Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №620/3516/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/3516/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області 23.01.2026 №253750007155;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1987 період роботи з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992; відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 08.07.1992 період роботи з 07.07.1992 по 23.02.2000, та з 28.06.2000 по 01.07.2002;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути первинну заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 10.04.1986 з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992, оскільки записи про трудову діяльність на сторінках 1,2,3,4,5 не придатні до читання; період роботи відповідно вкладишу до трудової книжки від 08.07.1992, оскільки згідно з п.3.1. Інструкції вкладиш без трудової книжки недійсний.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 15.01.2026 звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України Чернігівській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 25375007155 від 23.01.2026 (а.с. 11).

Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало відсутність необхідного страхового стажу 32 роки. Страховий стаж позивача становить 14 років 08 місяців 24 дні. До страхового стажу позивача не зараховано:

- періоди роботи відповідно до трудової книжки від 10.04.1986 з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992, оскільки записи про трудову діяльність на сторінках 1,2,3,4,5 не придатні до читання.

- період роботи відповідно вкладишу до трудової книжки від 08.07.1992, оскільки згідно з п.3.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, вкладиш без трудової книжки недійсний.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 17 вищевказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

На час заповнення вкладиша до трудової книжки колгоспника позивача (дата початку заповнення 08.07.1992) діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція № 162).

Пунктами 3.1-3.3, 5.1 Інструкції 162 зазначено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці заповнені всі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з написом "Виданий вкладиш" і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша.

У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник.

Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Аналогічні положення містять пункти 3.1-3.3, 5.1 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція №58).

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Положення № 310).

Відповідно до пункту 2 Положення № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень № 310).

Згідно з пунктом 6 Положень № 310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пунктів 7, 8, 11 Положення № 310, в тих випадках, коли у трудовій книжці колгоспника заповнені всі сторінки відповідних розділів, трудова книжка доповнюється вкладишем. Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Особа яка втратила трудову книжку колгоспника, зобов`язана негайно заявити про це правлінню колгоспу. Не пізніше 15 днів після заяви правління колгоспу видає іншу трудову книжку колгоспника із надписом «Дублікат».

У зразку вкладиша в трудову книжку колгоспника зазначено, що вкладиш без трудової книжки недійсний.

Водночас, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 14-16) позивач працював, зокрема:

- з 03.04.1987 по 08.09.1988 на заводі «Фіолент»;

- з 25.10.1988 по 05.02.1992 на Держплемзаводі «Широке».

Відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 08.07.1992 (а.с. 17-21) позивач працював, зокрема:

- з 07.07.1992 по 23.02.2000 в колгоспі «40 років Жовтня» Генічеського р-ну Херсонської обл.;

- з 28.06.2000 по 01.07.2002 в ТОВ «Плавське» Генічеського р-ну Херсонської обл.

Так, судом було встановлено, що вказані записи трудової книжки та вкладишу до трудової книжки колгоспника в повній мірі підтверджує періоди роботи позивача з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992, з 07.07.1992 по 23.02.2000, з 28.06.2000 по 01.07.2002.

Разом з тим, згідно форми РС-право, позивачу до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992, з 07.07.1992 по 30.04.1999, з 01.09.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, з 28.06.2000 по 31.08.2000, з 25.09.2000 по 30.09.2000, з 25.10.2000 по 31.10.2000, з 24.11.2000 по 30.11.2000, з 24.12.2000 по 31.12.2000, з 04.01.2001 по 31.01.2001, з 21.02.2001 по 28.02.2001, з 21.03.2001 по 31.03.2001, з 22.04.2001 по 30.04.2001 (а.с. 13).

Відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 08.07.1992 позивачем в 1992 – 2002 роках містить записи щодо трудової участі позивача в громадському господарстві, та позивачем виконано річний мінімум вихододнів, окрім 1999 року.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в цій частині спірних періодів) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому посилання відповідача на відсутність інформації про встановлений мінімум трудової участі позивача у громадському господарстві та фактично відпрацьовані людино-дні не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, слід зазначити, що єдиною підставою для врахування до страхового стажу періоду роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин, що випливає з аналізу положень частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, у відповідному розділі трудової книжки колгоспника позивача відсутні записи про невиконання ним мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача та до вкладишу до трудової книжки колгоспника (в цій частині спірних періодів) містять неправдиві або недостовірні відомості.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень № 310 відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.

Поряд з цим, у постанові від 21.02.2018 у справ № 687/975/17 Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19-а.

Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані записи трудової книжки серії НОМЕР_4 , вкладишу до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 08.07.1992.

Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнаня протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.01.2026 №253750007155 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1987 період роботи з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992; відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 08.07.1992 період роботи з 07.07.1992 по 30.04.1999, з 01.09.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, з 28.06.2000 по 31.08.2000, з 25.09.2000 по 30.09.2000, з 25.10.2000 по 31.10.2000, з 24.11.2000 по 30.11.2000, з 24.12.2000 по 31.12.2000, з 04.01.2001 по 31.01.2001, з 21.02.2001 по 28.02.2001, з 21.03.2001 по 31.03.2001, з 22.04.2001 по 30.04.2001 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2026 про призначення пенсії за віком.

Щодо позовної вимоги про зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 08.07.1992 періодів роботи з 01.05.1999 по 31.08.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 23.02.2000, з 01.09.2000 по 24.09.2000, з 01.10.2000 по 24.10.2000, з 01.11.2000 по 23.11.2000, з 01.12.2000 по 23.12.2000, з 01.01.2001 по 03.01.2001, з 01.02.2001 по 20.02.2001, з 01.03.2001, по 20.03.2001, з 01.04.2001 по 21.04.2001, з 01.05.2001 по 01.07.2002, то суд зазначає, що права позивача в цій частині позовних вимог також не порушені, оскільки вказані періоди згідно форми РС-право зараховані до страхового стажу.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1198,08 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.01.2026 №253750007155 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1987 період роботи з 03.04.1987 по 08.09.1988, з 25.10.1988 по 05.02.1992; відповідно до вкладишу до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 08.07.1992 період роботи з 07.07.1992 по 30.04.1999, з 01.09.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, з 28.06.2000 по 31.08.2000, з 25.09.2000 по 30.09.2000, з 25.10.2000 по 31.10.2000, з 24.11.2000 по 30.11.2000, з 24.12.2000 по 31.12.2000, з 04.01.2001 по 31.01.2001, з 21.02.2001 по 28.02.2001, з 21.03.2001 по 31.03.2001, з 22.04.2001 по 30.04.2001 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2026 про призначення пенсії за віком.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1198,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.04.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА