Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №440/11383/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11383/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г., Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області державного реєстратора Бондаренко С.Ф. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г., в якій просить скасувати/анулювати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, № 23891750000006638 від 17.05.2013р., а також реєстраційний запис дати державної реєстрації від 01.01.0001.

Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г. про скасування запису залишено без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви із визначенням відповідача (ів) відповідно до звернених позовних вимог, копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення п`ятиденного строку з дня отримання цієї ухвали.

11.09.2025 до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій в якості відповідачів зазначено Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г., Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради Луганської області державного реєстратора Бондаренко С.Ф. та викладено позовні вимоги в наступній редакції:

-визнати протиправними дії реєстратора Бондаренко С.Ф. Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за №23891750000006638 від 17.05.2013 р., а також реєстраційний запис дати державної реєстрації від 01.01.0001;

-скасувати/анулювати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, № 23891750000006638 від 17.05.2013р., а також реєстраційний запис дати державної реєстрації від 01.01.0001;

-зобов`язати державного реєстратора Сидоренко О.Г. Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради внести відомості, про скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, №23891750000006638 від 17.05.2013 р., а також реєстраційний запис дати державної реєстрації від 01.01.0001.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 02.09.1999 здійснює нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю і до цього часу позивач займається вказаною діяльністю. Разом з тим, Закон України "Про нотаріат" забороняє нотаріусам займатися підприємницькою діяльністю. Також, нотаріус має статус самозайнятої особи і не може бути ФОП. Самозайняті особи не реєструються у ЄДР. У червні 2025 року під час актуалізації особистих даних з`ясувалося, що особисті дані позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем, дата створення 01.01.0001, свідоцтво про державну реєстрацію недійсне, місце реєстрації: Україна, Луганська область, місто Ровеньки, Леніна, 27/39. Стверджує, що вказаний запис виконано в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки позивач не зверталась до державних реєстраторів та не надавала жодних документів для вчинення таких дій. 18.06.2025, на заяву позивача, отримано від державного реєстратора Сидоренко О.Г. відмову у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення п`ятиденного строку з дня отримання цієї ухвали.

Копію ухвали суду від 18.09.2025 позивач отримала 23.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак недоліки позовної заяви у визначенні судом строки не усунула.

Продовжуючи строк для усунення недоліків позовної заяви, в ухвалі від 18.09.2025 суд вказав, що сформулювавши похідну позовну вимогу до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г. про зобов`язання вчинити дії, позивач в уточненій позовній заяві не визначила основну вимогу до вказаного відповідача, що унеможливлює встановлення публічно-правового спору із цим відповідачем та змісту позовних вимог до нього та свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.

Позивач надалі не уточнила позовні вимоги. Разом з тим, суд не позбавлений права в ході розгляду справи з`ясувати суть публічно-правового спору, в тому числі, з урахуванням заяв по суті справи відповідачів та додатково отриманих доказів, у зв`язку з чим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідачі своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подали.

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року №76 у зв`язку у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19.02.2026 № 226/0/15-26, з урахуванням наказу голови суду Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 № 3/10, відповідно до розпорядження керівника апарату № 3/19 від 23.02.2026 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді ОСОБА_2", відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/11383/25, за результатами якого суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Алєксєєву Н.Ю., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року.

Ухвалою суду від 02.03.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г., Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради надіслав пояснення, в яких зазначив, що в ході розгляду заяви та проведення державної реєстрації було встановлено, що 17.05.2013 року державним реєстратором Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. було проведено реєстраційну дію № 23891750000006638 «Включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним». Що в свою чергу унеможливило технічно провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, в результаті чого державний реєстратором Сидоренком О.Г. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також повідомлено, що згідно пунктами 3-4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VІ усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними. Включення до ЄДР відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене з використанням бланків старого разка та видані до 01.07.2004 року, вважаються недійсними, здійснювалося без участі фізичної особи-підприємця.

Одночасно звернуто увагу, що відповідно до частини першої статті 46 Закону про реєстрацію, в редакції на момент виникнення зазначених правовідносин, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Відповідно до частини третьої статті 46 Закону про реєстрацію, в редакції на момент виникнення зазначених правовідносин, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Таким чином, відомості про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця не є тотожним позбавленню фізичної особи її статусу як фізичної особи-підприємця та не є підставою для внесення запису про припинення такою фізичною особою підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 з 1999 року має право на зайняття нотаріальною діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття нотаріальною діяльністю №8451 від 02.09.1999. Головним територіальним управлінням у Луганській області 08.02.2016 було припинено приватну нотаріальну діяльність по Ровеньківському міському нотаріальному округу ОСОБА_1 та припинено дію реєстраційного посвідчення №199 від 16.09.2004. Зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Великобагачанському районному нотаріальному округу 25.03.2016. Реєстраційне посвідчення №203.

Відповідно до наказу від 24.06.2021 №281/7 "Про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 " зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Миргородському районному нотаріальному округу Полтавської області з 24.06.2021 з розташуванням робочого місця за адресою: АДРЕСА_1 .

24.06.2021 Миргородським районним нотаріальним округом Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення №128 про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.

У червні 2025 року ОСОБА_1 дізналася, що за її даними, номером рнокпп зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 01.01.0001 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

17.05.2013 державним реєстратором виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №23891750000006638 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним.

18.06.2025 року позивач звернулась до державного реєстратора Великобагачанської селищної ради Сидоренко О.Г. із заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.

Рішенням державного реєстратора Великобагачанської селищної ради Сидоренко О.Г. від 18.06.2025, код 350643415553, відмовлено у державній реєстрації в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням".

Згідно рішення, встановлено подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не у повному обсязі. Частиною четвертою статті 18 та частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакції чинній на сьогодні, визначено , що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця подається, зокрема, один із таких документів: заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; судове рішення, що набрало законної сили щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи.

Вважаючи протиправною реєстрацію, вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за №23891750000006638 від 17.05.2013, реєстраційний запис дати державної реєстрації від 01.01.0001, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV набрав чинності з 01 липня 2004 року.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

З 01.07.2004 розпочав функціонування Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 3-4) перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Згідно з частиною першою статті 42 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

- нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №755-IV якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред`являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця. Фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, повинна особисто пред`явити державному реєстратору паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця з відповідним записом в електронному безконтактному носії. Уповноважена особа повинна пред`явити свій паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та документ, що засвідчує її повноваження.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 міститься висновок про те, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Пунктом 2 розділу І Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (далі - Порядок № 200), визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: заява про державну реєстрацію - документ установленого Міністерством юстиції України зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 200 державна реєстрація проводиться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Згідно пунктом 1-2 розділу ІІ Порядку № 200 державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса.

Заява та документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій формі або у електронній формі, крім випадків державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною керівника юридичної особи, розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) або розміру частки кожного із засновників (учасників), а також інших випадків, передбачених законами.

У паперовій формі заява та документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви для державної реєстрації поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.

У електронній формі заява та документи подаються заявником на порталі електронних сервісів.

Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим Законом.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 затверджено форму заяв про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 200 державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення правовідносин, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для здійснення реєстраційних дій особі необхідно звернутись з заявою про державну реєстрацію особисто та або через уповноважену особу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.03.2013 року державним реєстратором Бондаренко С.Ф. внесено запис № 23891750000006638 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним, дата державної реєстрації 01.01.0001.

Позивач зазначає, що жодних документів для здійснення державної реєстрації вона не подавала.

Також будь-які докази звернення позивача як у паперовому та і електронному вигляді із документами для державної реєстрації фізичної особи- підприємця матеріали справи не містять.

З наявного в матеріалах справи листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.11.2025 №36590/43222-10-25/15.1, наданого на виконання ухвали суду вбачається, що реєстраційна справа відносно ФОП ОСОБА_3 у Міжрегіональному управлінні відсутня, останньому, станом на 09.11.20025, її стан та місцезнаходження невідоме. В реєстраційній справі ФОП ОСОБА_1 в електронній формі, яка міститься в ЄДР, відсутні електронні скановані копії документів, на підставі яких 17.05.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. було проведено реєстраційну дію № 23891750000006638 "Включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним" стосовно відповідної фізичної особи-підприємця. Інформація щодо органу, посадової особи, якому/якій передані повноваження державного реєстратора Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. у Міжрегіональному управлінні, станом на 19.11.2025, відсутня.

З аналізу законодавчих норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, суд дійшов висновку, що необхідною передумовою для прийняття державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації юридичної особи є виявлення бажання щодо проведення реєстрації, що проявляється у поданні особисто або через уповноважену особу відповідної заяви та доданих до неї необхідних документів.

До 01 липня 2004 року реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснювалась на підставі Закону України «Про підприємництво».

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року №698-XII, було передбачено, що громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб`єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим Законом. Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п`яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов`язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно приписів вищевказаної норми Закону, відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб`єкта підприємництва.

Також вказаною статтею Закону передбачено і умови та порядок скасування державної реєстрації, а саме, скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця - громадянина.

Як було зазначено вище, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV набрав чинності з 01 липня 2004 року.

Відповідно до ч.2 ст.18 цього Закону, для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру.

Згідно з п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01 липня 2010 року №2390-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону).

Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п.8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою проте, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Згідно до п.9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Так, відповідно до п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01 липня 2010 року № 2390-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», Міністерством юстиції України було видано наказ №575/5 від 12.04.2012 року «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Пунктом 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №575/5 передбачено, що державні реєстратори юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинні забезпечити включення до ЄДР відомостей про невключених суб`єктів на підставі аналітичної інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, строки включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, визначені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали застосуванню виключно у випадках самостійного подання ними реєстраційних карток державному реєстратору.

Судом з матеріалів справи встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація відносно позивачки, що остання зареєстрована фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації: 01.01.0001, дата запису: 17.05.2013, номер запису: 23891750000006638, місце зберігання реєстраційної справи: Ровеньківське міське управління юстиції.

Крім того, встановлено, що оскаржувані реєстраційні записи з`явилися на підставі реєстраційної дії «включення відомостей про фізичну особу підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним», яка вчинена державним реєстратором Бондаренко С.Ф. від 17.05.2013 року, виконавчий комітет Ровеньківської міської ради Луганської області.

При цьому, позивачка стверджує, що державну реєстрацію проведено без її згоди, що вона ніколи не вчиняла дій щодо реєстрації, як підприємця, не заповнювала та не подавала до реєстраційної картки і документів, передбачених Законом № 755-ІV, Законом № 2390- ІV.

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1 в електронній формі не містять інформації, яка дозволяє ідентифікувати позивачку, а саме ідентифікаційного коду чи видів економічної діяльності, що дали б змогу встановити здійснення підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу на те, що 25.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру» (надалі - Закон № 1155-VII).

Цим Законом п. 2 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 755-ІV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог ст. 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР.

Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.

З пояснювальної записки до проекту Закону № 1155-VII вбачається, що Закон № 2390-VI має низку прогалин, що негативно впливає на права та законні інтереси суб`єктів господарювання. Зокрема, Законом № 2390-VІ не встановлені кінцеві терміни передачі тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про суб`єктів господарювання, які не включені до ЄДР, а також включення державними реєстраторами таких відомостей до ЄДР. З огляду на зазначене робоча тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій, а також процес включення може затягнутись на невизначений час. Водночас на законодавчому рівні не визначено механізм включення до ЄДР відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за їх зверненнями. Ураховуючи, що проведення будь-якої реєстраційної дії, передбаченої Законом № 755-ІV, можливо лише щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких містяться в ЄДР, суб`єкти господарювання до моменту їх включення не можуть: зареєструвати зміни до своїх установчих документів та змінити відомості про себе; припинити свою діяльність; отримати виписку, витяг, довідку з ЄДР.

Крім того, у пояснювальній записці до проекту Закону № 1155-VII зазначено, що реалізація Закону № 2390-VI на практиці виявилась частково неможливою з огляду на таке:

1) за результатами звірення даних відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби та Пенсійного фонду України з даними ЄДР до тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій передано відомості про: 561089 юридичних осіб, які не включені до ЄДР, в 74886 з яких відсутні відомості про коди об`єктів адміністративно - територіального устрою України; 492808 фізичних осіб - підприємців, які не включені до ЄДР, у 177376 з яких відсутні відомості про коди об`єктів адміністративно - територіального устрою України. Зазначене унеможливлює ідентифікацію територіальної належності таких суб`єктів господарювання та включення до ЄДР за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем проживання фізичної особи - підприємця;

2) прийняття рішення тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями щодо вибору відомостей, які отримані від різних уповноважених органів та підлягають включенню до ЄДР, в разі якщо юридична особа/фізична особа - підприємець має однаковий код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків, але при цьому відомості про її місцезнаходження/місце проживання та дату реєстрації не збігаються, у більшості випадків носить, суб`єктивний характер та призводить до наповнення ЄДР недостовірною інформацією.

У рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 вказала, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені Законами №2390-VI та №1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01.07.2004, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності. Велика Палата Верховного Суду також підкреслила, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.

В даному випадку, у суді відсутні підстави для встановлення факту звернення ОСОБА_1 до будь - якого органу реєстраційної дії з заявою про реєстрацію її як фізичної особи - підприємця.

Тобто з наведеного слідує, що будь - які дії для реєстрації фізичної особи - підприємця за рнокпп НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вчинялись.

Матеріалів реєстраційної справи ФОП ОСОБА_1 за рнокпп НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали суду також не було надано з огляду на її відсутність.

Також матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачка у спірний період здійснювала підприємницьку діяльність та отримувала дохід від неї.

Таким чином, під час розгляду справи стороною відповідача не спростовано підстави для визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, що вчинені щодо позивачки, не підтверджено належним та допустимими доказами правомірність внесення даних щодо позивачки до реєстру.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Насамперед, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з даного питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру»; п. 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства»; п. п. 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру»; п. 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії».

Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про необхідність врахування положень статті 13 Конвенції та визнати протиправними дії державного реєстратора Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , дата реєстрації: 01.01.0001, внесений державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з дня внесення; реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23891750000006638 від 17.05.2013 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, дата державної реєстрації: 01.01.0001, з дня внесення; зобов`язати державного реєстратора Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Сидоренко О.Г. внести відомості про скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , дата реєстрації: 01.01.0001, реєстраційного запису за № 23891750000006638 від 17.05.2013 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, дата державної реєстрації: 01.01.0001, з дня внесення.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради державного реєстратора Сидоренко О.Г. (вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300), Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області державного реєстратора Бондаренко С.Ф. (вул. Леніна, 41, м. Ровеньки, Луганська область, 94700) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області Бондаренко С.Ф. щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , дата реєстрації: 01.01.0001, внесений державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з дня внесення;

Визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23891750000006638 від 17.05.2013 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, дата державної реєстрації: 01.01.0001, з дня внесення.

Зобов`язати державного реєстратора Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Сидоренко О.Г. внести відомості про скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , дата реєстрації: 01.01.0001 та реєстраційного запису за № 23891750000006638 від 17.05.2013 про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, дата державної реєстрації: 01.01.0001, з дня внесення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради Луганської області державного реєстратора Бондаренко С.Ф. на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва