Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №480/8220/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 р.Справа № 480/8220/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 (суддя: Н.В. Савицька, м. Суми) по справі № 480/8220/25

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області (далі по тексту – відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області і скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 19.06.2025, яким до адвоката ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 480/8220/25 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 480/8220/25 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що до звернення до суду з позовом ОСОБА_1 було оскаржено рішення відповідача до структури вищого рівня згідно з положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру». Зазначає, що своєчасне адміністративне оскарження акта відповідача до структури вищого рівня розглядалося значно довше, ніж визначено законодавством, а саме від 01 липня 2025 року – дати подання скарги, і до 24 вересня 2025 року – дати отримання відповідного повідомлення про розгляд скарги.

Вказує, що саме порушення порядку та граничних строків розгляду скарги, а також порушення граничних та розумних строків повідомлення про результати розгляду скарги ВКДКА Національної асоціації адвокатів України створили для позивача об`єктивні непереборні обставини, які ускладнили і навіть унеможливили своєчасне звернення до суду.

Зазначає, що наявні в справі докази свідчать, що вказані підстави пропуску строку є незалежними від волі позивача і відповідають критеріям поважності причин пропуску строку звернення до суду, які визначені процесуальним законом.

Відтак, вважає, що вищенаведені факти та зміст матеріалів справи та наданих позивачем до суду доказів підтверджує, що судом першої інстанції при вирішенні оскаржуваного питання по справі застосований надмірний формалізм та істотні помилки у трактуванні національного процесуального законодавства, що призвело до неправомірного обмеження прав позивача на доступ до суду.

Відповідач, у надісланому на апеляційну скаргу відзиві, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 480/8220/25 залишити без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом у даній справі 27.10.2025 (згідно зі штампом суду), тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.8 ст.50 та ч.7 ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їх наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип "res judicata".

Судом першої інстанції зазначено, що до суду з вимогою про оскарження рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 19.06.2025, яким до адвоката ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження, позивач звернувся лише 27.10.2025, тобто з порушенням тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.8 ст.50 та ч.7 ст.52 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що до звернення до суду з позовом ОСОБА_1 було оскаржено рішення відповідача до структури вищого рівня згідно з положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру». Зазначає, що своєчасне адміністративне оскарження акта відповідача до структури вищого рівня розглядалося значно довше, ніж визначено законодавством, а саме від 01 липня 2025 року – дати подання скарги, і до 24 вересня 2025 року – дати отримання відповідного повідомлення про розгляд скарги. Вказане свідчить про те, що підстави пропуску строку є незалежними від волі позивача і відповідають критеріям поважності причин пропуску строку звернення до суду, які визначені процесуальним законом.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 31.01.2020 по справі № 640/3026/19, звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено порядок оскарження рішення у дисциплінарній справі, відповідно до частини першої якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Отже, з аналізу наведеної норми висновується, що "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури" розкривається через сполучник "або", надаючи "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору. Позивач не позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 14 серпня 2024 року по справі № 600/6484/23-а, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, позивач вказує, що саме порушення порядку та граничних строків розгляду скарги, а також порушення граничних та розумних строків повідомлення про результати розгляду скарги ВКДКА Національної асоціації адвокатів України створили для позивача об`єктивні непереборні обставини, які ускладнили і навіть унеможливили своєчасне звернення до суду.

Однак, колегія суддів зауважує, що строк оскарження спірного рішення в межах даних правовідносин передбачений спеціальною нормою, тобто ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який має присічний строк у тридцять днів, в свою чергу, позивач таке право вчасно не реалізував.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як зазначено вище, згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, оскільки позивач у спірному випадку звернувся до суду лише 27.10.2025, тобто з порушенням місячного строку на таке звернення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ..

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при її прийнятті, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 480/8220/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко