Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №686/7482/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №686/7482/26

Суддя: Преснякова А. А.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7482/26

Провадження № 33/820/393/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. перевірила апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 03 березня 2026 року о 03 год. 22 хв., в м. Хмельницький по проспекту Миру, 65, на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керувала автомобілем "Деу Сенс", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alkotest-6810», результат огляду склав 1,55 проміле.

Постановою суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнановинною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 23 квітня 2026 року подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення зазначає те, що розгляд справи відбувся без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, будь-які відомості про вручення повістки, у відповідності до ст. 277-2 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

Зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber», сформована відповідно до вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затверджених наказом ДСА України від 23.01.2023 року №28. Відповідно до п.5 Розділу 1 вказаного Порядку судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Однак, матеріали справи не містять вказаної заяви ОСОБА_1 .

Посилається на те, що копію оскаржуваної постанови вона отримала лише 22.04.2026 року в приміщенні суду, про що в матеріалах справи наявна розписка.

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.

Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі статті 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин.

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього можливості реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Крім того, нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту ухвалення постанови.

Як вбачається з наданих матеріалів справи про адміністративне провадження, справа №686/7482/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП надійшла до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 11.03.2026 року та передана на розгляд судді Марцинкевичу С.А. (а/с 11-12).

Під час ознайомлення з матеріалами справи та апеляційною скаргою на предмет відповідності її вимогам КУпАП було встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було призначено на 10.00 год. 18.03.2026, про що було повідомлено ОСОБА_1 працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з бодікамер працівників поліції та її особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604840 від 03.03.2026 року (а/с 10,1)

Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено про судове засідання шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber», яке було доставлено адресату 12.03.2026 року об 15:44:38за номером мобільного телефону, який був вказаний ОСОБА_1 у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення.

Також з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що копія оскаржуваної постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року була надіслана на адресу ОСОБА_1 06.04.2026 року, що підтверджується повідомленням (а/с 15).

Апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана до суду апеляційної інстанції 23 квітня 2026 (а/с 21-23).

Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї 03 березня 2026 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604840, а також про перебування даної справи на розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, та про призначення даної справи до розгляду на 10.00 год. 18 березня 2026 року, про що ОСОБА_1 була повідомлена працівником поліції при складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також і судом шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber», яке було доставлено адресату 12.03.2026 року об 15:44:38, в подальшому - протягом тривалого часу самостійно не цікавилася ні датою наступного судового засідання, ні наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї.

Натомість, як вказувалось вище, матеріали справи не свідчать, що ОСОБА_1 вживались заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.

Така доволі пасивна поведінка ОСОБА_1 по відношенню до цього провадження по справі про адміністративне правопорушення, яка зокрема проявилась у її ставленні до результату судового розгляду, призвела до пропуску строку апеляційного оскарження, без наявності поважних причин.

Отже, установивши наведені вище обставини, доходжу висновку, що зазначена в скарзі підстава пропуску строку апеляційного оскарження, як отримання копії постанови 22.04.2026 року, не є поважною, тоді як неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи спростовується матеріалами справи.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, оскільки хоча ОСОБА_1 і не була присутня в судовому засіданні 18.03.2026 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно неї, однак вона була обізнана про складання стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення стосовно неї та не була обмежена у конституційних правах, апеляційна скарга подана особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції 23.04.2026 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, в апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Таким чином, вважаю за необхідне відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.03.2026 року, апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами статей 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua