Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №357/20566/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20566/25

Провадження № 2-о/357/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Сомок О.А.,

секретар судового засідання – Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою у якій просила суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,5581 га, розташованої в АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820386200:02:000:0153. Спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт від 15.07.2008, згідно з яким усе своє майно за законом заповів ОСОБА_1 .

При зверненні до нотаріуса їй було роз`яснено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини і тому не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , але протягом останніх п`яти років фактично проживав разом з заявницею в АДРЕСА_1 , оскільки був людиною похилого віку (на день смерті йому було 94 роки) та потребував постійного догляду та допомоги.

Встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сомок О.А. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 24 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду.

12.03.2026 заявниця ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів, заяву підтримала у повному обсязі.

12.03.2026 заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з`явився , про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності. Проти заявлених вимог не заперечував, викладені у заяві факти про спільне проживання заявниці разом із спадкодавцем на момент смерті підтвердив та просив суд задовольнити заяву.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , у якому батьком зазначений ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 підтверджується, що заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 у віці 94 роки у м.Біла Церква, про що складено актовий запис №110 Узинською міською радою, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.04.2024.

15.07.2008 ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Кушнір Н.Б., відповідно до якого останній усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 4,5581 га, розташована в АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820386200:02:000:0153.

Судом встановлено, що заявник звернулася до другої Білоцерківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 . Державним нотаріусом Мариною Мельничук заявниці надано роз`яснення № 2635/01-16 від 27.11.2025 відповідно до якого, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують реєстрацію місця постійного проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , відсутній факт прийняття останньою спадщини після смерті батька, тому їй рекомендовано звернутись до суду для встановлення такого факту чи визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №83406692 вбачається, що інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 у спадковому реєстрі відсутня.

З декларації №0001-98К4-0700 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу доданої до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 , отримував медичні послуги у КНП Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1, лікар ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

У п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час судового розгляду здобуто достатньо доказів, які підтверджують факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_3 на час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки заявниця, як спадкоємець за заповітом постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Враховуючи вищевикладене, оскільки факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини є доведеним, його встановлення необхідне заявниці для реалізації права на спадкування після смерті батька, а у позасудовому порядку встановити його неможливо і чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення даного факту, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її часткового задоволення.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для вирішення питання про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини свідчить про прийняття спадщини. Тому в цій частині вимог заяви слід відмовити.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 293, 294, 315,319 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту прийняття спадщини – задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 станом на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ,

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Суддя О. А. Сомок