Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №500/4523/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4523/25 пров. № А/857/46553/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О. М., Мікули О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року в справі № 500/4523/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції – Юзьків М.І.,

час ухвалення рішення – 13 жовтня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просила:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати її пенсії з 01.11.2022 та виплати заборгованості з 01.11.2022, згідно заяви поданої ОСОБА_1 від 08.07.2025 № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яка надійшла на вебпортал та зареєстрована 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25 - неправомірними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення з 01.11.2022 та здійснити виплату заборгованості з 01.11.2022 пенсії ОСОБА_1 , згідно заяви поданої ОСОБА_1 від 08.07.2025 № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яка надійшла на вебпортал та зареєстрована 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати її пенсії з 01.11.2022 згідно з заяви поданої ОСОБА_1 від 08.07.2025 № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яка надійшла на вебпортал та зареєстрована 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії від 08.07.2025 № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яка надійшла на вебпортал та зареєстрована 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виплата пенсії позивачки проводилась по жовтень 2022 року через відділення поштового зв`язку № 46027. З 01.11.2022 виплату пенсії припинено у зв`язку з її неотриманням протягом періоду з 01.05.2022 по 31.10.2022. Представник зазначив, що згідно з пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Враховуючи зазначене, для поновлення виплати пенсії пенсіонеру необхідно особисто звернутися із паспортом громадянина України до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України. Постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1 "Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до Порядку № 22-1. Внесені зміни стосуються осіб, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою. Для поновлення пенсії до заяви додаються: - копія документу / документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/ перебування за кордоном (з перекладом); - оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); - копія паспорта громадянина України. Форма заяви для поновлення пенсії наведена в додатку 1 до Порядку № 22-1. Заява про перерахунок пенсії може подаватись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації особи. Додані до заяви про перерахунок копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується відповідачем.

Адвокат Гриців О.Я., в інтересах позивачки, звернулась із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням надати довідку про доходи пенсіонера ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 01.07.2025 включно, вказавши отриману суму пенсійних виплат – помісячно.

На вказаний адвокатський запит, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 01.07.2025 № 1900-0202-8/30972 повідомлено, що в період з 01.05.2022 по 31.10.2022 пенсія ОСОБА_1 не отримувалась, тому з 01.11.2022 виплату пенсії було припинено. Враховуючи вищезазначене нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 01.07.2025 не проводилось (арк. справи 8).

08.07.2025 позивачкою ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua), за допомогою авторизації Дія.Підпис, подано до відповідача заяву про поновлення позивачці виплати пенсії (звернення від 08.07.2025 № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яке надійшло на вебпортал та зареєстроване 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25), у якій позивачка, просила відновити виплату пенсії, припинену з 01.11.2022, у зв`язку з тим, що пенсія за період з 01.01.2023 по 01.07.2025 не нараховувалась. Також просила здійснити виплату заборгованості, яка утворилася за вказаний період (арк. справи 8 зворот, 9).

За результатами розгляду звернення, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом № 4713-4778/Т-02/8-1900/25 від 23.07.2025 повідомило, що для поновлення виплати пенсії необхідно особисто звернутися із паспортом громадянина України до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України. Одночасно проінформовано, що постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1 "Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до Порядку № 22-1. Внесені зміни стосуються осіб, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою. Для поновлення пенсії до заяви додаються: - копія документу / документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/ перебування за кордоном (з перекладом); - оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); - копія паспорта громадянина України. Форма заяви для поновлення пенсії наведена в додатку 1 до Порядку № 22-1. Заява про перерахунок пенсії може подаватись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації особи. Додані до заяви про перерахунок копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально (арк. справи 10).

Вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Згідно із частиною третьою статті 25 Конституції України Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, Cуд зазначає, що пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30 січня 2020 року у справі №489/5194/16-а та від 30 вересня 2021року у справі № 540/4060/20.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 N 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону N 1058-IV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону N 1058-IV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із приписами статті 44 Закону N 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною п`ятою статті 45 Закону N 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

На виконання зазначених норм Закону N 1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок N 22-1.

Відповідно до пункту 1.1 розділу I Порядку N 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера; заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

Матеріалами справи стверджується, що 08.07.2025 позивачкою ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua), за допомогою авторизації Дія.Підпис, подано до відповідача заяву про поновлення позивачці виплати пенсії (звернення від 08.07.2025 року № ВЕБ-19001-Ф-С-25-130615, яке надійшло на вебпортал та зареєстроване 09.07.2025 за вх. № 4778/Т-1900-25), у якій позивачка, просила відновити виплату пенсії, припинену з 01.11.2022, у зв`язку з тим, що пенсія за період з 01.01.2023 по 01.07.2025 не нараховувалась.

Отже звернення позивачки відбулося у відповідності до вимог Порядку № 22-1, а доводи апелянта про особисте звернення є безпідставними, оскільки не засновані на нормах Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1.

Імперативність заборони обмежувати чи позбавляти можливості реалізації громадянами України їх конституційного права на соціальне забезпечення у взаємозв`язку з дійсним місцем проживання особи також кореспондується з правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в пункті 52 рішення у справі №10441/06 «Пічкур проти України» від 7 лютого 2014 року.

Водночас сам по собі факт звернення особи не є підставою для поновлення виплати пенсії, а таке поновлення можливе лише після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Отже, заява представника позивачки фактично розглянута не була і рішення встановленої форми за наслідками розгляду не прийняте.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язати відповідача розглянути заяву позивачки про поновлення виплати пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV та Порядку № 22-1 з урахуванням зроблених судом висновків.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року в справі № 500/4523/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. М. Гінда

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.