Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №560/12351/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12351/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови йому у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у таких розмірах: надбавка за особливості проходження служби — не менше 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавка за службу в умовах режимних обмежень — 15% посадового окладу; премія — не менше 140% посадового окладу, обчислених із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.05.2024 його пенсії.

Ухвалою суду від 19.07.2025 відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позовної заяви, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з огляду на таке.

Зазначає, що проходив військову службу, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII.

На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Вказує, що Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн, тому саме ця величина має застосовуватися для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Посилається на те, що показник 2102,00 грн, передбачений статтею 7 Закону № 2710-IX для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, не є прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який застосовується для визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців за постановою Кабінету Міністрів України № 704.

Позивач вважає, що відмова відповідача порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки орган Пенсійного фонду України не може вирішити питання про перерахунок пенсії без належної довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив, у якому проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Зазначає, що посадовий оклад та оклад за військовим званням для оформлення довідки станом на 01.01.2023 мають визначатися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023.

В обґрунтування цієї позиції відповідач, зокрема посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, постанову Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.

Вказує, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 не поновлює автоматично попередню редакцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, а тому підстави для підготовки нової довідки із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, на його думку, відсутні.

Крім того, відповідач зазначає, що з 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 постанови № 704 викладено в іншій редакції, яка передбачає фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач є пенсіонером з числа осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII у редакціях, чинних у спірні періоди).

Між сторонами раніше вже виникали спори щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, зокрема у справах № 560/12327/23 та № 560/13354/24.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 560/13354/24, яке набрало законної сили, вирішувалося питання щодо належного зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 140%.

На виконання судового рішення у справі № 560/13354/24 відповідач склав довідку від 30.12.2024 № ХС53689 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

У цій довідці зазначено такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 5550,00 грн; оклад за військовим званням «майор» - 1600,00 грн; надбавка за вислугу років 45% - 3217,50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6738,88 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 832,50 грн; премія 140% - 7770,00 грн; усього - 25708,88 грн.

16.06.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виправлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Листом від 30.06.2025 № 10/1/8508 відповідач відмовив позивачу у підготовці та направленні такої довідки.

Зміст відмови зводиться до того, що, на думку відповідача, при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2023 підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018; крім того, відповідач вказав, що попередні судові рішення у справах № 560/12327/23 та № 560/13354/24 не зобов`язували його видати довідку із посадовим окладом та окладом за військовим званням, обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Отже, предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови, оформленої листом від 30.06.2025 № 10/1/8508, у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, Закон № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII передбачає, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII у редакціях, чинних у спірні періоди) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі – Порядок № 45 у редакціях, чинних у спірні періоди).

Порядок № 45 передбачає, що перерахунок пенсій проводиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, які складають уповноважені органи за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704 у редакціях, чинних у спірні періоди) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови № 704 у первинній редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими або спеціальними званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пункт 4 постанови № 704 було викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визнано протиправним та скасовано.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у редакції, чинній станом на 01.01.2023, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.

Окремо цією статтею визначено показник 2102 грн як прожитковий мінімум, що застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виклавши абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”

Однак ця редакція не регулює визначення грошового забезпечення станом на 01.01.2023, оскільки набрала чинності після цієї дати.

Суд вказує на те, що спір у цій справі стосується не безпосереднього перерахунку пенсії органом Пенсійного фонду України, а правомірності дій відповідача як уповноваженого органу щодо відмови у підготовці та направленні довідки про розмір грошового забезпечення, яка є необхідним документом для подальшого вирішення питання про перерахунок пенсії.

Суд виходить з того, що ключовим у справі є питання, яку розрахункову величину відповідач повинен застосувати при оформленні довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023: прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018, показник 2102,00 грн, визначений статтею 7 Закону № 2710-IX для окремих категорій працівників державних органів, чи прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 сформував правовий висновок, за яким Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Верховний Суд також зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, виникають підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, виходячи зі складових грошового забезпечення, розрахованих за постановою № 704 відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.

Аналогічні висновки Верховний Суд висловив також у постановах від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 30.03.2023 у справі № 320/9431/21, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22 та від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22.

Безпосередньо щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/608/23 дійшов висновку, що у особи, пенсія якій призначена відповідно до Закону № 2262-XII, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про посадовий оклад та оклад за військовим або спеціальним званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що показник 2102 грн, передбачений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-XII.

Отже, доводи відповідача про необхідність застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 або показника 2102,00 грн для оформлення довідки станом на 01.01.2023 не відповідають зазначеним висновкам Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 у подібних правовідносинах.

Суд відхиляє довід відповідача про те, що з 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 запроваджено іншу розрахункову величину.

Так, позивач просить оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Отже, для визначення складових грошового забезпечення у такій довідці підлягає застосуванню правове регулювання, релевантне саме станом на 01.01.2023, а не нормативні зміни, що набрали чинності після цієї дати.

Водночас, правові висновки Верховного Суду щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, не змінюють висновку суду у цій справі, оскільки спірна довідка має бути складена станом на 01.01.2023, тобто до набрання чинності цією постановою.

Цей висновок суду відповідає принципу дії нормативно-правового акта у часі.

Суд оцінює правомірність відмови відповідача від 30.06.2025, однак зміст обов`язку, щодо якого звернувся позивач, стосується оформлення довідки саме станом на 01.01.2023.

Тому відповідач, розглядаючи заяву позивача, мав перевірити правове регулювання та фактичні показники грошового забезпечення саме на цю дату.

У той же час, посилання відповідача на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 не поновлює автоматично попередню редакцію пункту 4 постанови № 704, суд відхиляє з огляду на таке.

У цій справі суд не виходить із автоматичного «поновлення» попередньої редакції постанови № 704.

Вирішальним є те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати підзаконний нормативно-правовий акт лише в тій частині, у якій він не суперечить закону як акту вищої юридичної сили.

Саме такий підхід відповідає частині третій статті 7 КАС України та правовим висновкам Верховного Суду, зокрема у справах № 440/6017/21, № 320/9431/21, № 380/5158/22 та № 340/608/23.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у цій же справі, щодо обов`язку уповноваженого органу зазначати у довідці про розмір грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію у належних відсоткових розмірах, якщо такі складові підтверджені належними доказами та підлягають врахуванню за відповідною посадою.

Суд зазначає, що відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби - 65%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% та премії - 140% не визначаються судом самостійно на власний розсуд.

Такі показники підтверджуються матеріалами справи, зокрема довідкою відповідача від 30.12.2024 № ХС53689, у якій сам відповідач зазначив відповідні складові грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Крім того, розміри надбавки за особливості проходження служби 65% та премії 140% узгоджуються з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 560/13354/24, яке набрало законної сили.

Тому зобов`язання відповідача зазначити ці відсоткові розміри в оновленій довідці не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача, а спрямоване на відновлення порушеного права позивача з урахуванням уже встановлених та документально підтверджених обставин.

У цій справі спірним є не право позивача на включення зазначених складових грошового забезпечення як таких, а правильність визначення базових величин - посадового окладу та окладу за військовим званням - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

За таких обставин суд зобов`язує відповідача підготувати оновлену довідку із застосуванням належної розрахункової величини 2684,00 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням, із зазначенням тих щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які вже підтверджені матеріалами справи і були зазначені самим відповідачем у довідці від 30.12.2024 № ХС53689.

Тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зазначення в оновленій довідці надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% та премії 140%.

Водночас у резолютивній частині рішення суд формулює ці розміри як конкретні відсоткові значення - 65%, 15% і 140%, а не як «не менше 65%» та «не менше 140%», оскільки формула «не менше» створює невизначеність при виконанні судового рішення та не є необхідною для відновлення порушеного права позивача за встановлених у справі обставин.

Таке формулювання не змінює суті заявленого позивачем способу захисту, оскільки позивач просить забезпечити зазначення в довідці саме цих мінімально визначених ним відсоткових розмірів, які підтверджені матеріалами справи.

Суд лише конкретизує спосіб виконання рішення для забезпечення його чіткості, визначеності та відповідності встановленим обставинам.

Суд також зазначає, що відповідач не є органом, який здійснює безпосередній перерахунок пенсії.

Тому рішення суду в цій справі не підміняє повноваження органу Пенсійного фонду України щодо обчислення, перерахунку та виплати пенсії.

Обов`язок відповідача полягає саме у підготовці та направленні належної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позивач просить видати довідку для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.05.2024.

Зазначення цієї дати у резолютивній частині рішення не означає, що суд вирішує питання про остаточний розмір пенсії або безпосередньо зобов`язує орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок з цієї дати.

Ця дата визначає цільове призначення довідки відповідно до заявлених позовних вимог і не виходить за межі повноважень відповідача як органу, що складає довідку про розмір грошового забезпечення.

Суд вказує на те, що, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, відповідач мав довести правомірність своєї відмови.

Однак відповідач не довів, що при оформленні довідки станом на 01.01.2023 правомірно застосовувати прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, показник 2102,00 грн або розрахункову величину 1762 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 481, яка набрала чинності після 01.01.2023.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у підготовці та направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 є протиправними.

З огляду на викладене вище, позов у цій справі підлягає задоволенню частково: суд задовольняє основну вимогу про визнання протиправною відмови та зобов`язання відповідача підготувати і направити оновлену довідку, однак конкретизує відсоткові розміри додаткових видів грошового забезпечення і премії як 65%, 15% та 140%, без використання формулювання «не менше».

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 30.06.2025 № 10/1/8508, у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років, а також із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% посадового окладу; премії - 140% посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.05.2024.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя Є.В. Печений