Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №420/32655/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32655/25

Суддя першої інстанції - Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №420/32655/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській, в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25 листопада 2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25 листопада 2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позовні вимоги задоволені.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в своїй апеляційній скарзі зазначило, що з позовом ОСОБА_1 звернувся 24 вересня 2025 року, при цьому позовні вимоги стосуються зобов`язання Головного управління здійснити з 25 листопада 2022 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України.

Апелянт зазначив, що позивачу при переведені з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами ч.2 ст.42, ч.3 ст.45 Закону №1058 застосовано показник середнього заробітку по Україні за 2014-2016. При переведені з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому, розраховуючи пенсію позивача за віком, Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутився в дискреційні повноваження Головного управління.

З урахуванням зазначеного, просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №420/32655/25.

18 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

16 квітня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років з 08 листопада 2017 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

23 липня 2025 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом №13362-07/2025, в якому просив:

- надати інформацію про те, коли була призначена ОСОБА_1 пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та який щомісячний розмір пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлений;

- надати копію рішення відповідного управління Пенсійного фонду України, яким приймалося рішення щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- надати інформацію про те, за які роки було взято середній показник заробітної плати при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- надати інформацію про те, яка грошова сума показника середньої заробітної плати по Україні була застосована при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- надати копію протоколу призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- надати інформацію про те, чи виплачувався інший вид пенсії ОСОБА_1 до призначення йому пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- якщо так, повідомити про дату, з якої була призначена вказана пенсія, та надати копію протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 , яка йому виплачувалася до призначення йому пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2019, 2020, 2021 з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.

У відповідь на запит отримав лист відповідача від 30 липня 2025 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 з 08 листопада 2017 року призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки у розмірі 6186,32 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 25 листопада 2022 року складає 9098,17 грн, з 01.03.2023 – 10598,17 грн, з 01.03.2024 – 11455,37 грн, з 01.03.2025 – 13454,26 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За змістом частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

З аналізу частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» судом встановлено, що для визначення заробітної плати для обчислення пенсії використовується, крім інших показників, середня заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначенню нового виду пенсії (пенсії за віком).

Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2019 - 2021 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводу апелянта про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Єдиним доказом, з якого можна встановити обізнаність позивача про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки при призначенні йому в листопаді 2022 року пенсії за віком, є лист ГУ ПФУ в Одеській області від 30 липня 2025 року.

Матеріали справи не містять доказів щодо обізнаності позивача про неправильне застосування відповідачем показника середньої заробітної плати при обчисленні йому пенсії за віком раніше, аніж про це він дізнався з листа територіального органу ПФУ від 30 липня 2025 року.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що звернувшись із цим позовом до суду 25 вересня 2025 року, позивачем дотримано процесуальний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.

Що стосується посилань апелянта про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження пенсійного органу, то судова колегія зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Більш того, наслідком визнання протиправною відмови у вчиненні дій є зобов`язання такі дії вчинити, що і здійснено у даному випадку судом першої інстанції.

З огляду на вказане, судова колегія вважає, що зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, є єдиним правильним варіантом поведінки, оскільки судом встановлено, що позивачем дотримано всіх передбачених законом вимог для призначення пенсії.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв