Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №140/5555/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/5555/23 пров. № А/857/738/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Качмара В.Я., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року про відмову у роз`ясненні судового рішення (головуючий суддя: Сорока Ю.Ю., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

ОСОБА_1 , 03.04.2023 звернувся з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про зобов`язання посаду начальника другого відділення відділу внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ у Волинській області Управління внутрішньої безпеки і розслідувань Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України віднести до посади начальник сектору апарату МВС України. Виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та позивачу, довідку про розмір грошового забезпечення згідно посади начальник сектору апарату МВС України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, подав до суду першої інстанції заяву про роз`яснення судового рішення, яка обґрунтована тим, що позивач не розуміє яке відношення до винесення рішення по цій справі мають накази МВС № 190 і № 615 до прирівняння посади з якої він пішов на пенсію до посади поліцейського в 2002 році.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі відмовлено.

Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в заяві про роз`яснення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи у роз`ясненні судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до імперативних положень статті 254 КАС України, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв`язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосуються суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на ту чи ту процесуальну дію, вчинену судом у межах наданих йому повноважень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим, наведена вище правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Аналогічні висновки викладені у в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 240/29534/21 (Провадження № 11-103за22).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, тобто спір вирішено по суті шляхом відмови у його задоволенні і таке рішення не містить приписів зобов`язального характеру, які підлягають виконанню, а тому рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року не підлягає роз`ясненню у порядку статті 254 КАС.

Крім цього, позивачем не наведено жодних обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність цього судового рішення, що, у свою чергу, також свідчить про відсутність правових підстав для роз`яснення судового рішення.

Також, необхідно зауважити, що в рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року чітко вказано, оскільки підрозділи внутрішньої безпеки (підпорядковані Департаменту внутрішньої безпеки) на момент звільнення позивача діяли при Міністерстві внутрішніх справ України і не перебували в структурі Центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України, а посада, яку займав позивач до звільнення не відносилася до центрального апарату МВС, а тому відсутні підстави для зазначення в довідці для перерахунку пенсії складових грошового забезпечення поліцейських центрального апарату Національної поліції.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі № 140/5555/23 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді В. Я. Качмар

З. М. Матковська