Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №678/564/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/564/26

Провадження №3-678-241/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року селище Летичів

Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Цибульський Д.В., розглянувши адміністративний матеріал №65, який надійшов з ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

09.04.2026 року на розгляд до Летичівського районного суду Хмельницької області з ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 28.03.2026 року о 17 год. 42 хв. в селищі Летичів, по вул.Івана Франка, 3, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_2 , та до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння з його слів після зупинки працівниками поліції вживав алкоголь, оскільки були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудні відеореєстратори поліцейських, чим порушив вимоги п.2.5 та п .2.10є) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

У судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 29.04.2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Стецькова-Бондар Л.Ф. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання не з`явились.

29.04.2026 року до суду від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року відповідно до яких він свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП не визнає та просить суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Також, 29.04.2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Стецькової-Бондар Л.Ф. надійшли письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року відповідно до яких вона просить суд провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також подала письмову заяву від 29.04.2026 року в якій просить суд проводити розгляд справи без її та ОСОБА_1 участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності ст.245 КУпАП.

Приписами ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП, встановлена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Інші ознаки є похідними. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності будь-яких з перелічених вище, в тому числі перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключає відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

Згідно із п.2.10 є) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що у разі причетності додорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 визначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Судом досліджено письмові та речові докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.03.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 від 28.03.2026 року, відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських від 28.03.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.04.2026 року на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року, письмові заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Стецькової-Бондар Л.Ф. від 29.04.2026 року на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року

З дослідженого компакт-диску з наявними на ньому відеозаписами обставин події встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 28.03.2026 року приблизно о 17 год. 30 хв. керував належним йому транспортним засобом марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору в селищі Летичів, по вул.Івана Франка, 3, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області. В подальшому був зупинений працівниками поліції, які йому в подальшому повідомили, що його було зупинено на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме п.1 ч.1 вказаної статті - якщо водій порушив Правила дорожнього руху, зазначивши про те, що він як водій не був пристебнутий ременем безпеки під час керування вказаним автомобілем, на що ОСОБА_1 відповів, що він був пристебнутим та відстебнувся лише після зупинки керованого ним транспортного засобу. Його прохання до працівників поліції надати йому докази, а саме фото чи відеофіксацію про те, що на їх думку він був не пристебнутий ременем безпеки було ними безпричинного проігноровано. Надалі на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 пред`явив своє посвідчення водія та документи на транспортний засіб. Надалі працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи перед тим як він присів для керування транспортного засобу він вживав якісь заборонені речовини чи алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів, що не вживав. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції вказав на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: наявність запаху алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу – газоаналізатору «Драгер Алкотест 6810», на що ОСОБА_1 погодився та надалі під час спілкування вказав, що можливо він і перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки випив пива та виїхав до магазину. В подальшому ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу – газоаналізатору «Драгер Алкотест 6810» вказуючи, що він вже випив пиво після зупинки його працівниками поліції, а саме в салоні автомобіля. В подальшому працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 чітко повідомив працівнику поліції, що він не відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі. Однак працівник поліції одразу йому повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, та буде проводитись розгляд справи на вказані час та дату у Летичівському районному суді Хмельницької області, при цьому не повідомивши ОСОБА_1 за якою саме частиною ст.130 КУпАП відносно нього буде складено протокол. Надалі почувши вказане від працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що в такому разі він бажає скористатись правовою допомогою адвоката, однак вказане прохання було проігноровано працівниками поліції та працівник поліції одразу ж роз`яснив ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України, та положення ст.268 КУпАП. В подальшому працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи буде він ставити свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, хоча такий протокол ще працівником поліції навіть не було складено, на що ОСОБА_1 відмовився, та працівник поліції повідомив ОСОБА_1 що подальший рух та керування йому транспортним засобом забороняється.

Протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.10 є) ПДР, проте, з відеозапису, здійсненого на нагрудну відеокамеру поліцейського, вбачається, що автомобіль під його керуванням було зупинено працівниками поліції у зв`язку з порушенням на їх думку п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а не у зв`язку з причетністю до дорожньо-транспортної пригоди як це передбачено у зазначеному пункті ПДР.

Разом з тим, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року складеного відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, відсутні будь-які належні достовірні та допустимі докази вчинення або причетності останнього до дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626495 від 28.03.2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння з його слів після зупинки працівниками поліції вживав алкоголь, оскільки були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудні відеореєстратори поліцейських.

Однак, з досліджених наявних на компакт-диску відеозаписів обставин події встановлено, щ під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції вказав на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: наявність запаху алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу - газоаналізатору «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився та надалі під час спілкування вказав, що можливо він і перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки випив пива та виїхав до магазину. В подальшому ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу – газоаналізатору «Драгер Алктест 6810» вказуючи, що він вже випив пиво після зупинки його працівниками поліції, а саме в салоні автомобіля. В подальшому працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 чітко повідомив працівнику поліції, що він не відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі. Однак працівник поліції одразу йому повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого наказом МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Як вбачається з відеозаписів, які містяться на компакт-диску доданого до протоколу, на ньому не зафіксовано чіткої відмови водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі, крім того ОСОБА_1 повідомляв працівнику поліції, що він не відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі, однак вказана його вимога була проігнорована. Також ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він вже випив пиво після зупинки його працівниками поліції, а саме в салоні автомобіля. Однак працівниками поліції не було з`ясовано та зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, яке саме пиво та коли саме (точний час) вживав ОСОБА_1 , а саме марку пива, його виробника, об`єм пива, яке воно було (алкогольне чи безалкогольне), його міцність.

Саме по собі визнання особою того, що вона вживала пиво, не звільняє осіб, уповноважених на складання протоколу, від обов`язку підтвердити відповідними доказами обставину вживання нею саме алкогольних напоїв до проведення медичного огляду.

Як встановлено з матеріалів справи, медичний огляд у найближчому медичному закладі з метою встановлення стану сп`яніння водія ОСОБА_1 не проводився, хоча він фактично не відмовлявся його пройти. Так, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, однак такі дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.03.2026 року відносно ОСОБА_1 та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 від 28.03.2026 року, було складено без участі ОСОБА_1 , тобто дані документи були складені працівниками поліції у відсутності ОСОБА_1 .

Також, як встановлено з матеріалів справи а саме відеозаписів з місця події встановлено, що ОСОБА_1 бажав скористатись правовою допомогою адвоката, однак вказане прохання було проігноровано працівниками поліції та працівник поліції одразу ж роз`яснив ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України, та положення ст.268 КУпАП.

Так, згідно зі ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Так, у своєму рішенні від 09.06.2011 року у справі «Лучанінова проти України» Європейський суд з прав людини відмітив, що мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» п.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що заявниці не було надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника.

Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відтак, в даному випадку вбачається порушення права на захист, а саме ненадання водію ОСОБА_1 реалізувати своє право на отримання правової допомоги для реалізації його прав та законних інтересів як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Доведення вини у вчиненні особою адміністративного правопорушення полягає на осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, особа не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Проте необхідність дотримання вимог ст.62 Конституції України (щодо неможливості обґрунтовувати обвинувачення припущеннями та тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь), вимог ст.6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених), а також застосування основних принципів і європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумним сумнівом») дає підстави суду дійти висновку про недоведеність достатніми та неспростовними доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.10є) ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовної презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Так, зазначені обставини із врахуванням досліджених доказів не можуть розцінюватися як порушення п.2.10є) Правил дорожнього руху, що вказує про відсутність в діях ОСОБА_1 , обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Дніпровського апеляційного суду №205/17600/25 від 20.01.2026 року, Волинського апеляційного суду №159/4337/25 від 09.02.2026 року, Київського апеляційного суду №369/15324/25 від 02.03.2026 року, Кропивницького апеляційного суду провадження №33/4809/44/26 від 16.01.2026 року, Дніпровського апеляційного суду №210/1323/25 від 12.03.2026 року та інших.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (як і правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.130, 247 п.1, 266, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Суддя: Д.В.Цибульський