Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №211/9685/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/9685/25

Провадження № 2/211/1327/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Юзефовича І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Андрійченко А.Ю.,

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дружківської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно їх неповнолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову вказала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який був розірваний рішенням Дружківського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2015. Від шлюбу мають неповнолітню дочку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дружківського міськрайонного суду Донецької області з відповідача стягнуті аліменти на утримання дочки які він не сплачує. З 2014 року відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та її утриманню, відповідач не спілкується з дочкою та не піклується про неї. З огляду на викладене вище позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, зобов`язано орган опіки та піклування Дружківської міської ради в особі Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали, посилаючись на обставини, вказані у позові, просили його задовольнити у повному обсязі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, відзиву на позов не надав.

Представник Служби у справах дітей Дружківської міської ради Донецької області у судове засідання не з`явився, своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний позов, суд згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серія НОМЕР_1 виданого 26 квітня 2011 року Виконавчим комітетом Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис №10 від 26 квітня 2011 року, батьками малолітньої ОСОБА_3 є:

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 11).

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з 22.07.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дружківського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2015 року у справі № 229/4390/15-ц. Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на виховання матері ОСОБА_5 (а.с. 14,15).

На підставі рішення Дружківського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2016 року виданий виконавчий лист, згідно якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходу, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом до досягнення дитиною повноліття, а при наявності боргу до повного його погашення. Починаючи з 08.04.2016 року (а.с. 16).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, боржник ОСОБА_2 станом на липень 2025 року має заборгованість в загальному розмірі 67056,53 грн. (а.с.17-19).

10 вересня 2016 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого 10 вересня 2016 року Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с. 13).

Згідно висновку органу опіки та піклування Дружківської міської ради від 09.02.2026 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Дружківської міської ради вважає за потрібне позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, під час бесіди спеціаліста служби у справах дітей Дружківської міської ради з ОСОБА_3 , дитина повідомила, що останній раз бачила свого батька, коли їй було 7 років, з того часу батько її не навідував, не телефонував, не вітав її з днем народження та світами, не цікавився її життям (а.с. 59-60).

Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тобто, жоден висновок для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини (ст. 166 Сімейного кодексу).

При вирішенні питання щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує їх характер, який з огляду на надані до матеріалів позовної заяви документи, свідчать про відсутність підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків.

На підставі викладеного, суд погоджується із висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., оскільки позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дружківської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І.О.Юзефович