Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №344/5871/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5871/26

Провадження № 2-а/344/76/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в березні 2026 року звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2025 року було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у розмірі 17 000 грн., про яку дізнався 15.03.2026 року під час оновлення додатку «Резерв+», хоча станом ще на 07.01.2026 року на обліку знаходився без порушень, а також 20.03.2026 року з матеріалів відкритого ВП від 28.11.2025 року. В постанові відповідача вказано, що позивач визнав вину та подав заяву, хоча жодної заяви він не подавав. Постанова винесена без відома та участі позивача чи його представника, без виклику на засідання, не підписана позивачем, не направлялась позивачу. Станом на 07.01.2026 року всі військово-облікові дані позивача вже були оновлені та уточнені. Жодних порушень не допускав, всі роки перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова не містить суб`єктивну сторону правопорушення (суть такого) та порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», доказів на підтвердження цього додатки до постанови не містять, не враховано норму ст.210 КУпАП, ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (електронна взаємодія інформацією), вина позивача відсутня.

06.04.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вимоги заперечуються. Позивачу 16.09.2025 року було виписано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 год. для уточнення даних, однак позивач не з`явився в порушення абз.2 ч.1,3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Доказів безпідставності доведення вимог є подана позивачем заява 27.11.2025 року о 15:52 год. через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, де він визнає порушення закону та надає згоду на притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ст.279-9 КУпАП, підписана електронним цифровим підписом. У разі подання та отримання особистої заяви, з дотриманням ст.247,280,283 КУпАП керівник ТЦК та СП має право винести постанову без участі даної особи, що узгоджується зі ст.258, 279-9 КУпАП. Щодо доводів про електронну взаємодію даними, то позивач притягнений не за неоновлення персональних даних, а за неявку за повісткою на визначену дату 16.09.2025р. для проведення відповідних процедур (уточнення ступеню придатності, направлення на ЛКК, перевірки прав на відстрочку). Щодо поновлення строків, то позивач подаючи таку заяву 27.11.2025р. вину визнав та знав про невідворотність притягнення та мав об`єктивну можливість дізнатись результати розгляду заяви, а отже є підстави для залишення також позову без розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, справу розглядати без його участі, зокрема і через те, що вже перебуває на військовій службі.

Представник відповідача зі змісту поданого відзиву заперечив позовні вимоги та просив відмовити в задоволенні, розгляд просив здійснювати без участі представника.

Суд, дослідивши докази, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом установлено, що 28.11.2025р. постановою №R226633 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП було встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначене в повістці (ст..22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 17000грн. (а.с.12)

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.ри цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до копії повістки №4763140 (без зазначення дати на ній), ОСОБА_1 пред`явлена вимога з`явитися на 16.09.2025 року на 9:00 год. до ТЦК та СП для уточнення даних (а.с.35).

При цьому, без визначення дати складання повістки про виклик, встановити коли така була виписана, а тим паче надіслана до виконання суду не можливо. Доказу про направлення такої повістки і в якому порядку (поштовим зв`язком з повідомленням про вручення, на електронну адресу, на мобільний телефон тощо) відповідач не надав до відзиву. Отже, доказів належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про виклик до ТЦК та СП на певну дату і час саме з метою як вказано в повістці - уточнення даних, матеріали адміністративної справи не містять.

Чи був позивач ознайомлений з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України, також стороною відповідача не доведено.

Так, підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов`язаного, за повісткою про необхідність прибуття до ТЦК та СП на конкретну дату та час для уточнення даних, а не як вказується у відзиві для проведення відповідних процедур (уточнення ступеню придатності, направлення на ЛКК, перевірки прав на відстрочку).

Таке рішення відповідача, суд вважає прийняте без дотримання певних процедур, а отже таке підлягає до скасування, з огляду на наступне.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини десятої статті 1 Закону, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Диспозиція вказаної норми є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення правил військового обліку.

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. (п.30).

Як вбачається з матеріалів справи, повістка позивачу, яка не містить дати про що зазначено вище, окрім того не містить взагалі ім`я та прізвище особи, яка її підписала, не була надіслана у відповідності вищезазначеним нормам законодавства, іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п. 21 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 , за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно п. 24 цього ж Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У відповідності до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у встановленому законом порядку не було направлено засобами поштового зв`язку повістку про необхідність з`явитись для уточнення даних, як і не доводилось про надіслання повістки в інший спосіб.

Проте, постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Поштового відправлення та повернутого конверту для дослідження і встановлення необхідних даних, відповідачем суду не надано, як і не надано копії роздрукованих дій відстеження за треком.

Таким чином, відповідачем не надано доказів які б могли свідчити про вчинення дій, відповідно до вищезазначених Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1)направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2)відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Звідси в підсумку, матеріали справи також не містять доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» та/або даних щодо відмови від отримання повістки позивачем, та як наслідок відсутні підстави вважати, що позивач належним способом повідомлений у розумінні вказаних норм чинного законодавства.

На переконання суду, вказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Окрім того, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до відповідача та відповідно винесення спірної постанови, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, суд прийшов до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка оскаржуєься, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стосовно доводів відповідача про направлення позивачем особисто заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, де він визнає порушення закону та надає згоду на притягнення до адмінвідповідальності в порядку ст..279-9 КУпАП, підписану електронним цифровим підписом і у даному разі подання та отримання особистої заяви, з дотриманням ст.247, 280, 283 КУпАП керівник ТЦК та СП має право винести постанову без участі даної особи що узгоджується зі ст.258,279-9 КУпАП, слід зазначити таке.

Дійсно надання відповідачем копії такої заяви з кваліфікованим електронним підписом 27.11.2025 року, подачі якої категорично заперечує позивач, було б підставою винесення постанови без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як правильно доводив представник відповідача. Разом з тим, судом встановлено недотримання процедури вручення повістки і як наслідок відсутність підстав притягнення за дане правопорушення, без встановлення коли саме ОСОБА_1 дізнався про таку повістку і чому саме за день до притягнення до відповідальності подав таку заяву. Відтак, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви позивача про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Позивач причину пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення вважає поважною, оскільки про вказане порушення позивач дізнався 15 березня 2026 року під час оновлення додатку «Резерв+» , в якому висвітлювалась інформація про порушення правил військового обліку. До цього часу позивач знаходився на обліку «без порушень», про що свідчить інформація з того ж за стосунку «Резерв+» від 07.01.2026 року. Так, позивачем було здійснено запит щодо інформації з єдиного реєстру боржників, з якого позивач дізнався про виконавче провадження №80365030 що відкрито 26 лютого 2026 року за заявою стягувача ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також за ідентифікатором доступу до виконавчого провадження позивач дізнався повну інформацію по виконавчому провадженні та ознайомився з оскаржуваною постановою №R226633 від 28.11.2025 року. Змоги дізнатися про вищевказане виконавче провадження чи оскаржувану постанову у позивача не було, так як жодного листа з виконавчої служби позивач не отримував, арешти на банківські рахунки чи інші обмеження у виконавчому провадженні не накладались. А тому, про винесення постанови №R226633 від 28.11.2025 року позивачу стало відомо лише 20.03.2026 року.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи все вищезазначене в сукупності, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та знаходить підстави для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R226633 від 28.11.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 з накладенням штрафу у розмірі 17000грн. та провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА