Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №600/4761/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4761/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №600/2234/24-а без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а, від 23.01.2025 у справі № 600/2436/24-а, від 04.12.2024 у справі № 600/2813/24-а;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а, від 23.01.2025 у справі № 600/2436/24-а, від 04.12.2024 у справі № 600/2813/24-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення суду відповідачем було нараховано та виплачено відповідні кошти, однак протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у розмірі 5 %, а тому вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду та здійснити рівноцінну та повну компенсацію втрати доходів.

Відповідач заперечував проти позову та вказав, що виплата грошового забезпечення, яка була нарахована на виконання відповідного рішення суду, відбулась у відповідності до норм чинного законодавства, а тому вважає позов безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а позивачу 30.07.2025 р. виплачено грошове забезпечення в сумі 19174,66 гривень. (а.с. 14).

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 600/2436/24-а позивачу 15.08.2025 р. виплачено грошове забезпечення в сумі 298610,29 гривень. (а.с. 14).

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 600/2813/24-а позивачу 30.07.2025 р. виплачено грошове забезпечення в сумі 229794,46 гривень. (а.с. 14).

Матеріали справи містять копії довідок про перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р., копію платіжної інструкції на виплату 229794,46 грн. (а.с. 7-9).

Також матеріали справи містять копії довідок-розрахунків грошового забезпечення позивач, здійснених на виконання рішень судів. (а.с. 11-12).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах забезпечення сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі, визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 3, абз. 1 п. 4 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України визначено, що фізичною особою є резидент, що отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 163.1.2 п.163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” від 10 жовтня 2024 року №4015-IX, було встановлено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

01.12.2024 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” від 10 жовтня 2024 року №4015-IX, яким збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Тобто, діюча станом на день виникнення спірних у даних справах відносин редакція пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України передбачала, що ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” №4113-ІХ від 04 грудня 2024 року уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Так, п. 4 пп. 1.3 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (в редакції Закону №4113-ІХ) встановлено ставку збору для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, перерахунок та виплата позивачу сум грошового забезпечення на виконання відповідного рішення суду повинна була бути проведена із застосуванням ставки військового збору 1,5% від суми отриманого доходу, а не 5%, як помилково вважає відповідач.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошового забезпечення на виконання відповідного рішення суду з утриманням військового збору за ставкою 1,5% у зв`язку із звільненням позивача з військової служби, суд оцінює критично, оскільки кошти, призначені позивачу до виплати на виконання відповідного рішення суду є недоплаченою сумою грошового забезпечення, яку він не отримав за час проходження служби.

Суд наголошує, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 року (до дня набрання чинності Закону №4015-IX) застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

У спірних правовідносинах право на виплату грошового забезпечення, яке нараховано та виплачене позивачу на виконання відповідного рішення суду, набуто саме у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби. Водночас втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення на виконання рішення суду не звільняє відповідача від обов`язку провести утримання військового збору з нарахованого позивачу доходу саме за ставкою 1,5%, оскільки саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень і призвела до виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі вже після звільнення з військової служби та втрати особою статусу військовослужбовця.

Щодо позовних вимог в частині утримання відповідачем податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №600/2234/24-а, суд зазначає наступне.

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а позивачу 30.07.2025 р. виплачено грошове забезпечення (компенсацію за не отримане речове майно) в сумі 19174,66 гривень.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 165.1.1. пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім`ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", у тому числі (але не виключно).

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

За правилами п.2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктами 3-5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

На підставі аналізу вказаних норм випливає, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що на виконання відповідного рішення суду було утримано з виплачених сум позивача податок на доходи з фізичних осіб, що відповідач не спростовує. Водночас, суд звертає увагу, що виплата "компенсацій" не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а також під час виконання рішення суду відповідач повинен був виплатити останньому грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення, однак цього не зробив, що вказує на протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи по суті суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання відповідного рішення суду, а також в частині утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду.

У зв`язку із вказаним, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №600/2234/24-а без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а, від 23.01.2025 у справі № 600/2436/24-а, від 04.12.2024 у справі № 600/2813/24-а.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 600/2234/24-а, від 23.01.2025 у справі № 600/2436/24-а, від 04.12.2024 у справі № 600/2813/24-а.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Т.М. Брезіна