Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №560/12563/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12563/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі – відповідач 1, МОН) та Державного підприємства «Інфоресурс», у якому просить суд: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» (далі – відповідач 2, ДП) в частині внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо відсутності порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», щодо ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме у розділі: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”» - зазначити: «Так, не порушує».

Ухвалою суду від 22.07.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до заяв по суті справи, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з огляду на таке.

Зазначає, що він здобув перший, бакалаврський, рівень вищої освіти та має відповідний документ про освіту.

Вказує, що у подальшому він був зарахований до Подільського державного університету для здобуття другого, магістерського, рівня вищої освіти, однак навчання у цьому закладі освіти не завершив, був відрахований, освітній ступінь магістра йому не присуджувався, диплом магістра не видавався.

Стверджує, що з 30.09.2024 навчається у Західноукраїнському національному університеті за другим, магістерським, рівнем вищої освіти за денною формою здобуття освіти.

Посилається на те, що 29.05.2025 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО) сформовано довідку про здобувача освіти № 652060, у якій у полі щодо того, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено: «Ні, порушує».

Позивач вважає такі відомості протиправними, оскільки його попереднє навчання на магістерському рівні було незавершеним.

На думку позивача, саме факт завершення відповідного рівня освіти, присудження ступеня та видача документа про освіту мають юридичне значення для визначення раніше здобутого рівня освіти.

Оскільки, як вказує позивач, він раніше здобув лише бакалаврський рівень вищої освіти, а поточно здобуває магістерський рівень, то вважає, що його поточне здобуття освіти відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Також позивач зазначає, що звертався до відповідачів із заявою про виправлення відомостей у ЄДЕБО, проте вони протиправно не забезпечили внесення відповідних змін.

Згідно з відзивом на позов, Міністерство освіти і науки України проти позову заперечує.

Зазначає, що довідка про здобувача освіти формується засобами ЄДЕБО на підставі відомостей, які містяться в цій базі.

Вказує, що у ЄДЕБО наявні відомості про попереднє навчання позивача за другим, магістерським, рівнем вищої освіти, у зв`язку з чим у довідці автоматично сформовано значення «Ні, порушує».

Міністерство також посилається на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а заявлений позивачем спосіб захисту фактично передбачає втручання у функціонування ЄДЕБО та зміну відомостей, що формуються автоматизовано.

Державне підприємство «Інфоресурс», згідно із заявами по суті справи, проти позову заперечує.

Зазначає, що є технічним адміністратором ЄДЕБО та забезпечує технічне функціонування цієї бази.

Вказує, що не здійснює освітньої діяльності, не приймає рішень щодо здобуття особами освіти, не визначає самостійно правового статусу здобувачів освіти та не є суб`єктом, який вирішує питання наявності чи відсутності порушення послідовності здобуття освіти.

Посилається на те, що підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління міністерств, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків, визначених законом.

На цій підставі ДП «Інфоресурс» просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 має документ про здобуття першого, бакалаврського, рівня вищої освіти.

26.06.2020 Білоцерківським національним аграрним університетом позивачу видано диплом бакалавра.

Позивач був зарахований до Подільського державного університету для здобуття освіти за другим, магістерським, рівнем вищої освіти.

Попереднє навчання позивача у Подільському державному університеті не завершилося присудженням йому освітнього ступеня магістра.

У матеріалах справи наявні докази про відрахування позивача з цього закладу освіти.

Доказів того, що позивач завершив навчання за другим, магістерським, рівнем вищої освіти у Подільському державному університеті, виконав освітню програму, пройшов атестацію, отримав освітній ступінь магістра або диплом магістра, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також встановлено, що з 30.09.2024 позивач навчається у Західноукраїнському національному університеті за другим, магістерським, рівнем вищої освіти за денною формою здобуття освіти.

29.05.2025 за даними ЄДЕБО сформовано довідку про здобувача освіти № 652060.

У цій довідці щодо позивача зазначено: заклад освіти - Західноукраїнський національний університет; рівень освіти - другий, магістерський, рівень вищої освіти; форма здобуття освіти - денна; дата початку здобуття освіти - 30.09.2024; дата завершення здобуття освіти - 31.12.2025; наказ про зарахування - № 1223-ст від 27.09.2024.

У полі довідки: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”» зазначено: «Ні, порушує».

Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» із заявою про виправлення відомостей у ЄДЕБО щодо послідовності здобуття ним освіти.

За результатами розгляду звернення позивача МОН листом від 09.06.2025 № 3/4840-25, а ДП «Інфоресурс» листом від 10.06.2025 № 01-13/2084 не забезпечили внесення до ЄДЕБО змін, про які просив позивач.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою про здобувача освіти № 652060 від 29.05.2025, випискою з ЄДЕБО щодо навчання позивача, документом про здобуття позивачем бакалаврського рівня вищої освіти, заявою позивача до відповідачів та відповідями відповідачів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За частинами першою — третьою статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон № 2145-VIII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з частиною другою статті 17 цього Закону, вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII визначено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази;

Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".

Суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Електронна база в порядку електронної взаємодії здійснює обмін інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним реєстром загальнообов`язкового державного соціального страхування, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Електронною системою охорони здоров`я, електронною системою рейтингового розподілу в інтернатуру, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, реєстрами територіальних громад, іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами держателя Електронної бази, інших юридичних осіб в обсязі та у випадках, визначених законом.

Відомості про фізичних осіб, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації державних виплат виключно за наявності добровільної згоди реципієнтів таких виплат, у якій зазначається обсяг відомостей, право на оброблення яких надається.

Для забезпечення рейтингового розподілу в інтернатуру відомості про здобувача освіти, його успішність та документ про освіту, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку електронної інформаційної взаємодії.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі – Закон № 1556-VII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв`язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв`язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 5 цього Закону, магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1556-VII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

За пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Порядок № 560 , у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС, Мін`юсту, Національної поліції, ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Додатком 9 до Порядку № 560 передбачено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Ця форма містить, зокрема, поле щодо того, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Абзацом першим пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584, (далі – Положення № 620, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу І Положення № 620, уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Так, щодо правового значення попереднього незавершеного навчання позивача, то суд зазначає про таке.

Суд виходить з того, що ключовим у цій справі є питання, чи може попереднє незавершене навчання позивача на другому, магістерському, рівні вищої освіти вважатися раніше здобутим рівнем освіти для цілей застосування частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, суд вказує на те, що поняття «здобутий рівень освіти» не є тотожним факту зарахування особи до закладу освіти або факту певного періоду навчання.

Зі змісту статті 40 Закону України «Про освіту», статей 5 і 7 Закону України «Про вищу освіту» випливає, що здобуття відповідного рівня вищої освіти передбачає успішне завершення освітньої програми, проходження атестації, присудження відповідного освітнього ступеня та видачу документа про вищу освіту.

Отже, юридичне значення для визначення раніше здобутого рівня освіти має не сам факт попереднього навчання, а факт завершення відповідного рівня освіти та отримання документа про освіту.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24, згідно з яким особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, у разі завершення навчання за відповідною освітньою програмою, виконання необхідного обсягу освітньої програми та проходження атестації; основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватися відповідним документом про освіту.

У цій справі матеріали підтверджують, що позивач здобув перший, бакалаврський, рівень вищої освіти.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач здобув другий, магістерський, рівень вищої освіти.

Навпаки, з наявних у справі доказів вбачається, що попереднє навчання позивача за магістерським рівнем у Подільському державному університеті завершилося його відрахуванням, а не присудженням ступеня магістра.

Отже, попереднє незавершене навчання позивача на магістерському рівні не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти.

Із приводу відповідності поточного навчання позивача послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», то суд вказує на таке.

Станом на 29.05.2025 позивач мав здобутий перший, бакалаврський, рівень вищої освіти та поточно здобував другий, магістерський, рівень вищої освіти.

Частина друга статті 10 Закону України «Про освіту» визначає, що перший, бакалаврський, рівень вищої освіти передує другому, магістерському, рівню вищої освіти.

Тому здобуття позивачем магістерського рівня після здобутого бакалаврського рівня відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів того, що до формування довідки № 652060 від 29.05.2025 позивачу було присуджено ступінь магістра або видано диплом магістра.

Сама наявність у ЄДЕБО запису про попереднє навчання позивача на магістерському рівні, за відсутності доказів завершення такого навчання і здобуття відповідного ступеня, не є достатньою правовою підставою для висновку про порушення послідовності здобуття освіти.

Верховний Суд у постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24 відхилив підхід, за яким порушення послідовності може обґрунтовуватися тим, що особа раніше вже “здобувала освіту” на подібному рівні, отримувала освітні послуги або певний період навчалася, але не завершила відповідний рівень освіти.

Отже, у довідці ЄДЕБО № 652060 від 29.05.2025 щодо позивача безпідставно зазначено значення «Ні, порушує».

Щодо повноважень відповідачів, то суд виходить із такого.

Суд враховує, що ЄДЕБО є автоматизованою системою збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації у сфері освіти.

За пунктом 5 розділу І Положення № 620, у редакції, чинній станом на 29.05.2025, розпорядником ЄДЕБО є МОН, а технічним адміністратором — ДП «Інфоресурс».

МОН є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

ДП «Інфоресурс» забезпечує технічне адміністрування ЄДЕБО та належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Суд бере до уваги доводи ДП «Інфоресурс» про те, що воно не є органом державної влади та не здійснює освітньої діяльності.

Проте ці доводи не спростовують того, що саме на це підприємство нормативно покладено функції технічного адміністратора ЄДЕБО.

У постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24 Верховний Суд зазначив, що заклад освіти, у якому навчається особа, не має технічної можливості сформувати довідку з іншим змістом, оскільки документ формується автоматично з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН.

Також Верховний Суд виснував, що саме МОН і технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти.

Аналогічний висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.

Отже, доводи ДП «Інфоресурс» про відсутність у нього будь-яких повноважень у спірних правовідносинах суд відхиляє.

ДП «Інфоресурс» не є належним відповідачем через сам факт належності до сфери управління МОН, але є належним відповідачем у цій справі з огляду на нормативно визначений статус технічного адміністратора ЄДЕБО та правові висновки Верховного Суду щодо його повноважень у подібних правовідносинах, які наведені вище.

Як судом вже зазначено, відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідачів покладено обов`язок доказування правомірності оскаржених дій.

У цій справі відповідачі мали довести, що станом на 29.05.2025 були правові та фактичні підстави для відображення в ЄДЕБО відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Такими підставами міг бути, зокрема, доказ того, що позивач раніше вже здобув другий, магістерський, рівень вищої освіти.

Однак таких доказів відповідачі не надали.

Наявні у справі докази підтверджують протилежне: позивач раніше здобув бакалаврський рівень вищої освіти, а попереднє навчання на магістерському рівні не завершив через відрахування.

Тому відповідачі не довели правомірності відображення щодо позивача значення «Ні, порушує».

Щодо належного способу захисту, то суд зазначає про таке.

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів у частині внесення до ЄДЕБО інформації про порушення ним послідовності здобуття освіти та зобов`язати відповідачів внести зміни до ЄДЕБО шляхом зазначення «Так, не порушує».

Суд зазначає, що заявлений спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.

У цій справі порушення прав позивача полягає не лише у формальному існуванні певного запису у довідці, а у відображенні в ЄДЕБО юридично значущої інформації стосовно позивача, яка не відповідає фактичним обставинам і нормам закону.

Оскільки довідка про здобувача освіти формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, ефективним способом захисту є не лише визнання дій протиправними, а й зобов`язання відповідачів забезпечити зміну відповідних відомостей у ЄДЕБО.

Такий спосіб захисту узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24, у якій Верховний Суд погодився з тим, що МОН і ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що станом на 29.05.2025 позивач мав здобутий перший, бакалаврський, рівень вищої освіти та поточно здобував другий, магістерський, рівень вищої освіти.

Попереднє незавершене навчання позивача на магістерському рівні, яке завершилося відрахуванням, не є здобуттям другого, магістерського, рівня вищої освіти.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу раніше було присуджено ступінь магістра або видано диплом магістра.

Отже, поточне здобуття позивачем магістерського рівня вищої освіти після здобутого бакалаврського рівня не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідачі не довели правомірності відображення в ЄДЕБО щодо позивача інформації про те, що його поточне здобуття освіти порушує відповідну послідовність.

За таких обставин і правових підстав, позов у цій справі підлягає задоволенню повністю.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968, 96 грн підлягають стягненню пропорційно з відповідачів у рівних частинах, тобто по 484,48 грн з кожного.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» в частині внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме у розділі: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”» — зазначити: «Так, не порушує».

Стягнути з Міністерства освіти і науки України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 копійок.

Стягнути з Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:Міністерство освіти і науки України (вул. Перемоги, 10,м. Київ,01135 , код ЄДРПОУ - 38621185) Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Довженка Олександра, 3, м. Київ,03057 , код ЄДРПОУ - 37533381)

Головуючий суддя Є.В. Печений