Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №400/2572/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 р. № 400/2572/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачці посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців;

зобов`язання відповідача видати позивачці посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, відповідно до форми і порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув у зоні бойових дій. 23.02.2026 позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про видачу посвідчення члену сім`ї померлого військовослужбовця. Однак, листом від 23.02.2026 № 208 ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовив їй у надані вказаного посвідчення на тій підставі, що смерть її чоловіка не пов`язана із захистом Батьківщини. На думку позивачки, така відмова є протиправною.

У відзиві на позовну заяву від 23.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив в його задоволенні відмовити. Відзив умотивовано тим, що відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 (далі – Порядок № 379), перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння під час загибелі є безумовною підставою для відмови у видачі посвідчення членам його сім`ї. У зв`язку з тим, що чоловік позивачки на момент смерті знаходився у стані алкогольного сп`яніння, ІНФОРМАЦІЯ_4 правомірно відмовив їй у видачі посвідчення.

Позивачка у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористалася.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та про витребування у відповідача деяких доказів.

До відзиву на позовну заяву від 23.03.2026 відповідач додав витребувані в нього докази.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 10.08.2019 Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_2 і позивачка зареєстрували шлюб 10.08.2019.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 наказа начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 26.05.2022 № 126 «Про призов на військову службу за мобілізацією» ОСОБА_2 призвано для проходження військової служби за мобілізацією з 26.05.2022.

Сповіщенням про смерть (загибель) від 14.08.2022 № 223 військова частина НОМЕР_2 повідомила позивачку, що її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні бойових дій від механічної асфікції стороннього тіла (їжа) у дихальних шляхах, вдихання та заковтування їжі, яке спричинило закупорення дихальних шляхів в зоні проведення Операції об`єднаних сил.

У висновку експерта від 17.10.2023 № 4083/427-Е вказано, що причиною смерті потерпілого є механічна асфіксія, яка розвинулась внаслідок закупорки дихальних шляхів при вдихувані сторонніх тіл (їжі) на тлі алкогольного сп`яніння. Крім цього, у висновку зазначено, що зазвичай, аспірація блювотних мас виникає внаслідок інтоксикації алкоголем. Будь-яких об`єктивних даних про дію зовнішніх факторів при судово-медичній експертизі трупу не встановлено.

23.02.2026 позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання їй та дочці ОСОБА_3 довідки про безпосередню участь на членів сім`ї померлого ОСОБА_2 для отримання пільгового посвідчення.

Листом від 23.02.2026 № 208 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивачку про отриману ним від військової частини НОМЕР_2 відповідь про відсутність підстав для надання такої довідки, продублювавши її зміст.

Вважаючи наведену відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Пунктом 5 частини першої статті 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до частини другої статті 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підставою надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначені Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2024 № 416) (далі – Порядок № 740).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 740 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 101 Закону.

Пунктом 13 Порядку № 740 встановлено, що рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).

Відповідно до абзацу третього підпункту 4 пункту 4 Порядку № 740 підставою для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 101 Закону, зокрема, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Інформація про заявників, яким надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України за заявою, поданою в паперовій формі, в одноденний строк з дня прийняття відповідного рішення вноситься таким місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики до Реєстру, а у разі відсутності технічної можливості місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики подає таку інформацію (за наявності) щомісяця до 15 і 28 числа Мінветеранів за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), – із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579 (абзац третій пункту 15 Порядку № 740).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 740 посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видається за бажанням заявника відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), – із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579 (далі – Порядок № 302).

Відповідно до абзацу шостого підпункту 2 пункту 2 Порядку № 302 посвідчення ветерана – один із таких документів у паперовій формі, виданий за бажанням особи, щодо якої створено реєстрову інформацію про наданий відповідний статус згідно із статтями 6-101 Закону, яку внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни: посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

Абзацами першим і третім пункту 10 Порядку № 302 встановлено, що посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, посвідчення члена сім`ї загиблого, посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі – місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

Для отримання посвідчення ветерана, передбаченого цим пунктом, особа з інвалідністю внаслідок війни (крім осіб з числа іноземців та осіб без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України), учасник війни, член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, член сім`ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України (їх законний представник чи уповноважена особа) (далі – заявник) подають за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, зокрема шляхом надсилання засобами поштового зв`язку або через центр надання адміністративних послуг, заяву (у довільній формі), а від імені дитини віком до 14 років таку заяву подає інший з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.

Згідно з абзацом десятим пункту 10 Порядку № 302 разом із заявою подається витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, оформлений відповідно до вимог пункту 15 Положення про Єдиний державний реєстр ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 700 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2262).

Отже, повноваження з видачі члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України належать структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики.

Такі посвідчення видаються згідно з даних з Єдиного державного реєстру ветеранів війни особам, які мають статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, який їм наданий на підставі, зокрема, довідки за формою згідно з додатком 1, виданої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Водночас абзацом першим пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону, та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 101 Закону, за їх бажанням видається посвідчення члена сім`ї загиблого, посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України відповідно.

Відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пункт 2 Порядку № 379).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 379 посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям – особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

Абзацами першим і другим пункту 5 Порядку № 379 встановлено, що для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки – про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Відповідно до абзацу першого пункту 11 Порядку № 379 посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Посвідчення підписуються керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки/уповноваженого органу, скріплюються печаткою із зображенням Державного Герба України та видаються під розпис у журналі про видачу посвідчень, який ведеться в довільній паперовій, а за наявності технічної можливості – в електронній формі. У разі коли посвідчення надсилається заявнику із використанням засобів поштового зв`язку, у зазначеному журналі також зазначається номер і дата реєстру поштового відправлення (пункт 12 Порядку № 379).

Таким чином, члени сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України можуть у випадках, встановлених законодавством, отримати два окремих посвідчення:

1) посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України за формою, визначеною додатком 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, яке видається структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики, і яким підтверджується статус особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

2) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав

безвісти під час проходження військової служби, за формою, визначеною додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», яке видається територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, і на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд встановив, що 23.02.2026 позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є структурним підрозділом відповідача, заяву про надання їй та дочці ОСОБА_3 довідки про безпосередню участь на членів сім`ї померлого ОСОБА_2 для отримання пільгового посвідчення.

Тобто зі змісту вищенаведеної заяви слідує, що позивачка звернулась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання їй та її дочці довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 740, яка необхідна для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника і, відповідно, посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника.

З метою отримання вказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2026 звернувся до військової частини НОМЕР_2 , у складі якої загинув (помер) її чоловік, із відповідним запитом.

На цей запит військова частина НОМЕР_2 листом від 19.02.2026 № 1060 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_4 , що згідно з «…Постанови КМУ № 685 від 07.07.2023 абзац перший пункту 5 із змінами встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула, померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі, надається довідка про безпосередню участь на членів сім`ї, але смерть молодшого сержанта ОСОБА_4 , настала під час проходження військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини.»

Листом від 23.02.2026 № 208 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивачку про отриману ним від військової частини НОМЕР_2 відповідь, продублювавши її зміст.

Поряд з цим, позивачка не зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є структурним підрозділом відповідача, зі зверненням про надання їй посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження служби, за формою згідно з додатку 1 до Постанови № 379.

Відтак у відповідача не виник обов`язок щодо розгляду заяви позивачки про надання їй посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження служби, за формою згідно з додатку 1 до Постанови № 379, оскільки вона з такою заявою до нього не зверталась.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас суд врахував, що оформлена листом від 19.02.2026 № 1060 відмова військової частини НОМЕР_2 у надані позивачці та її доньці довідки про безпосередню участь її чоловіка у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 740, не є предметом розгляду у цій справі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).

6. Повний текст рішення суду складений 29.04.2026.

Суддя В.Г.Ярощук