Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №520/28042/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 р. Справа № 520/28042/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень від 07.11.2025, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби.

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складають з судового збору та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 лютого 2015 року позивач був прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 лютого 2015 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується інформацією з довідки, виданої взамін військового квитка. 25 серпня 2015 року Позивач був знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 вересня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивач був взятий на облік та в цей же день виключений з обліку на підставі висновку ВЛК про його непридатність до військової служби.

Тому, відповідачем протиправно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 :

- що він є військовозобов`язаний та перебуває на військовому обліку;

- про порушення ним правил військового обліку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 згідно облікової картки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 не проходив, медична комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 не визнавала непридатним до військової служби, тому підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні.

Відповідно до п. 22.5, 22.6 ст.22 Наказу на військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку оформлюється свідоцтво про хворобу. В абз.2 пп.б п.22.6 зазначено, що під час дії особливого періоду свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону. ОСОБА_1 не має свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Як вбачається із запису в довідці /замість військового витка/ п.7. Призовною комісією Куп`янського району Харківської області зарахований в запас 06.02.2015 року на підставі ст.47г гр.І Наказів Міністра оборони України 2008 р. №402. П.8 06.02.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 признаний непридатним з виключенням з військового обліку. Але, відповідно до Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року /в редакції, яка діяла на момент внесення відповідного запису до довідки, виданої замість військового квитка гр. ОСОБА_1 / ст. 47г гр.І, не передбачає виключення з військового обліку.

Отже, відсутні підстави для виключення з військового обліку гр. ОСОБА_1 .

Також, ОСОБА_1 є порушником військового обліку, оскільки не пройшов/відмовився від проходження/військово-лікарської комісії /п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»/. До 5 червня 2025 року позивач зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, але не виконав обов`язку.

Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень зазначивши з приводу тверджень відповідача, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії при будь-якому ТЦК та СП, як і інформація про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, що саме невнесення такої інформації в реєстр і стало підставою для звернення до суду із цим позовом. Фактично відповідач невнесення ним інформації в реєстр намагається обґрунтувати тим, що такої інформації в реєстрі немає.

З приводу посилань відповідача на п. 22.5, 22.6 ст.22 Наказу 402, відповідно до якого на військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку оформлюється свідоцтво про хворобу; в абз.2 пп.б п.22.6 зазначено, що під час дії особливого періоду свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, зазначено, що відповідач посилається на чинну на сьогодні редакцію Наказу 402, в той час як позивач був виключений з обліку в 2015 році, коли діяли інші норми. Позивач вже був виключений з військового обліку і в даній справі не підлягає з`ясуванню обставини того, чи є згідно чинного на сьогодні законодавства підстави для виключення з військового обліку – виключення з обліку вже відбулось.

Відповідач стверджує, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби, а тому зобов`язаний був пройти ВЛК до 05.06.2025 р. Однак, на підтвердження цього відповідного висновку ВЛК Відповідач не надає.

Також, відповідач правомірність внесення до Реєстру інформації про те, що позивач є порушником правил військового обліку, обґрунтовує тим, що позивач мав обов`язок пройти ВЛК до 05.06.2025.

З посиланням на статті 6 та 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» представник позивача зазначив, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться дані про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відтак, відсутність доказів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (порушення правил військового обліку) та притягнення його до відповідальності виключає можливість внесення відповідних відомостей до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що свідчить, що відомості про порушення ним правил військового обліку є необґрунтованими та такими, що внесені безпідставно.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно довідки (взамін військового квитка) від 30.06.2015 №230615, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , призовною комісією Куп`янського району Харківської області ОСОБА_1 зарахований в запас 06.02.2015 на підставі ст.47-2 гр. І наказу МОУ 2008 №402.

06.02.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 признаний непридатним з виключенням з військового обліку (а.с. 11 - 13).

У вищевказаній довідці від 30.06.2015 №230615, в графі "Відомості про облік" містяться наступні штампи: 1) ОСОБА_1 прийнято на облік 06.02.2015 в ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключений (знятий) з військового обліку 25.08.2015; 2) взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключений 01.09.2015 наказ МОУ №342-06 (а.с. 13).

Згідно даних військово - облікового документу МОУ "Резерв+", позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдат резерву. Причина розшуку: не пройшли (відмовились від проходження ВЛК). Дата початку розшуку: 30.07.2025 (а.с. 20).

Представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом від 24.09.2025, в якому просив:

- повідомити причини невнесення інформації про ОСОБА_1 в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема, про висновок ВЛК про непридатність та виключення з облыку;

- повідомити, що саме порушив ОСОБА_1 , а також надати відповідні копії документів, які свідчать про таке порушення (а.с. 16 - 17).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2025 повідомлено на адвокатський запит наступне:

"Вашого клієнта, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було виключено з військового обліку 06.02.2015 року відповідно до рішення медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 . Пропонуємо Вашому клієнту, громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_8 для внесення даних про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів оскільки відповідно до вимог і положень діючого законодавства України, повноваження ІНФОРМАЦІЯ_9 не розповсюджуються на внесення даних (виправлень, змін) на підставі документів інших районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Додатково пропонуємо Вашому клієнту, громадянину ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 за попереднього реєстрацією через електронний кабінет МОУ «Е-Черга» для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності. Якщо після завершення проходження військово-лікарської комісії підтвердиться непридатність до військової служби з виключення з військового обліку, Вашого клієнта, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 внесе дані про виключення Вашого клієнта, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вашим клієнтом, громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 були порушені правила військового обліку, а саме не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 Розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), у зв`язку з чим особу було подано у розшук до органів Національної поліції України.

Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов`язковою. КУпАП не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол та постанова про притягнення Вашого клієнта, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 не складались. Для складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення Вашому клієнту, громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_11 попередньо зареєструвавшись через електронну чергу" (а.с. 18 - 19).

Зміст позову та доданих до нього документів свідчить, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я, а також про порушення ним правил військового обліку, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до ст. 5 Закону України № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1951-VIII, відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 81 Порядку № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Згідно п. 1, 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що згідно довідки (взамін військового квитка) від 30.06.2015 №230615, виданої Куп`янсько-Шевченківсь-Дворічанським ОРВК Харківської області, призовною комісією Куп`янського району Харківської області ОСОБА_1 зарахований в запас 06.02.2015 на підставі ст.47-2 гр. І наказу МОУ 2008 №402.

06.02.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 признаний непридатним з виключенням з військового обліку (а.с. 11 - 13).

У вищевказаній довідці від 30.06.2015 №230615, в графі "Відомості про облік" містяться наступні штампи: 1) ОСОБА_1 прийнято на облік 06.02.2015 в ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключений (знятий) з військового обліку 25.08.2015; 2) взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключений 01.09.2015 наказ МОУ №342-06 (а.с. 13).

Верховний Суд в постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», виходить за межі судового розгляду.

Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», містить всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пунктів 9, 11 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

З аналізу вищевказаних положень вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

При цьому, приписи п. 4 Порядку № 559 не передбачають обов`язкової особистої явки військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.

Таким чином, саме відповідач як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен був внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки 06.02.2015 медичною комісією при Куп`янсько-Шевченківсь-Дворічанським ОРВК Харківської області ОСОБА_1 признаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджено даними довідки (взамін військового квитка) від 30.06.2015 №230615, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно не є військовозобов`язаним, вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідачем під час розгляду справи до суду не надано жодних доказів внесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відзиві на позов, з посиланням на п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», представник відповідача зазначив, що громадянин ОСОБА_1 був зобов`язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, але не виконав обов`язку, передбаченого діючим законодавством України.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX установлено, що що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Зважаючи, що 06.02.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 признаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно, він не є військовозобов`язаним, у позивача був відсутній обов`язок отримувати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд.

У відзиві на позов представник відповідача також зазначив, що постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюється свідоцтвом про хворобу.

Суд звертає увагу, що згідно п.22.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається на всіх військовослужбовців та військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (крім випадків, передбачених пунктом 18.8 глави 18 розділу II цього Положення).

Вказана редакція діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Проте, відповідно до п.2.7, 2.9, 2.10 наказу №402 (в редакції від 02.12.2024, яка діяла на момент визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку), Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11;б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

Згідно довідки (взамін військового квитка) від 30.06.2015 №230615, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , призовною комісією Куп`янського району Харківської області ОСОБА_1 зарахований в запас 06.02.2015 на підставі ст.47-2 гр. І наказу МОУ 2008 №402. 06.02.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 признаний непридатним з виключенням з військового обліку.

Зважаючи, що на момент визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (06.02.2015) за результатами медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби лікарською комісією складалася довідка, твердження відповідача про відсутність свідоцтва про хворобу є безпідставними та не приймають судом до уваги.

Отже, відповідачем протиправно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про перебування позивача на військовому обліку та порушення ним правил військового обліку.

При цьому внесення в Реєстр інформації про порушення Позивачем правил військового обліку з посиланням на непроходження (відмову від проходження) ним ВЛК є наслідком невнесення Відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним з виключенням з військового обліку.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

Аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби, а також виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Щодо понесених витрат на правничу допомогу 20000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Судом встановлено, що між адвокатом Тарасенко Д.Ю, (Адвокат/Захисник) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір №24/09/25 від 24.09.2025 про надання правової допомоги адвокатом, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Клієнту з відповідних питань та у відповідних обсягах, визначених розділом І Договору "Предмет договору".

Згідно Додатку №1 від 15.10.2025 до Договору, Сторони погодили, що гонорар Адвоката за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції становить 20 000,00 грн.

В описі послуг, наданих адвокатом, від 20.10.2025 зазначено перелік наступних послуг: складання позовної заяви, в т.ч.: аналіз документів та законодавства, судової практики з відповідних питань; написання тексту позовної заяви та складання пакету документів для суду.

Платіжною інструкцією від 17.10.2025 підтверджено, що Клієнтом перераховано на банківський рахунок Адвоката 20 968,96 грн., призначення платежу: оплата послуг адвоката згідно рахунку - фактури №15/10/25.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у відзиві на позов не зазначено обставин, які б спростували співмірність заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В той час, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.

На підставі вищевикладеного, враховуючи суть виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги, характер самого спору, що дана справа є справою незначної складності, на численну судову практику за результатами розгляду аналогічних спорів, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. (написання та подача до суду позовної заяви разом з документами).

Таким чином, клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.