Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднана травма голови (забій головного мозку, лінійний перелом лівої тім`яної кістки з переходом на основу черепа, перелом лівого величного відростку, крововилив в м`які тканини лівої тім`яної ділянки, гематоми шиї, параорбітальна гематома з ліва), грудної клітки (закритий перелом 1-5-го ребер зліва, перелом верхнього краю лівої лопатки, лівосторонній гемоторакс (200мл.)), які згідно висновку експерта № 109д від 18.12.2025 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між діями обвинуваченого та тілесними ушкодженнями потерпілого існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.

Судом враховується, що ОСОБА_4 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та активне сприяння розкриття злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналіз даних при вивчені особи обвинуваченого вказує на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий. Неодружений, малолітніх дітей та осіб інвалідів на утриманні не має. Має місце реєстрації. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення для вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі строком три роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує, також, наявність щирого каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також, із урахуванням правової позиції прокурора. Думки потерпілого, якій просив не позбавляти волі ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 2 роки з визначенням відповідних обов`язків судом.

В той же час, на думку суду, підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами судом не встановлено, оскільки обвинувачений під час судового розгляду зазначив, що перебуває у складних умовах життя, він до об`єктів будівництва приїжджає на автомобілі. Він відшкодував потерпілому завдану ним шкоду. Його професія безпосередньо залежить від керування транспортними засобами, а тому має єдине джерело доходу від своєї заробітної плати. Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні тяжкі насліди від вчиненого, а також враховуючи правову позицію постанови Великої палати Верховного суду від 21.08.2019 (справа №682/956/17), суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов у справі відсутній.

Крім того, з обвинуваченого, на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 13816 гривень 70 копійок.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2025 на автомобіль марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись: ст. ст. 84, 100, 122, 124, 126, 127-129, ч. 3 ст. 349, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-76, ч. 2 ст. 286 КК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортирними засобами.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Цивільний позов у справі відсутній.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 13816 гривень 70 копійок, витрат на залучення експерта.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2025 на автомобіль марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.

Речовий доказ в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: автомобіль марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , повернути у володіння та розпорядження власника ОСОБА_4 . Велосипед чорного кольору, повернути у володіння та розпорядження власника ОСОБА_5 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку – після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1