Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №400/2611/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 р. № 400/2611/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі - відповідач або РТЦК), що містив вимоги:

-визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у відмові надання мені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

-зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматися від призову мене на військову службу, надавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі ч. 4 ст. 35 Конституції України та п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що відмова відповідача у наданні відстрочки від призову є протиправною. На думку позивача, його заява про надання відстрочки мала бути задоволена.

Ухвалою від 20.03.2025 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та заборонив РТЦК вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі. Ухвалою від 24.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

РТЦК подв до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені у відзиві.

Позивач надав до суду відповідь на відзив.

Як встановлено судом, 10.02.2025 позивач звернувся до Голови комісії Інгульського РТЦК (далі - Комісія) із заявою, якою повідомив про те, що він є особою, яка, на підставі пункту 24 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543), не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. У заяві позивач просив оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви, згідно з її текстом, ОСОБА_1 додав: витяг з Конституції України; перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, затверджений постановою КМУ від 10.11.1999 року № 2066; ксерокопія довідки від 10.02.2025 року № 4; ксерокопія статуту Релігійної організації "Громада "Незалежна помісна церква християн Нового Заповіту" у місті Миколаєві; ксерокопія виписки від 19.03.2018 з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ксерокопія військово-облікового документу, сформованого 07.02.2025; ксерокопія паспорту № НОМЕР_1 , виданого 07.10.2022 органом № 1231.

24.02.2025 Комісія Інгульського РТЦК прийняла рішення, яким відмовила позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови вказано: "у зв`язку з невідповідністю вимогам п. 24 частини 1 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, а саме: невідповідність викладеного в заяві питання про надання відстрочки статті 35 Конституції України, а саме: стаття не містить змісту про відстрочку".

Незгода позивача з відмовою стала причиною його звернення до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина сьома статті 23 Закону № 3543.

Порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону № 3543, визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).

Позивач звернувся до голови Комісії із заявою за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку № 560.

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 (у редакції, що була чинною на момент розгляду заяви позивача), Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Додаток 5 до Порядку № 560 встановлює перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зокрема, відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 3543, документами, що підтверджують право на відстрочку є: для військовозобов`язаних, зазначених у пункті 7-1 глави ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", - військово-обліковий документ з відміткою про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби відповідно до Указу Президента України від 7 березня 2024 р. № 149;

для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці восьмому підпункту 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", - довідка про займану посаду, засвідчена в установленому законодавством порядку.

Як встановлено судом, Комісія, з урахуванням поданого позивачем переліку документів, прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543, тому суд визнав безпідставними твердження позивача про допущену бездіяльність.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання відмови протиправною, суд зазначає наступне.

Позивачем було подано заяву до відповідача із проханням надати відстрочку від призову на підставі пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 3543. Визначених Порядком № 560 документів, згідно із текстом заяви, подано не було. Суд враховує пояснення позивача у позові про подання заяви на підставі пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 3543 пояснюється тим, що вказаний пункт разом із статтею 35 Конституції України у сукупності є тим юридичним фактом, на підставі якого позивач не підлягає призову на військову службу та має право на відстрочку. Позивач також зазначив, що до вирішення питання про заміну війського обов`язку альтернативною службою він не підлягає призову на військову службу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач не надав до заяви документи, які передбачені додатком 5 Порядку № 560.

Отже, у суду відсутні підстави для визнання відмови РТЦК у наданні відстрочки від призову протиправною.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу, суд керувався таким. Позов не містить вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.02.2025. За наявності чинного рішення про відмову у наданні відстрочки підстави для покладення на відповідача обов`язку прийняти ще одне рішення з того ж питання, але протилежного змісту, у суду відсутні.

На підставі викладеного суд встановив, що у Комісії, за результатами розгляду заяви позивача, не виник обов`язок з надання відстрочки від призову на військову службу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна