Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №480/1795/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Справа № 480/1795/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1795/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути її заяву від 25.02.2026 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового її стажу періоди роботи в філії "Каштан" житлово-побутового підприємства "Будпобутсервіс" виробничого проектно-будівельного об`єднання "Сумбуд" з 02.08.1993 по 16.06.1996, в ТОВ "Суперлюкс" з 18.06.1996 по 3 1.07.2007.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, 25.02.2026 звернулася до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії. Головне управління ПФУ у Львівській області 05.03.2026 рішенням № 183450035855 повідомило про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 33 роки, а страховий стаж заявниці становить 32 роки 02 місяці 26 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.07.1986: період роботи з 02.08.1993 по 16.06.1996, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутні назва організації; період роботи з 18.06.1996 по 31.07.2007, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу. Розрахунок страхового стажу з 1998 року проведено на підставі даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідачів.

На виконання вимог суду представником ГУ ПФУ у Львівській області відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що розглянувши заяву позивача від 25.02.2026 ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 60 років 01 місяць 10 днів. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 33 роки. Страховий стаж позивача становить 32 роки 02 місяці 26 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 24.07.1986:

- період роботи з 02.08.1993 по 16.06.1996, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутні назва організації;

- період роботи 18.06.1996 по 31.07.2007, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу.

Розрахунок страхового стажу з 1998 року проведено на підставі даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, на підставі вищезазначеного немає підстав для призначення позивачу пенсії.

Також зазначає, що в позовній заяві позивач позивається до ГУ ПФУ у Львівській області, а в прохальній частині просить зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області.

Ухвалою суду від 29.04.2026 у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 25.02.2026 звернулася до Головного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії.

ГУ ПФУ у Львівській області 05.03.2026 рішенням № 183450035855 повідомило про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 33 роки, а страховий стаж заявниці становить 32 роки 02 місяці 26 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.07.1986: період роботи з 02.08.1993 по 16.06.1996, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутні назва організації; період роботи з 18.06.1996 по 31.07.2007, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу. Розрахунок страхового стажу з 1998 року проведено на підставі даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з позовом.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частин 1, 3 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Так, пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону № 1058.

Суд звертає увагу, що згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, в даному випадку надані позивачем копії особового листка, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу відповідного виду пенсії.

Суд зазначає, що положення п. 3 Порядку не містять вичерпного переліку документів, якими можливо підтвердити спірні періоди роботи та зазначено, що стаж може бути підтверджено "іншими документами, які містять відомості про періоди роботи".

Відповідач, в разі наявності сумнівів щодо певних періодів роботи та відповідних записів, не позбавлений права самостійно здійснити перевірку відомостей та документів, наданих позивачем для призначення пенсії в порядку, визначеному діючи законодавством. Проте, відповідачем таких дій вчинено не було.

Крім того, відмову у зарахуванні періоду роботи з 02.08.1993 по 16.06.1996, через відсутність назви підприємства у графі 3 та з 18.06.1996 по 31.07.2007 через відсутність дати наказу, суд вважає протиправною, оскільки згідно з усталеною практикою Верховною Суду (зокрема, постанови у справах № 490/12392/16-а та № 754/14898/15-а), недоліки у заповненні трудової книжки, допущені роботодавцем, не можуть бути підставою для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення.

Факт роботи позивач підтверджується наявністю печатки підприємства при звільненні та відповідними записами про накази.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ГУ ПФУ у Львівській області протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу.

При цьому, суд враховує, що відмова відповідача оформлена рішенням від 05.03.2026 № 183450035855 , яке є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується.

Відтак, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно з частиною 2 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та з метою ефективного захисту порушених прав позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.03.2026 № 183450035855 про відмову у призначенні пенсії позивачу.

Вимога зобов`язального характеру є похідною, тому підлягає задоволенню.

Крім того, як наголошує відповідач, у позовній заяві позивач позивається до ГУ ПФУ у Львівській області, а в прохальній частині просить зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області. Однак, суд не вбачає, що ГУ ПФУ в Сумській області має відповідати за цим позовом, оскільки дії зобов`язального характеру щодо вирішення питання про призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву та приймав рішення щодо призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.03.2026 № 183450035855 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи в філії "Каштан" житлово-побутового підприємства "Будпобутсервіс" виробничого проектно-будівельного об`єднання "Сумбуд" з 02.08.1993 по 16.06.1996, в ТОВ "Суперлюкс" з 18.06.1996 по 3 1.07.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал