Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №202/7990/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 202/7990/25

№ 2/183/4700/26

27 квітня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем був укладений договір Позики №79961971 від 07.06.2024, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти, на погоджений договором строк та зобов`язався їх повернути і сплати проценти за користування позикою. Позикодавець виконав умови кредитного договору, надавши обумовлену суму кредитних коштів, а позичальник зобов`язання з їх повернення належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 18213,3 грн., яка складається з наступного: 6550,5грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5826,30 грн. - заборгованість за відсотками, 5836,50 грн. – заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

У подальшому, через укладання договору факторингу, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло права вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором. Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості як на користь попереднього кредитора, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра області від 22.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у вищезазначеній справі, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін. На підставі ухвали цього ж суду від 24.11.2025 дану справу передано на розгляд за підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

09.01.2026 представник відповідачки – адвокат Мусаєва Ю.В. подала відзив на позов у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що матеріали справи містять лише сам договір позики, але будь-яких доказів виконання договору позики позивачем не надано.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 справу прийнято до провадження суддею Оладенко О.С., призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Представник відповідачки подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79961971 від 07.06.2024 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно якого Товариство зобов`язувалося надати позичальнику 12000 грн. на строк 30 днів до 06.07.2024, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування ними в розмірі 0,75% за кожен день користування.

Пунктами 20, 21 вищевказаного договору передбачено, що вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Договір містить накладену кваліфіковану електронну печатку позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79961971 від 07.06.2024 був підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором «75530».

З наведеного убачається, що факт укладення кредитного договору між позикодавцем ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем знайшов своє підтвердження.

Разом з тим, позивачем не доведено факт надання кредитних коштів позичальнику, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Проте позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту здійснення перерахування коштів позичальнику, клопотань про витребування таких відомостей, зокрема з банківської установи, в якій відкритий рахунок позичальника, або з іншої фінансової установи-надавача послуг переказу коштів без відкриття рахунку.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 договору факторингу №14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

24 січня 2025 року між позивачем та позикодавцем укладено додаткову угоду №47 до зазначеного договору факторингу, на підставі якого до позивача перейшли права вимоги, у тому числі й до боржника ОСОБА_1 , яка відповідно до Витягу з реєстру боржників №42 від 24.01.2025, станом на дату відступлення права вимоги мала непогашену заборгованість за договором позики №79961971 від 07.06.2024 у розмірі 18213,30 грн.

Згідно з розрахунком позивача, відповідачу нарахована заборгованість за договором №79961971 від 07.06.2024 в розмірі 18213,30 грн., яка складається з наступного: 6550,5грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5826,30 грн. - заборгованість за відсотками, 5836,50 грн. – заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення кредитного договору №79961971 від 07.06.2024 з відповідачем, де зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаного вище договору, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором..

Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є первинним документом, який підтверджують видачу позичальнику кредиту, користування ним, а, отже сам по собі не є належним доказами наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання відповідачем коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі позикодавцем відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №79961971 від 07.06.2024, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, сума сплаченого судового збору не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, ІBАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 27 квітня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.