Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №200/7275/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року справа №200/7275/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Палька Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі № 200/7275/25 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Палька Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Палько Сергій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо відмови у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, у розмірі 1 000 000,00 гривень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити позов через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт посилався на те, що, суд дійшов помилкового висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. надається у зв`язку з дотриманням вимог, серед яких – проходження військової служби (тобто потрібно бути діючим військовослужбовцем) на дату набрання чинності Постанови № 153. У рішенні суд встановив, що позивач у віці до 25 років проходив військову службу за мобілізацією у період з 23.02.2023 по 22.09.2024, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Матеріалами справи підтверджується, що позивач звільнений з військової служби 22.09.2024. Отже, станом на дату набрання чинності Постанови №153 позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, здійснив надто буквальне та звужувальне тлумачення абзацу другого пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 та повністю проігнорувавши спеціальну норму, встановлену абзацом третім цього ж пункту. Суд помилково дійшов висновку, що відсутність у позивача статусу діючого військовослужбовця станом на дату набрання чинності Постанови №153 є самостійною та абсолютною підставою для відмови у виплаті одноразової грошової винагороди. Такий підхід суперечить як системному тлумаченню пункту 4 Постанови №153, так і її меті – забезпеченню соціального захисту військовослужбовців, які зазнали втрат здоров`я під час захисту Вітчизни.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач проходив військову службу за мобілізацією у військові частині НОМЕР_1 у період з 23.02.2023 по 22.09.2024, у віці менше 25 років, що підтверджується копією військового квитка, витягом із послужного списку, має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.01.2024.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 07.05.2025 № 2805 позивач дійсно в період з 09.04.2023 по 23.04.2023, з 30.04.2023 по 25.05.2023, з 27.05.2023 по 01.12.2023, з 14.12.2023 по 17.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 було отримано травми, що пов`язані із захистом Батьківщини, які призвели до отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

За рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №241/25/454/В від 18.03.2025 позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, причина інвалідності: поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно з посвідченням серія НОМЕР_3 позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

За період проходження військової служби у позивача відсутні притягнення до адміністративної відповідальності за військові правопорушення та відсутні дисциплінарні стягнення, що відповідачем не заперечується.

15.05.2025 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн. грн відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Листом від 05.06.2025 № 694/4024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підстав виносити на розгляд питання щодо здійснення ОСОБА_1 виплат в рамках постанови №153, оскільки останній не являється таким, що перебуває на посаді та проходить дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у списках військової частини не значиться. Позивачу запропоновано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки по місцю реєстрації проживання.

01.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та належним чином оформленими документами про виплату колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Листом від 03.07.2025 № 4386 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про те, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 стосується військовослужбовців які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64 і проходять військову службу, відповідно, на думку ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для вирішення питання по суті звернення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон 2232-ХІІ).

За частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” (далі - Постанова № 153) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

За пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Аналізуючи зазначені норми Постанови № 153, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн надається з обов`язковим дотриманням наступних вимог:

- військовослужбовці повинні бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;

- особи проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови № 153;

- особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

- особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

За матеріалами справи позивач у віці до 25 років проходив військову службу за мобілізацією у період з 23.02.2023 по 22.09.2024, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Позивач звільнений з військової служби 22.09.2024.

Тобто, станом на дату набрання чинності Постанови №153 позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.

Враховуючи, що право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, надається військовослужбовцям, які продовжують проходити службу на момент набрання чинності цією постановою, суд вважає, що підстави для нарахування та виплати зазначеної винагороди позивачу відсутні.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Палька Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

РішенняДонецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі № 200/7275/25 за позовом Палька Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 29 квітня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв