Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №340/8431/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8431/24 (суддя Савонюк М.Я., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №340/8431/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування підпунктів довідки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31 грудня 2025 року звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , згідно з яким, просить:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 6.1 пункту 6 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 480/24 від 27.09.2024 р. про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України в частині зазначення про недостовірність відомостей, які не відповідають дійсності на суму 1 744 106,97 грн;

- визнати протиправним та скасувати пункт 9 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 480/24 від 27.09.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, в частині зазначення про недостовірність відомостей, які не відповідають дійсності на загальну суму 226 382,95 гривні;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 4.1. у розділі ІV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 480/24 від 27.09.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, в частині зазначення про недостовірність відомостей у декларації (п.п. 6.1 п. 6, пп. 9 розділу 3.1 цієї Довідки) на загальну суму 1 972 969,69 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що непогоджуєтся з актом індивідуальної дій в оскарженій частині та цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року провадження в адміністративній справі №340/8431/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування підпунктів довідки - закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що у цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб`єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку.

Просить скасувати її ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було враховано те, що перевірка НАЗК розпочалася раніше ніж кримінальне провадження №42024000000000601. Вважає, що порушено його права на доступ до суду.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, просить у її задоволені відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві викладає норми КАС України, обставини справи та свою позицію по справі, просить розглянути справу за участю його представника.

Проте, суд вважає такою, що непідлягає задоволенню та є безпідставною заява відповідача про розгляд апеляційної скарги за участю представника відповідача, оскільки заява не містить жодного обґрунтування з цього приводу, Крім того, з метою прискорення судового процесу розгляд справи вже призначено в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Національне агентство з питань запобігання корупції, відповідно до статті 51-3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі — Закон №1700-VII), Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21 (зі змінами), провело повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, яку подав суб`єкт декларування ОСОБА_1 , народний депутат України (т.1 а.с.12-34).

За результатами перевірки складено Довідку про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік №480/24 від 27.09.2024 (т.1 а.с.186-199).

Предметом оскарження в межах цього спору є підпункт 6.1. пункту 6, пункт 9, підпункт 4.1. розділу IV «Висновки» Довідки №480/24, за змістом яких Національним агентством зроблено висновки про зазначення декларантом недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1972969,69 грн, що перевищує 500 п.м. для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У пункті 4.1. розділу IV «Висновки» вказаної довідки наявний висновок про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України.

На виконання вимог частини 7 статті 12 Закону №1700-VII затверджено обґрунтований висновок щодо виявлення у діях ОСОБА_1 ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, який листом від 07.10.2024 №403-01/74279-24 відповідно до статті 482-2 Кримінально процесуального кодексу України направлено разом із матеріалами перевірки до Генерального прокурора (т.1 а.с.139).

Листом від 17.10.2024 №05/4/1-82ВИХ-24 Генеральний прокурор повідомив Національне агентство, що за результатами розгляду затвердженого стосовно ОСОБА_1 обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та зареєстровано кримінальне провадження за частиною 1 статті 366-КК України (т.1 а.с.140).

З наявного в матеріалах справи витяга з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за результатами розгляду висновку Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, відповідно до якого народний депутат України ОСОБА_1 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2021 рік, завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1972969,69 гривень, 16.10.2024 зареєстровано кримінальне провадження №42024000000001153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України (т.1 а.с.140зв.)

Національне антикорупційне бюро України листом №134037/0/05-24 від 08.11.2024 повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції, що з метою дослідження викладених обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, обґрунтований висновок долучено до матеріалів кримінального провадження № 42024000000000601 від 24.04.2024, досудове розслідування у якому здійснюється детективами Національного бюро за фактом внесення ОСОБА_1 ймовірно недостовірних відомостей до щорічних декларацій за 2021-2022 звітні роки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366-2 КК України. Викладена в обґрунтованому висновку інформація буде врахована у ході подальшого досудового розслідування (т.1 а.с. 141зв.)

Відповідно до листа Національного антикорупційного бюро України №83227/0/05-25 від 15.05.2025 досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024000000000601 від 24.04.2024 за можливими фактами внесення народним депутатом України ОСОБА_1 ймовірно недостовірних відомостей до щорічних декларацій за 2021-2022 звітні роки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, станом на 15.05.2025 триває (т.1 а.с.180).

Правомірність Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 480/24 від 27.09.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, в оскарженій частині, є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

При цьому, пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акта індивідуальної дії” правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування” і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що у постановах від 23.03.2023 у справі №160/4098/22, від 06.04.2023 у справі №640/29515/21 та від 15.06.2023 у справі №240/24844/21 Верховний Суд констатував, що у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк. Довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов`язковий) припис щодо конкретної особи (суб`єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням. Факт оприлюднення на офіційному вебсайті НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки, яка містить висновки щодо виявлення у декларації недостовірних відомостей суб`єкта декларування (позивача), з огляду на її правовий статус особи, що займає особливо відповідальне становище, є втручанням в її особисте та/або сімейне життя, що гарантоване, приписами статті 32 Конституції України.

Отже, як правильно визначив суд першої інстанції, спірна довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених статтею 51-3 Закону №1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.

Водночас суд першої інстанції, обґрунтовано звернув увагу на те, що у постанові від 23.11.2023 у справі № 520/25012/21 Верховний Суд зазначив: «... довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності...»

Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24 зазначив наступне.

Так, довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення) у випадку виявлення недостовірних відомостей за результатами проведення перевірки, може бути предметом окремого оскарження лише за певних умов - відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи.

У випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб`єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.

Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.

При цьому, відповідно до положень частини четвертої статті 51-1 Закону №1700-VII проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.

У цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору Довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб`єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Отже враховуючи зазначене правове регулювання спірних правовідносини та обставини справи, що свідчать про те, що у спірних правовідносинах довідка №480/24 від 27.09.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, поданої позивачем, є частиною кримінального провадження №42024000000000601 від 24.04.2024, яке на теперішній час триває, то вона не може бути предметом оскарження в порядку КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції та закриття провадження у справі №340/8431/24.

Суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції доводи позивача про те, що перевірка НАЗК розпочалася раніше ніж кримінальне провадження №42024000000000601 враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24, згідно з якими довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення) у випадку виявлення недостовірних відомостей за результатами проведення перевірки, може бути предметом окремого оскарження лише за певних умов - відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи.

Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав вважати, що право позивача на доступ до суду порушено.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №340/8431/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статтею 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва