Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №480/4926/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р. Справа № 480/4926/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, по справі № 480/4926/25

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому просила:

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної відпустки військовослужбовцям за виконання обов`язків служби, пов`язаних з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я відповідно до вимог додатку 4 Постанови КМУ від 01.08.2012 № 702, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за період з 01.08.2012 по 02.05.2025, включно;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної відпустки військовослужбовцям за виконання обов`язків служби, пов`язаних з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я відповідно до вимог додатку 4 Постанови КМУ від 01.08.2012 № 702, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за період з 01.08.2012 по 02.05.2025, включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка з 22.01.2008 проходила службу у Державній прикордонній службі України та наказом від 02.05.2025 звільнена зі служби у запас. Позивач вказує, що за час проходження служби їй не надавалася додаткова оплачувана відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702. Поряд з тим, у день звільнення позивачу не було здійснено виплату компенсації за невикористані дні вказаної щорічної додаткової відпустки, починаючи з 01.08.2012. Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим звернулася до суду із позовом.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 480/4926/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період з 01.08.2012 по 02.05.2025.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 01.08.2012 по 02.05.2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 480/4926/25 в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за 2012 рік, за період з 23.06.2018 по 03.09.2021 та за період з 19.04.2022 по 29.06.2025 року, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за 2012 рік, за період з 23.06.2018 по 03.09.2021 та за період з 19.04.2022 по 29.06.2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині вищевказаних вимог.

Апелянт також оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в період з 19 квітня 2022 року до моменту свого звільнення з військової служби позивач не виконувала своїх військових обов`язків, з червня 2022 та до звільнення з військової служби їй не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, інші додаткові види грошового забезпечення), оскільки вона з 19.04.2022 по 22.08.2022 перебувала у соціальній відпустці по вагітності та пологах (витяг з наказу № 152-ОС від 19.04.2022), а з 23 серпня 2022 року по 29 червня 2025 року перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (витяг з наказу від 01.08.2022 №418-ОС).

Скаржник вказує, що згідно з довідкою №08/3811-25 від 10.11.2025 у 2013 році військовослужбовцю ОСОБА_1 надавалась щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя здоров`я за час проходження військової служби на відповідних посадах у 2012 році терміном 7 днів, кількість ненаданих днів цієї відпустки за час проходження служби протягом 2013-2018 років, 2021-2022 роки становить 42 календарних дні. Апелянт наголошує, що посади, на яких перебував військовослужбовець під час проходження військової служби з 23.06.2018 по 03.09.2021, не входять до переліку військових посад, які надають право на відпустку згідно з Постановою №702.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у спірний період ОСОБА_1 перебувала на військовій службі у НОМЕР_6 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою про проходження військової служби.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.05.2025 № 643-ОС ОСОБА_1 , звільнену з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 20.04.2025 № 583-ОС за пунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 за № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» з 02.05.2025 припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

У зв`язку із ненарахуванням та невиплатою грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 2012-2025 рр. позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період з 01.08.2012 по 02.05.2025 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 01.08.2012 по 02.05.2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями абзацу 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За приписами частини восьмої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України Про відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 за № 702 (далі - Постанова № 702) затверджено, зокрема, переліки військових посад Держприкордонслужби, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, згідно з додатком 3.

Так, відповідно до додатку 4 Порядку № 702 військовослужбовцям, які проходять службу у підрозділах, що виконують завдання з охорони державного кордону органів Держприкордонслужби на посадах, зокрема, інспектора прикордонної служби 1, 2 та 3 категорії у відділеннях інспекторів прикордонної служби, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 702 щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

За приписами пункту 11 вказаного Порядку в інших випадках щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з відомостями, зазначеними у довідці від 10.11.2025 №08/3811-25, виданій НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, головний сержант ОСОБА_1 з 22 січня 2008 року по 02 травня 2025 року проходила військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) на таких посадах, зокрема:

- 10.05.2012 - 23.08.2017 інспектор прикордонної служби 3 категорії - дозиметрист 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " II категорії (тип Б);

- 23.08.2017 - 23.06.2018 інспектор прикордонної служби 3 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " II категорії (тип А);

- 23.06.2018 - 31.07.2020 інспектор прикордонного контролю 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А), відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » І категорії (тип А);

- 31.07.2020 - 03.09.2021 інспектор прикордонного контролю 3 категорії - дозиметрист 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » І категорії (тип Б);

- 03.09.2021 - 12.12.2022 інспектор прикордонної служби 3 категорії - дозиметрист 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б);

- 12.12.2022 - 02.05.2025 інспектор прикордонної служби 3 категорії - санітарний інструктор третьої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_6 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_7 (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ).

Водночас, у довідці від 10.11.2025 №08/3811-25 зазначено, що позивачу надавалась щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя здоров`я за час проходження військової служби на відповідних посадах у 2012 році терміном 7 днів. Кількість ненаданих днів цієї відпустки за час проходження служби протягом 2013-2018 років, 2021-2022 роки становить 42 календарних дні, у тому числі: за час проходження служби у 2013 році – 7 днів, за час проходження служби у 2014 році – 7 днів, за час проходження служби у 2015 році – 7 днів, за час проходження служби у 2016 році – 7 днів, за час проходження служби у 2017 році – 7 днів, за час проходження служби у 2018 році – 3 дні, за час проходження служби у 2021 році – 2 дні, за час проходження служби у 2022 році – 2 дні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про виплату позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за спірний період.

Окрім того, відповідачем у довідці від 10.11.2025 №08/3811-25 зазначено, що посади, на яких перебувала позивач за час проходження військової служби з 23.06.2018 по 03.09.2021, не входять до переліку військових посад, які надають право на відпустку згідно з Постановою №702.

Так, із зазначеної довідки вбачається, що під час проходження військової служби з 23.06.2018 по 03.09.2021 позивач займала посади, зокрема, інспектора прикордонного контролю 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби та інспектора прикордонного контролю 3 категорії - дозиметриста 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, у порушення частини 2 статті 77 КАС України, не надано до суду доказів на підтвердження того, що вказані посади за обсягом та змістом виконуваних обов`язків відмінні від посад, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що вказані посади передбачені додатком № 4 Порядку № 702, оскільки в пункті 4 додатку № 4 міститься таке загальне найменування посади у відділенні інспекторів прикордонної служби як «Інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії», у пункт 15 цього ж додатку включено загальне найменування посад на контролерських постах «Інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії», «Інспектор прикордонної служби 2, 3 категорії -дозиметрист».

Отже, колегія суддів вказує, що зайняття позивачем посад інспектора прикордонного контролю 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби та інспектора прикордонного контролю 3 категорії - дозиметриста 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби у спірний період вказує на наявність у позивача права на додаткову відпустку, яка передбачена Порядком № 702, чи подальшу компенсацію за невикористання такої відпустки.

Водночас, стосовно посилання апелянта на відсутність у позивачки права на отримання компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, за періоди з 19.04.2022 по 22.08.2022 у зв`язку з перебуванням у соціальній відпустці по вагітності та пологах, з 23.08.2022 по 29.06.2025 у зв`язку з перебуванням у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до витягу з наказу від 19.04.2022 № 152-ОС, з 19.04.2022 по 22.08.2022 позивач перебувала у соціальній відпустці по вагітності та пологах.

Згідно з витягом з наказу від 01.08.2022 №418-ОС, з 23.08.2022 по 29.06.2025 позивач перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.05.2025 № 643-ОС, з 02.05.2025 із позивачем припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Отже, зі змісту вказаного слідує, що до 19.04.2022 позивач займала посаду Держприкордонслужби, виконання обов`язків військової служби за якою пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, яка дає право на щорічну додаткову відпустку.

При цьому, судом першої інстанції зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вказаної додаткової відпустки, зокрема, за період з 19.04.2022 по 02.05.2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Із урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вказує, що у позивача не виникло право на отримання грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 19.04.2022 по 02.05.2025, а доводи апеляційної скарги позивача в цій частині знайшли підтвердження.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачу надавалась щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя здоров`я за час проходження військової служби на відповідних посадах у 2012 році терміном 7 днів, оскільки даний факт підтверджується довідкою №08/3811-25 від 10.11.2025, наявною у матеріалах справи.

Позивачем не спростовано зміст вказаної довідки та факт надання їй відпустки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року №702, терміном 7 днів за час проходження служби у 2012 році.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці грошову компенсацію додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, за 2012 рік.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 480/4926/25 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період з 01.08.2012 по 31.12.2012, з 19.04.2022 по 02.05.2025, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 01.08.2012 по 31.12.2012, з 19.04.2022 по 02.05.2025, із прийняттям в цій частині рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Водночас, стосовно оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачу - суб`єкту владних повноважень можуть компенсуватись лише документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №161/14389/16-а.

Отже, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виплат зі сплати судового збору у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 по справі № 480/4926/25 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період з 01.08.2012 по 31.12.2012, з 19.04.2022 по 02.05.2025, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої Порядком надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 01.08.2012 по 31.12.2012, з 19.04.2022 по 02.05.2025.

Ухвалити в цій частині постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 480/4926/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова