Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №380/783/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 рокусправа № 380/783/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у внесенні та подальшому підтриманні щодо ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів І інформаційних системах “Оберіг” - “Резерв+” відомостей як про “Порушника правил військового обліку” з причиною “Не прибули за мобілізаційним розпорядженням”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити (скасувати) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів І інформаційних системах “Оберіг” - “Резерв+” щодо позивача відомості про статус “Порушники правил військового обліку” та причину “Не прибули за мобілізаційним розпорядженням” з датою звернення - 08.07.2025 та “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” та привести відомості про позивача у відповідність до вимог законодавства (без позначок про порушення правил військового обліку за відсутності належних документальних підстав).

В обґрунтування позову вказав, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем правил військового обліку. Стверджує, що вказані дії та бездіяльність відповідача порушують права позивача, створюють безпідставні репутаційні та правові обмеження, перешкоджають належному веденню військового обліку щодо позивача та формують ризики безпідставного притягнення до відповідальності. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 21.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи, встановила відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 02.03.2026 адміністративну справу №380/783/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження судді Желік О.М.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти позову. Вказав, що на виконання Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 373/4 від 10.06.2025 АТ КБ «ПриватБанк» отримав відповідне розпорядження та видав наказ про оповіщення своїх працівників – військовозобов`язаних – про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.07.2025 о 09.00. Письмовий звіт банку засвідчує, що зміст Розпорядження було доведено до відома військовозобов`язаного. За таких умов позивач знав або мав знати про необхідність явки, проте не з`явився. Відповідач також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не формує відомості про неявку за Розпорядженням самостійно, а лише обробляє вже наявні дані, що сформовані у Реєстрі (інформацію про порушення). Розпорядником реєстру «Оберіг» є Генеральний штаб Збройних Сил України, а держателем – Міністерство оборони України. Відповідач також порушив питання про залучення Генерального штабу ЗС України як співвідповідача (розпорядника Реєстру) та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За відношенням до військового обов`язку є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , займав посаду старшого інкасатора-водія у відділі регіональної інкасації у м. Львів АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до витягу з електронного військово-облікового документа ЕВОД «Резерв+», копія якого долучена до матеріалів справи, у додатку «Резерв+» відображено статус позивача «Порушення правил військового обліку» з відміткою «Ви не прибули за мобілізаційним розпорядженням» та датою 08.07.2025.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 373/4 від 10.06.2025 «Про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_3 » було видано розпорядження № 373/4 про оповіщення військовозобов`язаних – працівників АТ КБ «ПриватБанк» – про необхідність прибуття 07.07.2025 о 09.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання вказаного Розпорядження АТ КБ «ПриватБанк» видало внутрішній наказ від 01.07.2025 № E.28.0.0.0/5-7572407 про оповіщення підлеглих працівників про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 та направило на адресу відповідача службовий лист від 03.07.2025 за № E.28.0.0.0/2-250703/7153. З долученого до матеріалів справи витягу з наказу вбачається, що позивач значиться серед осіб, яких зазначено до оповіщення (старший інкасатор-водій Відділу регіональної інкасації у м. Львів).

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів особистого вручення позивачу під підпис будь-якого документа (повістки, мобілізаційного розпорядження), акту про відмову від отримання повістки або поштового рекомендованого листа із відповідною відміткою про вручення, складених із дотриманням вимог чинного законодавства.

08.07.2025 у системі «Оберіг» / «Резерв+» щодо позивача внесено відмітку «Порушення правил військового обліку» з підставою «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням» та відмітку «Розшук ТЦК та СП».

З метою з`ясування правових підстав внесення та подальшого підтримання спірних відомостей адвокат Касянчук Сергій Вікторович, що надає правову допомогу позивачу, направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит від 18.12.2025 (в порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), відправлений засобами АТ «Укрпошта» (цінний лист з описом вкладення № 7905300293377).

Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта» адвокатський запит вручено відповідачу 22.12.2025. Відповідач не надав відповіді на адвокатський запит у встановлений законом п`ятиденний строк (до 26.12.2025 включно) і станом на дату подання позову (09.01.2026) жодної відповіді по суті не надав.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – ЄДРВ / Реєстр) функціонує на підставі Закону України від 20.03.2014 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII). Реєстр є автоматизованою інформаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання персональних даних призовників, військовозобов`язаних і резервістів.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII встановлено вичерпний перелік відомостей, що вносяться до Реєстру. Зокрема, пунктом 20-1 частини 1 цієї статті до таких відомостей віднесено дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із зазначенням дати, номера та короткого змісту відповідного протоколу та/або постанови.

Таким чином, чинне законодавство прямо і безпосередньо пов`язує можливість відображення у Реєстрі відомостей про «Порушення правил військового обліку» виключно з фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, підтвердженим відповідними процесуальними документами – протоколом та/або постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 10 Закону № 1951-VIII встановлено, що внесення, зміна та видалення персональних даних у Реєстрі здійснюються виключно уповноваженими суб`єктами на підставі та в порядку, визначених законом, з дотриманням принципів законності, достовірності та пропорційності обробки даних. Пунктом 1 частини 2 статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є суб`єктами, які беруть участь у веденні Реєстру і зобов`язані забезпечувати своєчасність і повноту внесення відомостей до Реєстру виключно на підставі документально підтверджених даних.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок № 1487), також покладає на ТЦК та СП обов`язок вести військовий облік, забезпечуючи своєчасність і повноту внесення відомостей до Реєстру виключно на підставі документально підтверджених даних.

Суд встановив, що відповідач не надав доказів складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210 або статтею 210-1 КУпАП. Також не надано доказів ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Жодних процесуальних документів, які за вимогами п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII є необхідною та достатньою підставою для внесення до Реєстру відомостей про «Порушення правил військового обліку», матеріали справи не містять.

Положення статті 38 КУпАП встановлюють строк накладення адміністративного стягнення: за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП в особливий період, – протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Спірний статус у «Резерв+» відображається з датою 08.07.2025. Навіть якщо вважати цю дату одночасно датою виявлення та вчинення правопорушення, трьохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення сплив до 08.10.2025 – тобто до дня розгляду справи судом. Це є додатковою підставою для висновку про відсутність правових підстав для збереження спірних відомостей у Реєстрі.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 «лише обробляє вже наявні дані» і не несе відповідальності за зміст Реєстру.

По-перше, відповідно до ст. 10 Закону № 1951-VIII та положень Порядку № 1487 саме ТЦК та СП є уповноваженим суб`єктом ведення військового обліку на відповідній території й несуть обов`язок забезпечувати достовірність даних Реєстру. По-друге, відповідач не заперечує факту звернення за Розпорядженням, що стало підставою появи спірного статусу. По-третє, органи, що беруть участь у внесенні даних до Реєстру, несуть відповідальність за достовірність цих даних відповідно до ст. 10 Закону № 1951-VIII, і не можуть посилатися на «автоматичний» характер формування відміток для уникнення такої відповідальності.

Суд також відхиляє клопотання відповідача про залучення Генерального штабу ЗС України як співвідповідача. Предмет позову стосується конкретних дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ініціювання внесення відміток, їх підтримання у Реєстрі та заходів, що спричинили появу відповідного статусу щодо позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України питання про залучення співвідповідача вирішується судом з урахуванням змісту заявлених вимог; враховуючи специфіку позовних вимог та встановлені у справі обставини, підстав для залучення зазначеної особи як співвідповідача суд не вбачає.

Тому суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність залучення співвідповідача.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Таким чином, обов`язок з`явитися до ТЦК та СП виникає у військовозобов`язаного з моменту отримання ним відповідного документа в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, пунктом 41 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик є: при особистому врученні повістки – особистий підпис про отримання або відеофіксація відмови; при надсиланні поштою – підтвердження отримання або поштові відмітки про відмову/відсутність за відповідною адресою у визначених постановою випадках.

Матеріали справи підтверджують лише те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 направив Розпорядження № 373/4 на адресу роботодавця позивача – АТ КБ «ПриватБанк»; роботодавець, у свою чергу, видав внутрішній наказ про оповіщення підлеглих співробітників-військовозобов`язаних, зокрема позивача; відповідний лист банку від 03.07.2025 підтвердив факт видачі такого наказу. Водночас відповідач не надав жодного з таких доказів: особистого підпису позивача на документі про ознайомлення з розпорядженням; акту про відмову від підпису з підписами не менш як двох свідків; доказів поштового надсилання на адресу позивача рекомендованого листа із повісткою/розпорядженням та відмітки про вручення/відмову; відеофіксації відмови від отримання документа.

Отже, матеріали справи містять лише докази доведення змісту Розпорядження до відома роботодавця, але не докази особистого вручення позивачу будь-якого документа про виклик до ТЦК та СП у встановленому законом порядку. За відсутності доказів належного особистого оповіщення позивача констатація того, що він порушив правила військового обліку шляхом «неприбуття за мобілізаційним розпорядженням», є передчасною і такою, що суперечить вимогам законодавства.

Суд звертає увагу, що за загальними приписами КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає обов`язкове складання протоколу (ст. 256 КУпАП), розгляд справи уповноваженим органом та ухвалення постанови з врученням/направленням її копії особі. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП, відносяться до компетенції ТЦК та СП. Позивач не отримував жодних процесуальних документів, які б підтверджували: факт належного виклику до ТЦК та СП; факт складення протоколу про адміністративне правопорушення; факт розгляду справи та ухвалення постанови про притягнення до відповідальності.

За відсутності як доказів належного оповіщення, так і належно оформлених матеріалів адміністративного провадження, відсутні будь-які правові підстави зберігати щодо позивача у Реєстрі / «Резерв+» відомості, які фактично кваліфікують його як «порушника правил військового обліку».

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII призовник/військовозобов`язаний має право отримувати відомості про себе, внесені до Реєстру, а також звертатися до органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей. Органи ведення Реєстру зобов`язані забезпечувати достовірність даних Реєстру; за внесення завідомо недостовірної інформації органи ведення Реєстру несуть відповідальність відповідно до законодавства (ст. 10 Закону № 1951-VIII).

Внесення та подальше підтримання щодо позивача у Реєстрі негативного статусу «Порушники правил військового обліку» із підставою «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням», а також пов`язаної позначки «Розшук ТЦК та СП» є юридично значущими відомостями, що безпосередньо впливають на правовий статус позивача, його репутацію та створюють ризик застосування заходів адміністративного примусу, обмежень, додаткових перевірок з боку уповноважених органів. Такі відомості можуть існувати у Реєстрі виключно за наявності належних правових підстав та документального підтвердження, а за їх відсутності підлягають виправленню/виключенню як недостовірні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.04.2020 у справі № 715/2462/16-а, відповідно до якої: «Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності ухвалення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто доказування наявності у діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення, покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень». Ця правова позиція повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 77 КАС України і підлягає застосуванню у цій справі.

Відмітка «Порушення правил військового обліку» та статус «Розшук ТЦК та СП» можуть вноситись до Реєстру лише за наявності сукупності юридичних фактів: (1) належно оформленої та вручена повістки або мобілізаційного розпорядження особисто під підпис (або рекомендованим листом з відповідною відміткою); (2) документального підтвердження факту неприбуття (акт, пояснення); (3) дотримання вимог КУпАП щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення (складання протоколу, розгляд справи, ухвалення постанови). За відсутності доказів такого належного повідомлення твердження про «неприбуття» є недоведеним, а відображення особи як «порушника» – необґрунтованим та передчасним.

Крім того, відмітка «Розшук ТЦК та СП» відображає автоматичне звернення до органів поліції для доставлення особи з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення – тобто є технічним маркером, що ініціює процедуру оформлення правопорушення, а не є наслідком його підтвердженого вчинення. Без фактичного складення протоколу та ухвалення постанови за ст. 210/210-1 КУпАП такі записи у Реєстрі не мають належної правової підстави.

Крім того, суд зазначає, що автоматизоване формування технічного маркера в системі не замінює необхідних процесуальних і матеріальних підстав для внесення відомостей до Реєстру та не звільняє орган від виконання вимог Закону № 1951-VIII.

З урахуванням встановлених у справі обставин та їх правового аналізу суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення та подальшого підтримання у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів / інформаційних системах «Оберіг» та «Резерв+» відомостей про ОСОБА_1 як про «Порушника правил військового обліку» з причиною «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням» та відмітки «Розшук ТЦК та СП», датованих 08.07.2025 року, є протиправними, оскільки здійснені без належних юридичних підстав (за відсутності протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, передбачених пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII) без доказів належного особистого оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП у встановленому законом порядку, а також з порушенням вимог статей 7, 10 Закону № 1951-VIII щодо підстав і порядку внесення та зміни персональних даних до Реєстру.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вилучити (скасувати) безпідставні відмітки є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обраний позивачем спосіб захисту – визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання відповідача усунути порушення – є належним і ефективним відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, оскільки забезпечує реальне поновлення прав позивача без необхідності додаткових звернень та виконання будь-яких інших умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні та подальшому підтриманні щодо ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів / інформаційних системах «Оберіг», «Резерв+» відомостей про нього як про «Порушника правил військового обліку» з причиною «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вилучити (скасувати) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів / інформаційних системах «Оберіг» – «Резерв+» щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості про статус «Порушники правил військового обліку» та причину «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням» з датою звернення 08.07.2025 та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і привести відомості про ОСОБА_1 у відповідність до вимог законодавства (без позначок про порушення правил військового обліку за відсутності належних документальних підстав).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.