Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №160/20890/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20890/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправними дії щодо визначення як працюючого пенсіонера, протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 08.08.2018 в порядку передбаченому ст. 27, 42 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням заробітної плати, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправними дії щодо визначення як працюючого пенсіонера, протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 27, 42 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням заробітної плати, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам, з моменту припинення такої виплати;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив;

- стягнув на користь ОСОБА_1 сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що як відомо із відомостей, вказаних у заяві від 08.08.2018 територіальним відділом соціального захисту населення позивачу була призначена пенсія за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (іншого закону не існувало), в подальшому, у 1995 році позивач виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, у зв?язку з чим, в порядку статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу була виплачена пенсія за 6 місяців наперед перед виїздом за кордон. У зв?язку із припиненням виплати позивач, як отримувач пенсії була знята з обліку. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1828 при передачі органами соціального захисту населення у 2001 році органам Пенсійного фонду функцій з призначення і виплати пенсій, архівні пенсійні справи залишилися в органах праці та соціального захисту населення та було проведено обмін документальними та електронними базами даних тільки одержувачів пенсій. Оскільки пенсійна справа Позивачки була передана в архів у 1995 році, її пенсійна справа органам Пенсійного фонду України не передавалась та, відповідно, у електронній базі одержувачів пенсії її не було. Більше того, до заяви від 08.08.2018 позивачем не долучено жодного документа про наявний стаж, про розмір заробітної плати, які необхідні для здійснення розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». На сьогодні до органу Пенсійного фонду від позивача жодних довідок про заробітну плату не надходило. Вказані факти виключають неправомірність у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Отже, у Головного управління відсутні, крім правових підстав, ще і об?єктивна можливість здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, яка відсутня та у зв?язку з відсутністю архівної пенсійної справи позивача. Апелянтом зазначено, що судовими рішеннями не встановлено право позивача на проведення індексації пенсії. На виконання вимог пункту 17 Порядку №1596, в вересні 2024 року (листом вх. № 42679/8 від 17.09.2024) банківською установою було повідомлено позивача, що суми пенсії отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи. Оскільки позивачем не була пройдена ідентифікація, виплату пенсії з листопада 2024 року переведено через підприємство поштового зв?язку № 50081. Статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" передбачено, зокрема, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. За звітними даними підприємства поштового зв?язку №50081, пенсія з листопада 2024 року позивачем не отримана з причини "Відсутній". Враховуючи вищезазначене, з травня 2025 року виплату пенсії припинено в зв?язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058-IV.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.06.2025 №0400-010307-8/116025 повідомлено позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у справі №160/9407/18 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за вислугу років з 08.08.2018 відповідно до норм чинного законодавства - з урахуванням підвищень та доплат. Страховий стаж, зарахований по 31.10.1994, становить 34 роки 0 місяців 17 днів Довідка про заробітну плату в матеріалах пенсійної справи відсутня. Загальний розмір пенсійної виплати становить: з 08.08.2018 - 1489,20 грн; з 01.12.2019 - 2000,00 грн; з 01.05.2020 - 2100,00 грн; з 01.03.2021 - 2400,00 грн; з 24.06.2021 - 2900,00 грн; з 01.12.2021 - 3100,00 грн; з 01.03.2022 - 3170,00 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 11.01.2024 позивачу призначено пенсію з 01.07.2022 у розмірі 3170 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2025 №23119-15358/Г-01/8-0400/25 повідомлено, що з травня 2025 року виплату пенсії позивачу припинено в зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до ч.1 ст. 49 Закону №1058.

Не погоджуючись з розміром пенсійної виплати та припиненням виплати пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, проживаючи в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України, тому позовні вимоги перерахувати розмір пенсії за вислугу років в порядку передбаченому ст. 27, 42 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням заробітної плати, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам підлягають з моменту припинення виплати пенсії, а не з 08.08.2018 року, як просить позивач.

Колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника, який працював на (в) підприємстві, установі, організації, може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації (пункт 1.3. Порядку № 22-1).

