Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №359/5163/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-а/359/2/2026

Справа №359/5163/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що 11 квітня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була винесена постанова №370-1 по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень. Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року №560, а саме: не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені в отриманій повістці. Позивач не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та вважає постанову протиправною. Оскільки, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував. Тому ОСОБА_1 просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №370-1 від 11 квітня 2025 року.

2. Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2025 року адміністративна справа №359/5163/25 передана для розгляду судді Журавському В.В. (а.с.62-64).

3. Ставлення учасників адміністративного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача Синяченко В.П. надав до суду заяву, якою підтримав адміністративний позов та наполягав на його задоволенні, а розгляд справи просив провести за його відсутності.

Представник відповідача Тарасенко В.Є. направив до суду відзив на позовну заяву, яким вказав про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, тому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 11 квітня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення №370-1, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.19-22).

Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз.4 п.1 ч.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ, абз.7 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: в період з18 травня по 16 липня 2024 року не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження,

Крім цього, ОСОБА_1 також порушив абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року №560, а саме: не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені в отриманій повістці (повістка №791832, направлена рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» №0600298367057).

Спірні правовідносини регулюються гл.15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» підрозділу ІІ «Особлива частина» розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

У відповідності до ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 ст.201-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з п.24 Порядку №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що в змісті пред`явленого адміністративного позову ОСОБА_1 оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення №370-1 від 11 квітня 2025 року виключно в частині вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: за неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені в отримані ним повістці. При цьому, ОСОБА_1 не оскаржує вказану постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: за не уточнення своїх облікових даних через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Тому в силу, ч.1 та ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративну справу в межах пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Так, 17 жовтня 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ІКС «Оберіг») була сформована повістка про виклик ОСОБА_1 на 27 жовтня 2025 року об 11.00 годині в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

19 жовтня 2025 року вказана повістка, підписана кваліфікованим електронним цифровим підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» була направлена цінним листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600298367057 (а.с.50). Згідно відомостей про перевірку статусу відстеження за штрих-кодовим ідентифікатором №0600298367057 вказаний лист був повернутий відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.52).

В силу Правил надання послу поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року, зі змінами, внесеними на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 08 жовтня 2024 року, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».

Встановлено, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 була направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, саме за вказаною адресою позивачем була отримана оскаржувана постанова. За таких обставин, в силу п.41 Порядку №560, позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З доводів позивача вбачається, що він фактично проживає в с. Сеньківка Бориспільського району, тому вказана повістка була направлена не за місцем фактичного проживання. Проте, вказані доводи позивача не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тому постанова по справі про адміністративне правопорушення №370-1 від 11 квітня 2025 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, а адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тому, приймаючи вказану постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явленого адміністративного позову.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За пред`явлення адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується квитанцією від 11 червня 2025 року (а.с.24). Разом з цим, враховуючи ту обставину, що в задоволенні пред`явленого ОСОБА_1 адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Тому, суд вважає, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача зобов`язання з відшкодування понесених ним судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ч.10 ст.1, ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1 ст.210-1, ч.3 ст.201-1, ч.1 ст.235, ст.280 КУпАП, ч.1 ст.72, ч.1 та ч.2 ст.77, ч.1 ст.139, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-246, ч.3 ст.286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський