Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №440/3628/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р. Справа № 440/3628/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 29.04.25 по справі № 440/3628/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати протиправним рішення та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- визнати протиправним рішення та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- визнати протиправним рішення та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- визнати протиправним рішення та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2021 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області 31.01.2025 №08-3/95/2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2022 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області 31.01.2025 № 08-13/94/2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2023 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області 31.01.2025 № 08-13/93/2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2024 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області 31.01.2025 № 08-13/92/2025.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним рішення та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Визнано протиправним рішення та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці

Визнано протиправним рішення та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку Позивачу призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Визнано протиправним рішення та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.02.2025 №916030803377 про відмову у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Господарського суду Полтавської області від 31.01.2025 №08-13/95/2025, №08-13/94/2025, №08-13/93/2025, №08-13/92/2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік”, статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік”, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік” в Україні установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні; а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Таким чином, змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх років не відбулося. Також зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує щомісячне грошове утримання суддям відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 18.12.2010. Оскільки повноваження Пенсійним фондом України здійснюються через його територіальні органи і фінансування цих органів здійснюється також з Пенсійного фонду України, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позбавлене можливості здійснити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу у якому просила залишити рішення у справі без змін.

Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №200/2309/25.

17.02.2026 Верховним Судом у справі №200/2309/25 прийнято постанову.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує щомісячне грошове утримання судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з 18.12.2010.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислений у розмірі 56% від суми грошової винагороди 110 985,60 грн., на підставі довідки Господарського суду Полтавської області від 09.07.2020 №09-11/836/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці складає 62 151,94 грн.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №440/8607/24 позивачу Господарським судом Полтавської області було видано довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці:

від 31.01.2025 № 08-13/95/2025 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн.

від 31.01.2025 № 08-13/94/2025 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн.

від 31.01.2025 № 08-13/93/2025 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

від 31.01.2025 № 08-13/92/2025 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

ОСОБА_1 звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України з ідентичними за змістом заявами №220, №221, №222, №223 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Господарським судом Полтавської області від 31.01.2025 № 08-13/92/2025, від 31.01.2025 № 08- 13/93/2025, від 31.01.2025 № 08-13/94/2025, від 31.01.2025 № 08-13/95/2025.

Заяви розглядались за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України в Донецькій, Черкаській, Одеській областях.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2025 №916030803377 відмовлено в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2025 №916030803377 відмовлено в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2025 №916030803377 відмовлено в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.02.2025 №916030803377 відмовлено в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Не погодившись із зазначеними рішеннями пенсійного органу, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 базової величини для визначення розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Господарського суду Полтавської області від 31.01.2025 № 08-13/95/2025, №08-13/94/2025, №08-13/93/2025, №08-13/92/2025. За таких обставин, оскаржувані рішення ГУПФ України в Донецькій, Черкаській, Одеській областях про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці належить визнати протиправними та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до ст. 4 Закону № 1402-VІІІ, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

За приписами ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 142 Закону № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ст. 135 Закону № 1402-VІІІ).

Частинами 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Отже, Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.

Статтями 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" разом із встановленням станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., 2481,00 грн., 2684,00 грн. та 3028,00 грн. відповідно.

Відповідно до ст.46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 року №966-XIV Про прожитковий мінімум (далі по тексту - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону №966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами ст.4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Колегія суддів зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Закони України про державний бюджет на відповідний рік не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1030/25-вих. від 06.02.2025, відповідач мав керуватися виключно Законом №1402-VIII.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій зазначено, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого в даному випадку встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 року у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 року у справі №420/3716/24.

Колегія суддів у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

- у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку застосування відповідачем розрахункової величини, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.

Щодо посилання відповідача на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позбавлене можливості здійснити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Господарського суду Полтавської області від 31.01.2025 №08-13/95/2025, №08-13/94/2025, №08-13/93/2025, №08-13/92/2025, з урахуванням раніше виплачених сум, а не виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про відсутність повноважень щодо здійснення виплати не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Колегія суддів зазначає, що позивач звернулася до суду з даним позовом 19.03.2025, заявивши вимоги за період з 01.01.2021. Разом із тим, 16.07.2024 позивач зверталася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогою зобов`язати Господарський суд Полтавської області видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024.

Колегія суддів враховує, що на момент первинного звернення зазначені довідки містили недостовірні відомості, що об`єктивно ускладнювало можливість належного формулювання позовних вимог та ефективного захисту порушеного права.

У зв`язку із чим, з урахуванням зазначеного вище висновку, право позивача на нарахування та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці може бути захищене судом лише з 16.01.2024, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України, а не з 01.01.2021, як помилково вважав суд першої інстанції.

У зв`язку із чим, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з 01.01.2021 до 15.01.2024 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду позовних вимог за цей період відповідно до статті 123 КАС України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 01.01.2021 до 15.01.2024 підлягають залишенню без розгляду, а судове рішення в цій частині скасуванню. Також, рішення в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області вчинити дії щодо перерахунку щомісячного довічного утримання підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в цій частині в задоволені позову позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 440/3628/25 - скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Господарського суду Полтавської області від 31.01.2025 №08-13/95/2025, №08-13/94/2025, №08-13/93/2025, №08-13/92/2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Господарського суду Полтавської області від 31.01.2025 №08-13/95/2025, №08-13/94/2025, №08-13/93/2025, №08-13/92/2025, з 16.01.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 15.01.2024 - залишити без розгляду.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 440/3628/25- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко