Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №159/2173/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2173/26

Провадження № 1-кп/159/478/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025030550001391 від 03.12.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ковель Волинської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, неодруженої, не працюючої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, раніше судимої:

- 13.11.2020 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70, ст.75, ст.76, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

- 09.02.2021 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч,2 ст.185, ст.75, ст.76, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

- 13.01.2022 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.185, ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців;

- 15.03.2022 Рожищенським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців;

- ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 03.03.2025 звільнена від покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2022, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке була засуджена, та постановлено вважати засудженою за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 15.03.2022 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71, ст.72 КК України, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців, що підлягає подальшому виконанню;

- 30.06.2025 звільнена з Державної установи «Збаразька виправна колонія №63» після відбуття покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 в період часу з 16.00 год по 17:30 год 02.12.2025 знаходячись у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, що діє відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрала із дитячого візочка, який знаходився на четвертому поверсі у під`їзді №1 поруч з квартирою АДРЕСА_3 вказаного будинку жіночу сумку для дитячого візочка чорного кольору марки «Ergobaby» вартістю 131 грн 67 коп (сто тридцять одна гривня шістдесят сім копійок), портативний підігрівач для дитячих пляшечок вартістю 236 грн 67 коп (двісті тридцять шість гривень шістдесят сім копійок), ключі від автомобілю марки «BMW», вартість яких 3927 грн 60 коп (три тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень шістдесят копійок), грошові кошти у сумі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) та тюбик крему «Кохаю твої губи», крем «Судокрем», колготи синього кольору, дитячі шкарпетки сірого кольору, дитяче боді сірого кольору, які для потерпілої майнової цінності не становлять, чим завдала власниці речей - ОСОБА_6 , майнової шкоди на загальну суму 7552 грн 61 коп (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні шістдесят одна копійка).

Вказаними умисними діями, ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Будучи допитаною у ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася. Підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладенні в обвинувальному акті, вказала, що в один з днів, точну дату не пам`ятає, зайшла у багатоквартирний будинок у м.Ковелі, де на одному з поверхів побачила дитячий візок, з якого взяла сумку та вийшла з будинку. В іншому дворі на відстані 300-400 метрів від місця крадіжки, відкрила викрадену сумку, з якої взяла тюбик крему « ІНФОРМАЦІЯ_2 », крем «Судокрем» та підігрівач для дитячих пляшечок, решту речей з сумки не брала, сумку залишила на лавці у дворі та пішла. Речі, які взяла собі із сумки у подальшому добровільно вилада поліцейським. Завдану потерпілій шкоду не відшкодовувала, оскільки не має коштів.

Потерпіла ОСОБА_6 16.04.2026 подала до суду заяву в якій просила підготовче судове засідання та судовий розгляд проводити без її участі, не заперечила щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, обвинуваченій просила призначити не суворе покарання, зазначила, що шкоду їй не відшкодовано, просила при виході суду в нарадчу кімнату скасувати арешт її майна, яке їй повернути.

Зважаючи на те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй стороною обвинувачення кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники кримінального провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження з питань речових доказів, процесуальних витрат та ті, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд погоджується з кваліфікацією стороною обвинувачення дій ОСОБА_4 , які полягали у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винної у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є згідно з ч.5 ст.12 КК України тяжким злочином.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд згідно з п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують її покарання суд не встановив.

Крім цього, суд враховує позицію потерпілої щодо покарання обвинуваченої та ті обставини, що дільничним офіцером поліції та Державною установою «Збаразька виправна колонія №63» вона характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Судом також береться до уваги та обставина, що ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджувалася за кримінальні правопорушення проти власності, й знову вчинила аналогічне кримінальне правопорушення, що свідчить про стійке небажання виправитися.

Відповідно до ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченій, суд прийшов до висновку, що, враховуючи санкцію ч.4 ст.185 КК України, для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті.

При цьому, з огляду на викладені судом обставини, при призначенні ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, підстав до застосування ст.69, 75 КК України, суд не встановив.

09.04. 2026 о 13 год. 40 хв. обвинувачена затримана органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2026 і 10.04.2026 слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області щодо неї обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який діє до даного часу, відтак строк її попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк покарання у виді позбавлення волі відповідно до ст.72 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення:

- судової товарознавчої експертизи (висновок експерта СЕ-19/103-25/15967-ТВ від 10.12.2025) в сумі 3565,60 грн.;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок експерта СЕ-19/103-25/16009-АВ від 17.12.2025) в сумі 2734,20 грн.;

- судової біологічної експертизи (висновок експерта СЕ-19/103-26/1978-БД від 16.04.2026) в сумі 18772,67 грн. (матеріали експертизи відкрито прокурором стороні захисту у судовому засіданні 28.04.2026),

а всього у загальній сумі 25072,47 грн., відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.369, 373-375 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 період її попереднього ув`язнення з 09.04.2026 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити ОСОБА_4 без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) в сумі 25072 (двадцять п`ять тисяч сімдесят дві) грн. 47 коп.

Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2025.

Речові докази:

- оптичний диск із відеозаписами з камер, розміщених за адресою: АДРЕСА_2 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12025030550001391 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025030550001391;

- сумка чорного кольору із штучного матеріалу на плечовому ремені фірми «Lecoзa moms», дитячі підгузки у кількості 2 шт., дитячий комбінезон сірого кольору, дитяча пелюшка, дитячі колготи сірого кольору, пляшка з водою об`ємом 0,5 л, тюбик крему «ВЕЛЕДА», дощовик для візочка прозорого кольору, ключі чорного кольору з позначкою «BMW», дитячі шкарпетки сірого кольору, апарат для нагрівання дитячої суміші, тюбик крему з написом «Кохаю твої губи», мазь у пластиковій ємності «Судокрем», які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_6 ;

- зимову куртку коричневого кольору, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1