Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №380/24790/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24790/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м.Львова, 0 км + 550 м, (Автодорога Київ-Чоп 00 + 550 м (зліва); код ЄДРПОУ: 36738948) звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) від 09.09.2025 №13252860/36738948 про відмову позивачу у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №72 від 14.04.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену позивачем податкову накладну №72 від 14.04.2025 датою того операційного дня, коли ця накладна була направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН.

Посилається на те, що за результатами отримання від покупця ТОВ «ЛОГІСТОС ТРАНССЕРВІС» часткової передоплати за сільськогосподарську техніку позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну №72 від 14.04.2025. Проте контролюючим органом зупинено її реєстрацію з посиланням на відповідність платника п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення і копії документів. Позивач зазначає, що ним двічі (до комісії регіонального рівня та разом зі скаргою до Державної податкової служби України) було надано вичерпний пакет первинних, складських, розрахункових та транспортних документів, що підтверджують реальність господарської операції і джерела походження товару. Однак контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав, які або не відповідають фактичним обставинам (відсутність «техпаспорту на трактор» тоді як предметом операції є грунтофрези, відсутність «замовлення товару», якого договір не передбачає), або є недопустимими на стадії моніторингу (оцінка реальності операції та «накопичення залишків»). Позивач уважає спірне рішення протиправним, немотивованим та таким, що прийняте без урахування наданих пояснень і документів. Просить позов задовольнити повністю, скасувати рішення комісії та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання.

У встановлений судом строк від відповідачів надійшов спільний відзив, в якому вони заперечують проти позову та посилаються на те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №72 від 14.04.2025 є законним та обґрунтованим. Зазначають, що реєстрація накладної зупинена автоматизованою системою через відповідність платника п.8 Критеріїв ризиковості. Наголошують на постановах Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, стверджуючи, що позивач не виконав у повному обсязі вимоги надісланого повідомлення. Також вказують на виявлені порушення при оформленні видаткової накладної, відсутність техпаспорту та замовлення товару, наявність ознак накопичення нереалізованих товарних залишків та здійснення операцій з підприємствами, визнаними ризиковими. Крім того, відповідачі стверджують, що повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними та зобов`язання їх зареєструвати є втручанням у таку дискрецію. Просять відмовити в задоволенні позову повністю.

У встановлений судом строк від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №9118298807 від 30.04.2025 містила посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника, а не на п.1 (на який помилково посилаються відповідачі у відзиві), без зазначення конкретної податкової інформації. Повідомлення від 28.08.2025 №13219930/36738948 також не конкретизувало, які документи слід подати, а рядок «Додаткова інформація» залишено порожнім. Позивач вказує, що у відповідь на повідомлення ним 03.09.2025 своєчасно подані додаткові пояснення №328 від 02.09.2025 з додатками до них – включно з первинними документами щодо постачання та придбання товарів і розрахунковими документами, тобто саме тими категоріями, що були зазначені у повідомленні. Також звертає увагу суду на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/8435/24, на яку посилаються відповідачі, скасована постановою Верховного Суду від 03.04.2025, а постанова від 06.02.2025 у справі №380/3396/24 – постановою Верховного Суду від 29.07.2025. Щодо вимоги про відсутність «техпаспорту на трактор» зазначає, що предметом операції є грунтофрези (причіпні знаряддя), а не самохідні трактори, тому обов`язок надання технічного паспорта відсутній. Договір не передбачає окремого «замовлення товару», що вказує про безпідставність вимоги. Наполягає, що спірне рішення прийнято без належних правових підстав, а тому має бути скасоване.

Ухвалою судді від 22.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м.Львова, 0 км + 550 м, (Автодорога Київ-Чоп 00 + 550 м (зліва)); код ЄДРПОУ: 36738948) зареєстроване як юридична особа 12.10.2009 року. Основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.61).

21.10.2009 року ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видано відповідне свідоцтво №100320020.

09.04.2025 між ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТОС ТРАНССЕРВІС» (ідентифікаційний код 45050418, покупець) укладено договір купівлі-продажу №341/25-133. Відповідно до специфікації №1 від 09.04.2025 до цього договору предметом купівлі-продажу є сільськогосподарська техніка – грунтофрези Solis Hobby Series 1.5 m з валом відбору потужності (УКТЗЕД 8432295000) – 10 шт. вартістю 378000,00 грн, грунтофрези ТМ-125 (УКТЗЕД 8432295000) – 10 шт. вартістю 192000,00 грн, грунтофрези ТМ-160 (УКТЗЕД 8432295000) – 10 шт. вартістю 220000,00 грн, прес-підбирачі RXYK-8070 з карданним валом 6*6 шліців (УКТЗЕД 8433400000) – 2 шт. вартістю 157400,00 грн, грунтофрези ТМ-150 (УКТЗЕД 8432295000) – 10 шт. вартістю 216000,00 грн, грунтофрези ТМ-140 (УКТЗЕД 8432295000) – 16 шт. вартістю 315200,00 грн – усього на суму 1478600,00 грн, у т.ч. ПДВ – 233333,33 грн.

14.04.2025 ТОВ «ЛОГІСТОС ТРАНССЕРВІС» на підставі рахунку №336 від 09.04.2025 перерахувало Позивачу часткову вартість товару у сумі 78600,00 грн, у т.ч. ПДВ – 13100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №43 від 14.04.2025 та випискою з особового рахунку за 14.04.2025.

Оскільки 14.04.2025 відбулась перша з подій – зарахування коштів від покупця на рахунок Позивача як часткова оплата товару, – Позивач на виконання вимог п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) склав та подав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №72 від 14.04.2025 на суму 78600,00 грн, у т.ч. ПДВ – 13100,00 грн.

15.04.2025 відповідно до умов договору Позивач на своєму складі передав товар покупцеві, що підтверджується видатковою накладною №345 від 15.04.2025 та актом приймання-передачі №б/н від 15.04.2025. Оскільки передача відбулася на складі Позивача, документи, що підтверджують перевезення товару, не складалися.

Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності №87519 від 08.07.2024, №JH20240318-1 від 12.06.2024, №24C3707A3104-00003 від 14.05.2024. Наявність товару на дату операції підтверджується інвентаризаційним описом №34 від 15.04.2025. Джерела походження товару підтверджуються зовнішньоекономічними контрактами №SOLIS11-04-2023 від 11.04.2023 з INTERNATIONAL TRACTORS LTD (Індія) та №WJH01-07-2022 від 01.07.2022 з WEIFANG JIUHONG MACHINERY CO., LTD (Китай) разом із відповідними додатками, інвойсами, CMR-накладними та митними деклараціями.

30.04.2025 позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №9118298807 від 30.04.2025 з підстав: «Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків (додаток 1 Порядку)». В квитанції наведено загальний орієнтовний перелік документів згідно з п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520), без конкретизації того, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування відповідного критерію ризиковості.

22.08.2025 позивачем подано письмові пояснення №316 від 22.08.2025 та копії документів для розгляду відповідачем питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. У поданих поясненнях позивачем описано суть господарської діяльності, її основний вид (КВЕД 46.61), господарську операцію, що стала підставою для складення податкової накладної, підтверджено наявність необхідних ресурсів: орендованих приміщень та земельних ділянок (договори оренди нежитлових будівель №01/12-24 від 01.12.2024, офісних та складських приміщень №01/01-25 від 01.01.2025, земельної ділянки №02-01/24 від 02.01.2024), штатних працівників (10 осіб за штатним розписом від 01.05.2025), відкритих банківських рахунків (довідка від 04.12.2023 №031-11-3-3-344). Подано, зокрема: договір купівлі-продажу №341/25-133 від 09.04.2025, специфікацію №1 від 09.04.2025, видаткову накладну №345 від 15.04.2025, акт приймання-передачі №б/н від 15.04.2025, інвентаризаційний опис №34 від 15.04.2025, зовнішньоекономічні контракти та додатки до них, інвойси, пакувальні листи, CMR-накладні, митні декларації, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні інструкції у національній та іноземній валюті з SWIFT-підтвердженнями, банківські виписки, сертифікати відповідності, форми 20-ОПП від 12.01.2024, 14.03.2024, 19.04.2024, 20.05.2024, накази про призначення директора, рішення №13/02-25 від 13.02.2025, а також рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №380/22213/24.

28.08.2025 Головне управління ДПС у Львівській області надіслало Позивачу повідомлення №13219930/36738948 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної №72 від 14.04.2025 в Реєстрі, з пропозицією щодо надання копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «Додаткова інформація» нічого не вказано.

03.09.2025 позивачем у межах встановленого строку подані додаткові пояснення №328 від 02.09.2025 разом з додатками. Зокрема, подано: первинні документи щодо постачання та придбання товарів/послуг (зовнішньоекономічні контракти та додатки, договір купівлі-продажу, специфікація, видаткова накладна, акт приймання-передачі, інвойси, CMR, митні декларації, акти виконаних робіт), а також розрахункові документи та банківські виписки (платіжна інструкція №43 від 14.04.2025, виписка з рахунку від 14.04.2025, платіжні інструкції в іноземній валюті з відповідними SWIFT-підтвердженнями та виписками з рахунків).

09.09.2025 Комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №13252860/36738948 про відмову у реєстрації податкової накладної №72 від 14.04.2025. Підставами для відмови у рішенні обрано: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, при отриманні Повідомлення. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Платник здійснює накопичення залишків нереалізованих товарів, операції з підприємствами, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Щодо Платника прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості визначеним постановою КМУ №1165 від 11.12.2019. Платником не додано техпаспорту на трактор, замовлення товару, видаткова накладна складена з порушенням».

11.09.2025 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою №9276500560 від 11.09.2025 з поясненнями до скарги №345 від 11.09.2025 та знов подав усі документи, що підтверджують придбання та постачання товару. За результатами розгляду цієї скарги Державної податкової служби України прийнято рішення №36834/36738948/2 від 18.09.2025, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня – без змін. У рішенні Державної податкової служби України підставою зазначено ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, накладних, без конкретного зазначення яких саме документів не надано.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, рішення від 09.09.2025 №13252860/36738948 прийняте за формальних підстав, без належної оцінки наданим ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» поясненням та документам, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. А тому вважає, що є всі підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №72 від 14.04.2025 датою її фактичного подання. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до підп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За змістом п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За правилами абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1, 2, 5, 10 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру є квитанція в електронному вигляді, яка надсилається протягом операційного дня. У разі зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.201.16 цієї статті продавцю надсилається квитанція про зупинення реєстрації із зазначенням причин.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246).

Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної затвердженому формату; чинності кваліфікованого електронного підпису; реєстрації платника; наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної тощо.

Пунктами 13– 14 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН. Квитанція надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації. Примірник квитанції зберігається в ДПС.

Згідно із п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкової накладної формується квитанція про зупинення реєстрації, яка одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податку.

Аналогічні норми містяться у п.201.16 ст.201 ПК України, за змістом яких реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок №1165).

За визначенням п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків – сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). ПН/РК перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до абз.1 п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються: 1) номер та дата складення ПН/РК; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником пояснень та копій документів.

Як видно з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №72 від 14.04.2025 в ЄРПН зазначено те, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям управлінь ДПС регіонального рівня винести відповідного платника податків на розгляд Комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії – прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Втім, суд зазначає, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган не навів навіть орієнтовного переліку документів, які слід подати платнику податків для реєстрації податкової накладної №72 від 14.04.2025, а також не зазначив, яка конкретно податкова інформація стала підставою для застосування п.8 Критеріїв, тому платник у цій ситуації змушений був діяти на власний розсуд щодо подання документів в підтвердження реальності господарської операції.

У постанові від 20.04.2023 року у справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не будь-яких на власний розсуд.

Проте, як свідчить зміст квитанції №9118298807 від 30.04.2025, контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника для того, щоб реєстрація спірної податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені п.11 Порядку №1165.

З огляду на викладене у сукупності, суд уважає, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкової накладної №72 від 14.04.2025 в ЄРПН.

Відповідно до п.2 Порядку №520, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Згідно п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

За змістом п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд враховує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Відповідно до п.9 Порядку №520 (в редакції, що діяла з 08.03.2023), письмові пояснення та копії документів, подані платником до контролюючого органу, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами їх розгляду комісія або приймає рішення про реєстрацію ПН, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (далі – Повідомлення) з конкретизацією необхідного переліку, або приймає рішення про відмову у разі надання документів, оформлених із порушенням законодавства. Платник має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Якщо платник не надав додаткових пояснень та копій документів, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН.

Згідно з п.10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив, що 03.09.2025 позивач у встановлені строки подав до контролюючого органу додаткові пояснення №328 від 02.09.2025 разом з 99 додатками, серед яких – первинні документи щодо постачання та придбання товарів/послуг і розрахункові документи та банківські виписки. Ці документи підтверджують та розкривають суть і внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено ПН. Крім того, надано пояснення, у т.ч. додаткові (після отримання Повідомлення контролюючого органу), до яких додано ті первинні документи, які позивач вважав належними та достатніми для підтвердження здійснення господарської операції.

Даючи оцінку вищевказаним письмовим поясненням з копіями первинних та інших документів, суд вважає, що вони у повній мірі відображають зміст господарської операції позивача з його контрагентом, ТОВ «ЛОГІСТОС ТРАНССЕРВІС», та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію спірної ПН.

У контексті викладеного суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 12.02.2025 року у справі №140/5463/23 та ряді інших, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником копіями документів, складених із порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками ПДВ з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостей законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Зокрема, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 31.05.2023 року у справі №260/6334/21, де сформований висновок про те, що при прийнятті рішень з питань реєстрації ПН/РК податковий орган не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій. Натомість він має аналізувати документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатами здійснення податкової перевірки платника податків. У постанові від 29.07.2025 у справі №380/3396/24 Верховний Суд підтвердив, що, приймаючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

До всього, контролюючий орган у спірному рішенні послався на обставини, про які взагалі не йшлося у Повідомленні від 28.08.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. Натомість зазначив про відсутність «техпаспорту на трактор», «замовлення товару» та порушення при оформленні видаткової накладної. Жодна з цих обставин не була предметом вимоги у Повідомленні, що позбавляло позивача можливості вжити відповідних заходів.

Стосовно зазначення відповідачем у спірному рішенні про «техпаспорт на трактор», суд звертає увагу на таке.

Предметом господарської операції за договором купівлі-продажу №341/25-133 від 09.04.2025 є грунтофрези різних моделей (УКТЗЕД 8432295000) та прес-підбирачі (УКТЗЕД 8433400000), а не трактори. Грунтофрези є несамохідними знаряддями, що кріпляться до тягача і не підлягають самостійній державній реєстрації. За змістом підп.5 п.8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694, суб`єкт господарювання, який здійснює оптову та роздрібну торгівлю відповідними машинами та обладнанням, може їх не реєструвати за умови оформлення в установленому порядку договорів купівлі-продажу. Таким чином, позивач правомірно не надавав технічний паспорт, оскільки предмет операції технічному паспорту не підлягає, а договір купівлі-продажу оформлений, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо «замовлення товару», то договір купівлі-продажу №341/25-133 від 09.04.2025 не містить жодного положення про необхідність складення окремого замовлення на товар; товар визначений специфікацією №1 від 09.04.2025 до цього договору. Отже, вимога про надання «замовлення товару» не передбачена умовами господарської операції і є безпідставною.

Стосовно тверджень про «видаткову накладну, складену з порушенням», у рішенні не зазначено, яке саме порушення допущено при складанні видаткової накладної №345 від 15.04.2025, яким нормативним актом воно передбачено та як впливає на можливість реєстрації ПН. Такий висновок є нічим не підтвердженим припущенням, яке не відповідає вимогам мотивованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Стосовно «накопичення залишків нереалізованих товарів» суд звертає увагу, що накопичення товарних залишків є об`єктивно притаманним для оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами та устаткуванням, яка є сезонною та залежить від циклів аграрного виробництва. Зазначена обставина не утворює самостійної підстави для відмови у реєстрації ПН, поданої за конкретною господарською операцією, яка підтверджена первинними документами. Крім того, бухгалтерська довідка №343 від 10.09.2025 підтверджує реальний рух товарів в обліку Позивача із наведенням залишків на початок і кінець відповідного періоду по кожному коду УКТЗЕД.

Стосовно «операцій з підприємствами, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості» суд враховує усталену позицію Верховного Суду, згідно якої відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Наявність операцій з підприємствами, щодо яких існують рішення про відповідність критеріям ризиковості, не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної самого позивача.

Щодо посилання відповідача на те, що стосовно платника прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості суд враховує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №380/22213/24 визнано протиправним та скасовано рішення про включення ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, та зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області виключити Позивача з такого переліку. Копія цього судового рішення, яке набрало законної сили, була надана Відповідачу-1 ще у складі первинних пояснень від 22.08.2025. Таким чином, посилання у Рішенні від 09.09.2025 на перебування Позивача у переліку ризикових платників є безпідставним.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Тому, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію ПН, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що у спірному випадку зроблено не було.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 та від 13.02.2024 у справі №240/5563/23 як такі, що не підлягають застосуванню до обставин цієї справи. У справах, на які посилаються відповідачі, платники після отримання Повідомлення не подали жодних додаткових пояснень та документів. У справі, що розглядається, Позивач своєчасно – 03.09.2025 – подав додаткові пояснення з 99 додатками.

Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації ПН, суд приходить висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації ПН. Натомість, всупереч ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірного у справі акта індивідуальної дії.

За таких обставин, оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.09.2025 №13252860/36738948, за яким позивачу відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №72 від 14.04.2025, не відповідає критеріям, які визначені у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваному рішенню, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №72 від 14.04.2025, суд враховує таке.

Згідно вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації ПН/РК механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

За приписами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №72 від 14.04.2025 в ЄРПН, суд не встановив.

За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №72 від 14.04.2025, подану ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ», датою її подання на реєстрацію.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права платника податку узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.03.2024 року у справі №440/3706/23 та від 12.04.2024 року у справі №380/14551/23. Натомість, зобов`язання Державної податкової служби України до вчинення дій щодо повторного розгляду спірного питання реєстрації податкової накладної не вичерпуватиме спір.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Львівській області, як особи, що приймала оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8– 10, 13, 14, 72– 77, 139, 241– 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 09.09.2025 №13252860/36738948.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №72 від 14.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м.Львова, 0 км + 550 м, (Автодорога Київ-Чоп 00 + 550 м (зліва)); код ЄДРПОУ: 36738948), датою її подання платником податків на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м.Львова, 0 км + 550 м, (Автодорога Київ-Чоп 00 + 550 м (зліва)); код ЄДРПОУ: 36738948) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.