Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №179/529/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/529/26

1-кп/179/110/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за №12024041470000248 від 18.10.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Почино-Софіївка Магдалинівського району Дніпропетровської області, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, неповнолітніх дітей не утриманні не маючого, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан (строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно до Указу Президента України №40/2026 від 12.01.2026).

Водночас, 25 лютого 2026 року, близько 11 год. 10 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 знаходився на вулиці Захисників України (Комарова) в с-щі Магдалинівка Самарівського району Дніпропетровської області, неподалік від будівлі газового господарства, та направлявся до центру селища.

Проходячи поблизу паркувального майданчику вищевказаного газового господарства ОСОБА_4 помітив на багажнику велосипеду, котрий стояв на вищевказаному майданчику, гелевий акумулятор марки Volcom потужністю 100 Аh, що належить ОСОБА_6 .

В цей час та місці в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме – зазначеного акумулятора.

Реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, перебуваючи у вказаний час та в казаному місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю власника, переконавшись, що його дії є таємними для оточуючих та за ним ніхто не спостерігає, взяв до рук гелевий акумулятор марки Volcom потужністю 100 Аh, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 7247 грн. 59 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в обсязі пред`явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, визнавши всі обставини, встановлені в обвинувальному акті, та суду показав, що 25 лютого 2026 року він проходив по вулиці (точну назву не знає) біля газового господарства у Магдалинівці, та на парковці побачив велосипед, на багажнику якого був акумулятор чорного кольору, марки він не знає. Поруч нікого не було. Він підійшов до велосипеду, взяв акумулятор та поїхав додому. Викрадений акумулятор він продав знайомому за 4000 грн. У скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність. Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_7 не має, цивільний позов не заявляє, просить призначити покарання на розсуд суду.

Прокурор, обвинувачений та захисник не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого. Тому суд, на підставі ст.325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без участі потерпілого.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.02.2026, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив орган досудового розслідування про факт крадіжки невідомою особою 25.02.2026 близько 11-00 годин в с-щі Магдалинівка по вул.Захисників України, поблизу газового господарства, належного йому гелевого АКБ марки Volcom, потужністю 100Аh;

- протоколом огляду місця події від 25.02.2026 з фототаблицею, відповідно до якого слідчим, за участі потерпілого ОСОБА_8 оглянуто місце події – відкрита ділянка місцевості, розташована в с-щі Магдалинівка по вул.Захисників України Самарівського району Дніпропетровської області, поблизу будівлі газового господарства, де знаходиться паркувальний майданчик. Зафіксовано місце, де зі слів потерпілого він залишив свій велосипед. В ході огляду нічого не вилучено;

- протоколом огляду місця події від 25.02.2026 із відеозаписом, відповідно до якого слідчим було оглянуто та вилучено добровільно виданий свідком ОСОБА_9 гелевий акумулятор марки Volcom, потужністю 100Ah, чорного кольору, без видимих механічних ушкоджень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2026 з відеозаписом його проведення, відповідно до якого в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 на місці розповів про обставини вчинення ним крадіжки акумулятора, належного потерпілому та показав механізм її вчинення. У судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що він добровільно приймав участь у слідчому експерименті та давав правдиві показання;

- висновком експерта судової товарознавчої експертизи №331 від 26.02.2026, відповідно до якого ринкова вартість, з урахуванням зносу бувшого у використанні гелевого акумілятора потужністю 100Ah, марки «Volcom», який перебуває у працездатному стані, без будь-яких деформацій, станом на 25.02.2026 становить 7247,59 грн.

Суд визнає, що усі зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог Закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, не судимий, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра за місцем мешкання не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем мешкання характеризується формально, в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку та готовий понести передбачене законом покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Разом з цим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, а також думку прокурора в судових дебатах, який просив призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом зазначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з залученням експерта ОСОБА_10 для проведення судової товарознавчої експертизи №2736 від 20.11.2025 у розмірі 458,01 грн., що підтверджено звітом про фактичні затрати на проведення експертизи.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Відповідно до ч.1 ст.122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказані норми права, суд дійшов до висновку, що суд має право стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, в тому числі ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення стосовно особи обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, стягуються на користь держави. Перерахування таких витрат на рахунки експертів даною нормою не передбачено.

Згідно до ст.7 Закону України «Про судову експертизу», судово- експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про судову експертизу», судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, експерт ОСОБА_10 який проводив вищевказану судово-товарознавчу експертизу, є атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, але не є працівником державної спеціалізованої установи.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення витрат на проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 458,01 грн. на користь експерта ОСОБА_10 , а також і неможливість стягнення цих коштів на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373- 374, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо протягом зазначеного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останнього.

Речові докази:

- гелевий акумулятор потужністю 100 Ah, марки «Volcom», котрий переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити потерпілому за належністю;

- два дискових накопичувача формати DVD-R з відеозаписами огляду місця події та слідчого експерименту – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1