Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №674/16/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/16/26

Провадження № 2/674/342/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (місцезнаходження: м. Київ вул. Поправки Юрія, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 16550,00 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з останньої заборгованість у сумі 16 550,00 грн за кредитним договором № 7750179 від 02.04.2024 (далі – кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором – товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА". За результатами укладення ряду договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування" щодо порядку укладення договорів та відступлення права вимоги.

Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а також клопотання про витребування доказів від АТ "УКРСИББАНК".

Ухвалою від 15.01.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задовольнив клопотання про витребування доказів та зобов`язав АТ "УКРСИББАНК" надати відповідну інформацію.

Повідомленням Маківської сільської ради від 14.01.2026 № 49 встановлено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_3 ".

Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі – первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 7750179 від 02.04.2024 на умовах повернення суми кредиту з процентами відповідно до кредитного договору, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн на 105 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,2% за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти 02.04.2024 на платіжну картку, емітовану АТ "УКРСИББАНК", реквізити якої самостійно зазначила первісному кредитору.

Вказаний вище кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Датою укладення кредитного договору є дата одержання первісним кредитором електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) – 02.04.2024.

У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість у сумі 16 550,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 11 550,00 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

На виконання ухвали суду від 15.01.2026 АТ "УКРСИББАНК" листом від 08.04.2026 повідомив суд про таке: на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) випущено платіжну картку до рахунку у валюті UAH; у період з 02.04.2024 по 07.04.2024 на вказану картку зараховано кошти у сумі 5 000,00 грн; зазначений позивачем номер телефону є фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 . На підтвердження зарахування коштів надано виписку по картковому рахунку за 02.04.2024–07.04.2024, з якої вбачається зарахування 5 000,00 грн 02.04.2024.

23.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" (фактор) укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф (далі – Договір факторингу 1). Відповідно до умов вказаного договору клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права грошової вимоги до боржників, включаючи заборгованість відповідача за кредитним договором. Перехід прав вимоги відбувся в момент підписання Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 23.10.2024. Факт виконання фактором своїх фінансових зобов`язань перед клієнтом підтверджується платіжною інструкцією.

16.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу № 16/05/25-Е (далі – Договір факторингу 2). Відповідно до умов вказаного договору клієнт відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, включаючи право вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників № Б/Н від 16.05.2025 та Акта прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу 2 до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Факт виконання позивачем своїх фінансових зобов`язань перед клієнтом підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем відповідних договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивач не здійснювали жодних додаткових нарахувань за кредитним договором та не змінювали його умов в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора (ОТП-коду), що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Первісний кредитор свої зобов`язання за укладеним кредитним договором виконав у повному обсязі – надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ "ПЕЙТЕК" про перерахування коштів, відповіддю АТ "УКРСИББАНК" від 08.04.2026 та банківською випискою по картковому рахунку НОМЕР_2 за 02.04.2024–07.04.2024.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. При цьому в матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції Закону № 3498-ІХ від 22.11.2023) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. При цьому п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" встановлено тимчасові перехідні обмеження: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) – не більше 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) – не більше 1,5%; з 21.08.2024 і надалі – не більше 1%.

У даному випадку кредитний договір укладено 02.04.2024, тобто в межах першого перехідного проміжку (24.12.2023–22.04.2024), протягом якого максимальна денна ставка становила 2,5%. Встановлена договором процентна ставка у розмірі 2,2% на день була правомірною на момент укладення договору, а тому нарахування відсотків за такою ставкою протягом усього строку кредитування є правомірним. Нарахування відсотків за ставкою 2,2% на день здійснювалося у межах строку кредитування (до 16.07.2024 включно) та припинилося зі спливом строку кредитування, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Загальна сума правомірно нарахованих відсотків за 105 днів нарахування становить 11 550,00 грн, що відповідає заявленій позивачем сумі.

Суд також бере до уваги, що позивачем до стягнення не заявлено штрафних санкцій у сумі 4 500,00 грн, нарахованих первісним кредитором. Вимоги позивача обмежені сумою основного боргу та відсотків за користування кредитом у межах строку кредитування, що є правомірним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні врегульовано Законом "Про споживче кредитування".

Так, п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону "Про споживче кредитування" визначено, що договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частиною 1 статті 18 Закону "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Частиною 2 статті 18 Закону "Про споживче кредитування" встановлено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається лише фінансовій установі. До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (ч. 3 ст. 18 Закону "Про споживче кредитування").

Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, судовий збір у сумі 2 662,40 грн стягується з відповідача.

Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановлені в судовому порядку. Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та обсягу робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правової допомоги, додаткову угоду від 11.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг, враховуючи обсяг та характер наданих послуг, їх складність, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи. Вказана сума, на думку суду, є об`єктивно обґрунтованою, доказів протилежного сторонами до справи не надано.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 512, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд, –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 7750179 від 02.04.2024 у сумі 16550,00 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 11550,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 7000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (місцезнаходження: м. Київ вул. Поправки Юрія, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2026 року.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