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Стаття 49 Закону №1058-ІV регулює питання припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Цей перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 визнано не конституційними положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та втратили силу з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення.

Зокрема, в пункті 3 резолютивної частини Рішення звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

З часу ухвалення, Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 ПФУ жодних нормативних актів які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають за межами України ПФУ не приймає, та напроти застосовує схеми, спрямовані на позбавлення соціального забезпечення зазначеній категорії громадян.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України. Тобто, кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.

Щодо визначення відповідачем позивача як працюючого пенсіонера, колегія суддів зазначає наступне.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, відповідно до довідки про стаж з електронної пенсійної справи, ОСОБА_1 звільнено 31.10.1994. Будь-яких доказів, що особа працює після 31.10.1994 матеріали справи не містить.

З наведених підстав суд апеляційної інстанції робить висновок, що відповідачем безпідставно визначено позивача як працюючого пенсіонера.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо визначення позивача як працюючого пенсіонера підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У графі «Особливості» долученої до позовної заяви копії протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідачем вказано: «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі».

Щодо внесення в графу «Особливості» позначки «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі…», що має наслідком не включення позивача в коло осіб, стосовно яких проводяться масові перерахунки пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частинами 2-3 статті 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Із наведеного правового регулювання слідує, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону №1058-IV та будь-яких обмежень прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Крім того, перерахунок пенсій здійснюється автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що при перерахунку позивачу пенсії відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі», що призвело до порушення його прав на належний розрахунок пенсії, оскільки Закон №1058-IV не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.

Також, суд звертає увагу, що жодним судовим рішенням не встановлений конкретний розмір пенсії позивача.

Щодо вимоги про виплату надбавки як дитині війни, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Станом на 02.09.1945 вік ОСОБА_1 складав 4 роки.

Отже, позивач належить до категорії дітей війни та має право на отримання надбавки до пенсії, передбаченої чинним законодавством.

У частині позовних вимог щодо врахування заробітної плати при обчисленні розміру пенсії колегія суддів зазначає, що відповідачем вказано на ненадання позивачем відповідної довідки про заробітну плату. Матеріали справи також не містять такої довідки, як і доказів її подання до органу Пенсійного фонду України.

Щодо припинення виплати пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 1 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2025 №23119-15358/Г-01/8-0400/25 повідомлено, що оскільки позивачем не була пройдена ідентифікація, виплату пенсії з листопада 2024 року переведено через підприємство поштового зв`язку №50081. З травня 2025 року виплату пенсії позивачу припинено в зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до ч.1 ст. 49 Закону №1058.

Натомість у матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 02.05.2024, в якій позивач просила виплачувати належні суми пенсії на поточний рахунок установи уповноваженого банку.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Пункт 8 Порядку № 1596 визначає, що поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1596 між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Згідно з п. 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Враховуючи те, що позивачем подавалася заява від 02.05.2024 про виплату пенсії на поточний банківський рахунок, при цьому відповідачем не надано доказів направлення належних позивачеві пенсійних виплат на зазначений позивачем рахунок в банківських установах, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що дії відповідача в частині припинення виплати пенсії є протиправними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказані обставини не досліджував в повному обсязі, оцінку всім доводам позивача та заявленим позовним вимогам не надав, обмежившись узагальнюючим висновком про наявність права позивача на перерахунок та виплату пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи, що судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню в частині зміни мотивів прийняття рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25.

В частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії та зобов`язання перерахувати розмір пенсії з врахуванням заробітної плати, суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, з огляду на висновки апеляційного суду, викладені в цій постанові.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, його висновки про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії та зобов`язання перерахувати розмір пенсії з врахуванням заробітної плати не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25 – задовольнити частково.

Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25 в частині мотивів його прийняття.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії та зобов`язання перерахувати розмір пенсії з врахуванням заробітної плати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії та зобов`язання перерахувати розмір пенсії з врахуванням заробітної плати – відмовити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/20890/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Білак