Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №159/729/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/729/26

Провадження № 2/159/1192/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь з відповідача аліментів на утримання їх малолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно з дня подання позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування свої вимог зазначає, що 07.11.2022 рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Донька з моменту розірвання шлюбу проживає з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач є ФОП, має сталий заробіток, інших осіб на утриманні не має, може сплачувати аліменти на утримання доньки. Позивач не в змозі сама в поній мірі забезпечити дитину матеріально, у зв`язку з чим позивач звернулася, до суду.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, належним нином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом 22.04.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13.00 годину 27.04.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Ковельськог оміськрайонного суду Волинської області від 07.11.2022 шлюб між сторонами розірвано.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження.

Витягом з Реєстру територіальної громади: № 2024/006883637 від 12.06.2024 підтверджується місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , дата реєстрації 20.12.2023, витягом з Реєстру територіальної громади № 2026/001829347 від 04.02.2026 підтверджено місце проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , дата реєстрації 30.04.2014.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Позивач зазначає, що відповідач є ФОП, має дохід, інших утриманців не має. Малолітня дитина проживає з позивачем (матір`ю) та перебуває на її утриманні, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі - 5000 грн.

В добровільному порядку питання щодо утримання дитини позивач та відповідач не вирішили.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає за 2026 рік - 3512,00 грн.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182СК України.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дитина проживає з матір`ю, виховується позивачем, яка потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини й неналежно виконує обов`язок по її утриманню, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд прийшов до переконання про необхідність стягнення аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення позивача до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.12, 141, 258,259, 263-265,280, 340,430 ЦПК України, ст. 7, 18, 75, 79, 84, 181, 182, 184, 191 СК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ковельського міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення складене 27.04.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР