Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №935/1658/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №935/1658/25

Суддя: Рибнікова М. М.

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1658/25

Провадження № 1-кп/935/128/26

ВИРОК

Іменем України

27 квітня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження№12025060650000168 від 12.06.2025 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби призваним під час мобілізації, перебуваючи в розпорядженні командира військовій частині НОМЕР_1 , вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин:

Відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону життя та здоров`я.

Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а у подальшому, у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, знаходився у розпорядженні, проте статус військовослужбовця не втратив, відповідно до вимог от. ст. 11, 16, 49 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки.

Відповідно до вимог ст. ст. З, 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройний сил України», військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця і за дотримання

Військової присяги , виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів країни, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Установлено, що 26.05.2025 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебував у будинку АДРЕСА_3 , де спільно із давно знайомими йому ОСОБА_6 , який являється власником даного будинку та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вживав спиртні напої.

У подальшому близько 21 год. 45 хв., після розпивання спиртних напоїв, вказані особи пішли відпочивати до різних спальних кімнат будинку.

Того ж вечора, близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 прокинувся та виявив, відсутність пляшки спиртного, яку він залишив поруч зі своїм ліжком. Після цього ОСОБА_5 почав обходити кімнати будинку, з метою виявлення вказаної пляшки спиртного.

Увійшовши до кімнати, де відпочивали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 побачив, що поруч із ліжком де спав ОСОБА_7 , знаходиться пляшка спиртного, яку він шукав.

У цей час, місці та за вказаних обставин, у ОСОБА_5 , виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи за вищевказаною адресою, підійшов до ОСОБА_7 , який лежав на ліжку, а саме на лівому боці, та наніс декілька ударів кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_7 та в область тулуба, з права.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 правою рукою схопив дерев`яну ніжку від стільця, яка знаходилась на підлозі у даній кімнаті, якою наніс декілька ударів по грудній клітині та по правій руці ОСОБА_7 який лежав на ліжку на лівому боці.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синців на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, синців на грудній клітці праворуч, перелому 7-го ребра праворуч.

Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, на адресу суду нпарвив заяву про проведення судового розгляду у його відсутність , просить суворо не карати.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого доведена, дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисні дії, які виразилися у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом”якшують покарання є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Із-за таких обставин та враховуючи те, що обвинувачений раніше судимий, за місцем служби характеризується посередньо, самовільно залишив місце служби, вину визнав повністю, розкаюється, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства і останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону .

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Вимогами ч.2 ст.50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений .

Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1( один ) рік .

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua