Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №357/6483/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6483/26

3/357/2400/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4745 від 14.04.2026 року: ОСОБА_1 , будучи до 12.05.2023 адміністратором адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4746 від 14.04.2026 року: ОСОБА_1 , будучи до 12.05.2023 адміністратором адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4747 від 14.04.2026 року: ОСОБА_1 , адміністратор адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч.1 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4748 від 14.04.2026 року: ОСОБА_1 , адміністратор адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч.1 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2026 вказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення

ОСОБА_1 , беручи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, пояснила суду, що дійсно несвоєчасно подала зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначивши, що у травні 2023 року вона звільнилась, а згодом виїхала за межі України, та на той момент подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, було відтерміновано. Коли подання декларацій було поновлено, то ОСОБА_1 знаходилась за кордоном та не мала можливості подати декларації, оскільки не мала електронного цифрового підпису. У січні 2025 року ОСОБА_1 приїжджала до України та отримала електронний цифровий підпис, й намагалась подати декларації, проте не змогла. У червні 2026 року ОСОБА_1 попросила знайому їй особу допомогти подати їй декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та 19.06.2025 нею були подані відповідні декларації. ОСОБА_1 підтвердила суду, що вона дійсно порушила вимоги Закону України «Про запобігання корупції», однак такі обставини були пов`язані із перебуванням поза межами території України, тому просила суворо не карати.

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В., надав суду висновок у справі про адміністративне правопорушення та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, вина у вчиненні вказаних правопорушень доводиться матеріалами справи, а тому прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати до неї мінімальне адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Шлапацького О.В. та дослідивши висновок прокурора у справі про адміністративне правопорушення, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4745 від 14.04.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4746 від 14.04.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4747 від 14.04.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №4748 від 14.04.2026 року, копію паспорта ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію розпорядження № 95-К від 30.03.2016, копію розпорядження № 284-К від 08.05.2023, копію присяги Коваленко В.Л., копію особової картки ОСОБА_1 , копію попередження про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в орган місцевого самоврядування та проходженням служби, роздруківку результатів пошуку з сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, роздруківку послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», копію науково-експертного висновку, копію листа № 04-18/10-1584 від 11.09.2018, копію положення про управління стратегічних розслідувань в Київській області, відеозаписи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 176-2 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» серед іншого визначає, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

З копії розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 95-К від 30.03.2016 року, а також пояснень ОСОБА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 року призначено адміністратором адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

Таким чином суддя встановив, що ОСОБА_1 являється суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 2-7 XIII (Прикінцеві положення) Закону України «Про запобігання корупції» визначено, установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Установити, що декларації, подані під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого статтею 45 цього Закону. Суб`єкти декларування, які подали такі декларації, мають право протягом 14 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо подання виправленої декларації за відповідний звітний період. Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує такому суб`єкту декларування можливість подати виправлену декларацію за відповідний звітний період протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем одержання відповідного звернення суб`єкта декларування.

Установити, що суб`єкти декларування звільняються від обов`язку подання передбачених частинами першою та четвертою статті 52 цього Закону повідомлень, підстави для подання яких виникли під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану".

Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

З матеріалів справи, зокрема з додатку – Послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 – 20.06.2025, роздруківки результатів пошуку з сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, усних пояснень ОСОБА_1 , встановлено, що щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а також щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, ОСОБА_1 було подано лише 19.06.2025.

Таким чином суддя встановив, що ОСОБА_1 , адміністратор адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 19.06.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік та за 2022 рік.

Крім цього суддя зазначає, що згідно розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 284-К від 08.05.2023, ОСОБА_1 було звільнено 12.05.2023 із займаної посади адміністратора адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

Згідно ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

З матеріалів справи також встановлено, що після звільнення, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 було подано лише 19.06.2025.

Таким чином суддя встановив, що ОСОБА_1 , будучи до 12.05.2023 адміністратором адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім цього суддею встановлено, що ОСОБА_1 , будучи до 12.05.2023 адміністратором адміністративного відділу управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 розділу VII та п.2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 19.06.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2023 рік (після припинення діяльності).

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати електронну декларацію через мережу Інтернет в будь-якому місці. Але, оскільки обов`язок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виник у ОСОБА_1 вже після звільнення, то місцем вчинення правопорушення слід вважати її адресу проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Суддя зазначає, що вказане правопорушення не є триваючим, оскільки законодавством встановлено чіткі терміни подання щорічної декларації особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тому якщо до настання відповідної календарної дати особа не виконала вимоги Закону – вона вважається такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Оскільки граничною датою подання декларації особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2022 рік та декларацію при звільненні – до 31.01.2024, тому в даному випадку датою вчинення адміністративного правопорушення за протоколами про адміністративне правопорушення № 4745, № 4747 та № 4748, слід вважати – 01.02.2024.

Оскільки граничною датою подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після припинення діяльності) – до 31.03.2024, тому в даному випадку датою вчинення адміністративного правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення № 4746, слід вважати – 01.04.2024.

Фактичним моментом виявлення вчинених ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, суддя вважає 14.04.2026.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП встановлена та підтверджується наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені судом під час судового розгляду у відповідності до ст.252 КУпАП та поясненнями ОСОБА_1 , які остання надала в судовому засіданні.

Суддя зазначає, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом».

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, її ставлення до вчиненого.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 172-6, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь