Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №560/11065/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11065/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 13.02.2025 №222550017997 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , період служби в рядах Радянської армії з 01.09.1983 по 01.09.1990; період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні з 18.10.1990 по 12.07.1996.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком та доданих документів, відмовлено у призначенні такої пенсії зважаючи на відсутність необхідного страхового стажу не менше 30 років та зазначено, що страховий стаж позивача становить 05 років 05 місяців 24 дні. Так, відповідачем не зараховано до загального страхового стажу відомості про період служби в рядах Радянської армії з 01.09.1983 по 01.09.1990; період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні з 18.10.1990 по 12.07.1996. Вказані періоди роботи відображено у трудовій книжці позивача, що є основним документом для підтвердження трудового стажу. Вважаючи висновки відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж. Просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області подало відзив на позов, в якому зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви та згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 05 років 05 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Просить у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 01.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15.01.2026 у зв`язку із виключенням судді ОСОБА_2 зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, суд прийняв до свого провадження адміністративну справу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 22.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно до Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 13.02.2025 №222550017997 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, з підстав відсутності необхідного страхового стажу -30 років. Стаж становить 5 років 5 місяців 24 дні.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 22.08.1983 по 28.09.1983, оскільки згідно пункту 2 статті 24.1. Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності до 01.01.1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначений період. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і можливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії;

- період проходження військової служби з 13.11.1983 згідно військового квитка НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата звільнення. Необхідно підтвердити період проходження військової служби довідкою, з посиланням на первинні документи;

- період роботи з 8.10.1990 по 01.04.1991, оскільки запис про переведення не завірено підписом відповідальної особи та печаткою та відсутній запис про звільнення. Необхідно підтвердити період роботи довідкою, оформленою належним чином;

- період ведення підприємницької діяльності, оскільки в даних РЗО відсутня інформація про сплату внесків.

Вважаючи вищенаведене рішення відповідача щодо незарахування до стажу строкової військової служби та період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-IV.

Так, згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 25 років.

У разі відсутності страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу від 15 років.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за загальним правилом для виникнення у осіб права на призначення пенсії за віком є наявність сукупності таких ознак: 1) досягнення встановленого законодавством пенсійного віку та 2) наявність встановленого законодавством страхового стажу.

Абзацом 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи1 на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).

Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 вбачається, що позивач перебував на службі в рядах Радянської Армії з 09.1983 по 09.1990, запис внесений на підставі документу В.б №021618 ПУ.

З військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що він дійсно проходив службу з 1983, 01.04.1984 йому присвоєна кваліфікація водія 3го класу на підставі наказу ком. в/ч НОМЕР_4 від 01.04.1984 №43, квиток завірено підписами військового комісару, скріплені печатками військової частини.

Підтвердити період проходження військової служби з посиланням на первинні документи є неможливим, що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка долучений до матеріалів справи.

Суд зазначає, що позивач проходив службу в Казахстані в місті Аягоз 1 рік, згодом служив в Германії і після того, як його було направлено в ОСОБА_3 край звільнився зі служби і поїхав додому.

За вказаних обставин, не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області до страхового стажу періоду служби в рядах Радянської Армії з вересня 1983 по вересень 1990 не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

Що стосується періоду роботи ОСОБА_1 в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні варто зазначити, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 вбачається, що 18.10.1990 прийнято на посаду старшого товарознавця, відповідно до Наказу №66-К від 18.10.1990.

01.04.1991 переведений на посаду майстра, відповідно до Наказу №13-К від 01.04.1991 року. Запис про переведення не завірено підписом відповідальної особи та печаткою, відсутній запис про звільнення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначило, що необхідно підтвердити період роботи довідкою, оформленою належним чином.

Однак, підтвердити період роботи є неможливим, оскільки підприємство ліквідоване 10.03.2006, підтвердженням даного факту є відомості Головного управління статистики у Тернопільській області від 18.11.2024 №11-24/116. Документи на зберігання до архівних установ від зазначеного підприємства не надходили, що підтверджується відповідями долученими до матеріалів справи, зокрема інформаційною довідкою з Державного архіву Тернопільської області від 05.11.2024 №837/04-15, архівного відділу Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області від 03.09.2024 №03-05/415.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (яка діяла до 2004) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Досліджуючи подані документи, суд встановив, що спірні періоди роботи позивача в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні, узгоджуються із записами у трудовій книжці, отже, період роботи позивача з 18.10.1990 по 12.07.1996 підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Суд вважає, що наявні у копії трудової книжки серії записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивача.

Суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період служби в лавах Радянської армії з 01.09.1983 по 01.09.1990 та період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні з 18.10.1990 по 12.07.1996 неправомірно не зараховані відповідачами до страхового стажу позивача, а тому суд вважає, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №222550017997 від 13.02.2025 не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період служби в рядах Радянської армії з 01.09.1983 по 01.09.1990; період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні з 18.10.1990 по 12.07.1996.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 13.02.2025 №222550017997 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період служби в лавах Радянської армії з 01.09.1983 по 01.09.1990 та період роботи в Гусятинському госпрозрахунковому пересувному механізованому загоні з 18.10.1990 по 12.07.1996.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 квітня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м.Чернівці, Чернівецька область, 58002 , код ЄДРПОУ - 40329345) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003 , код ЄДРПОУ - 13559341)

Головуючий суддя В.В. Матущак