Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №380/6370/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6370/25 пров. № А/857/28102/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С. М., Матковської З. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в справі № 380/6370/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,-

суддя в 1-й інстанції – Грень Н.М.,

час ухвалення рішення – 09 червня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м.Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 07.03.2025 № 26) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 1 частини 3статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 07.03.2025 № 26) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 1 частини 3статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за допомогою АІС «ОБЕРІГ» комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 скеровано електронний запит до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, та встановлено, що ОСОБА_1 станом на 22.11.2024 не здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. ОСОБА_2 був відрахований у 2015 з Національного університету «Львівська політехніка» де здобував освітній рівень – магістр, форма навчання-заочна. У 2024 ОСОБА_2 зарахований до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, освітній рівень – магістр, форма навчання-денна. Отже, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» не є послідовним, тому у Довідці ОСОБА_1 зазначено «Ні, порушує» (згідно роз`яснення щодо алгоритму визначення послідовності здобуття освіти та формування Довідки ЄДЕБО МОН №1/9758-24 від 03.06.2024). Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянула заяву ОСОБА_1 та подані до неї документи та прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно протоколу № 26 від 07.03.2025.

ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте судом не надано належної оцінки та не враховано в ухваленому рішенні значення цього доказу.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 25 лютого 2025 року подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви була долучена довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 25 лютого 2025 року №609254.

Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 25 лютого 2025 року №609254, позивач 20.06.2008 року закінчив спеціалізовану середню загальноосвітню школу № 46 м. Львова з поглибленим вивченням англійської мови ім. В. Чорновола та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту.

05.07.2009 року в Львівському автомобільно-дорожньому технікумі отримав атестат про повну загальну середню освіту.

14.05.2012 року завершив навчання у ВСП Львівський автомобільно-дорожній коледж НУ «Львівська політехніка» та отримав диплом молодшого спеціаліста.

30.06.2025 року після навчання у НУ «Львівська політехніка» отримав диплом бакалавра.

В 2015 році ОСОБА_1 був зарахований до Національного університету «Львівська політехніка» Інституту післядипломної освіти заочної форми навчання освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальність "Адміністративний менеджмент».

Наказом від 04.11.2015 року ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу за власним бажанням.

Наказом № 650-4 від 30.08.2024 року зарахований на 1 курс денної форми навчання Львівського Національного університету Ветеринарної медицини та Біотехнологій імені С. З. Гжицького (ЛНУВМБ імені С. З. Гжицького) за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітня програма «Менеджмент організацій і адміністрування» ступінь вищої освіти «Магістр».

07 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.06.2024 року № 26 прийнято рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови вказано порушення послідовності здобуття позивачем освіти.

Позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавець визначив критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII.

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

З урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають освіту на рівні, що є вищим за рівень раніше здобутої освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

При цьому, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають освіту на рівні, що є вищим за рівень раніше здобутої освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.

Як встановлено судом, 07 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.06.2024 року № 26 прийнято рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки позивачем порушено послідовність здобуття освіти.

Колегія суддів зауважує, що Положення про ЄДЕБО, затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення № 620).

Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.

У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення № 620 наведений перелік уповноважених суб`єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу II Положення № 620 ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.

Уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III цього Положення.

Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення № 620 уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Дійсно, відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №609254 від 25.02.2025 року щодо позивача у розділі (рядку) «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображається значення «Ні, порушує».

Однак колегія апеляційного суду зауважує, що питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належить до компетенції відповідача – територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а дотримання порядку послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є питанням права та дослідження наданих військовозобов`язаним документів.

Як встановлено судом, до заяви позивача була долучена довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 25 лютого 2025 року №609254.

Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 25 лютого 2025 року №609254, позивач 20.06.2008 року закінчив спеціалізовану середню загальноосвітню школу № 46 м. Львова з поглибленим вивченням англійської мови ім. В. Чорновола та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту.

05.07.2009 року в Львівському автомобільно-дорожньому технікумі отримав атестат про повну загальну середню освіту.

14.05.2012 року завершив навчання у ВСП Львівський автомобільно-дорожній коледж НУ «Львівська політехніка» та отримав диплом молодшого спеціаліста.

30.06.2025 року після навчання у НУ «Львівська політехніка» отримав диплом бакалавра.

В 2015 році ОСОБА_1 був зарахований до Національного університету «Львівська політехніка» Інституту післядипломної освіти заочної форми навчання освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальність "Адміністративний менеджмент», однак наказом від 04.11.2015 року ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу за власним бажанням.

Наказом № 650-4 від 30.08.2024 року зарахований на 1 курс денної форми навчання Львівського Національного університету Ветеринарної медицини та Біотехнологій імені С. З. Гжицького (ЛНУВМБ імені С. З. Гжицького) за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітня програма «Менеджмент організацій і адміністрування» ступінь вищої освіти «Магістр».

Тобто у віддані відповідача була наявна не лише інформації згідно довідки від 25.02.2025 про поточне здобуття освіти, але й решта відомостей про навчання позивача, зокрема Виписка з ЄДЕБО щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, довідка про навчання та наказів щодо навчання позивача.

Отже згідно наданих відповідачу відомостей, зокрема які сформовані за даними ЄДЕБО, вбачається послідовність здобуття освіти позивачем.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90 - 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.

Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Матеріалами справи стверджується, що в 2015 році ОСОБА_1 був зарахований до Національного університету «Львівська політехніка» Інституту післядипломної освіти заочної форми навчання освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальність "Адміністративний менеджмент», однакнНаказом від 04.11.2015 року ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу за власним бажанням.

Наказом № 650-4 від 30.08.2024 року зарахований на 1 курс денної форми навчання Львівського Національного університету Ветеринарної медицини та Біотехнологій імені С. З. Гжицького (ЛНУВМБ імені С. З. Гжицького) за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітня програма «Менеджмент організацій і адміністрування» ступінь вищої освіти «Магістр».

Тобто, позивач не здобув вищої освіти на другому (магістерському) рівні.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем магістра у зв`язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем повної вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено лише документи про освіту позивача: свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, диплом молодшого спеціаліста, диплом бакалавра.

Матеріали справи не містять відомостей про закінчення здобуття позивачем вищої освіти на магістерському рівні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII, оскільки ОСОБА_1 здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним перший (бакалаврський) рівень.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при розгляді питання про надання відстрочки позивачу не дослідив вищенаведені обставини та не надав їм належної оцінки, а лише обмежився інформацією з примітки довідки про здобувача освіти від 25.02.2025 року. Тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 07.03.2025 № 26) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд не може визнати обґрунтованим, розсудливим та таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в справі № 380/6370/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.