Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №593/241/25 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/241/25

Провадження № 2/593/24/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Р.

за участі представника позивача ОСОБА_16

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 захисника Прийдуна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом Бережанської міської ради в особі виконавчого комітету Бережанської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2025року Бережанська міська рада в особі виконавчого комітету Бережанської міської ради, як органу опіки та піклування, звернулася в Бережанський районний суд із позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також стягнути із відповідачів на користь осіб, чи установ, яким будуть предані їх діти, аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку /доходу/ кожного з відповідачів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі даного позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що на первинному обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, служби у справах дітей, надання соціальної допомоги сім`ям з дітьми та молоді Бережанської міської ради перебувають малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 .

Матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а їх батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно наказу № 34-од від 13 жовтня 2016 року малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поставлені на облік та зареєстровані в Єдиному електронному банку даних дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах службою у справах дітей Бережанської районної державної адміністрації, а малолітній ОСОБА_8 поставлений на цей облік згідно наказу № 06-од від 10 лютого 2017 року. З 1 січня 2021 року дітей передано на облік служби у справах дітей, надання соціальної допомоги сім`ям з дітьми та молоді Бережанської міської ради. Сім`ї ОСОБА_9 надавалися соціальні послуги в Бережанському районному центрі соціальних служб для дітей сім`ї та молоді. Благодійниками було зроблено ремонт у хаті, яку придбали для сім`ї, проте сім`я ОСОБА_9 жити туди не перейшла, а продовжувала проживати у старій хаті - троє дорослих і троє дітей в одній кімнаті, другу кімнату не використовували.

І хоч протягом 2021-2022 років цивільна справа №2/593/70/2022 за позовом органу опіки та піклування Бережанської міської ради про позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , розглядалася Бережанським районним судом та 18 квітня 2022 року судом було прийнято рішення, яким відмовлено у задоволенні позову та попереджено батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, однак після прийняття вказаного рішення жодного покращення ставлення до виконання батьківських обов`язків зі сторони відповідачів не відбулося. Мати ОСОБА_12 хоч влаштувалася на роботу, проте умови проживання дітей у сім`ї лише погіршувалися. Батьки влаштували дітей на цілодобове перебування у Бережанський ліцей Тернопільської обласної ради. На вихідні та канікули діти поверталися додому, де незадовільні санітарно-гігієнічні умови: брудний посуд, газова плита та каструлі з накипілим жиром, підлога не помита, постільна білизна, одяг не попрані. Біля хати купа сміття, безлад на подвір`ї. У сім`ї відповідачів відбуваються постійні скандали, свідками яких є їх малолітні діти. Батько ОСОБА_2 зловживає алкоголем. Батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєння ними загальновизнаних норм моралі та поведінки; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу.

Працівники служби у справах дітей, надання соціальної допомоги сім`ям з дітьми та молоді щомісячно відвідували місце проживання відповідачів. У співпраці з старостою села сім`ї надавалися консультації, гуманітарна допомога: продуктами харчування, постільною білизною, надавалися матраци на ліжка, одіяла. Працівники служби неодноразово попереджали батьків про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків. Працівниками поліції на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складалися та передавалися до суду протоколи за ухилення від виконання батьківських обов`язків та вчинення домашнього насильства щодо дітей. Ще більше погіршилася ситуація в сім`ї після смерті бабусі дітей ОСОБА_13 . Батько ОСОБА_2 почав розпивати спиртні напої з іншими особами чоловічої статі вдома в присутності дітей.

Питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період 2023-2024 років тричі розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, на яких батьки були присутніми, та двічі на засіданні виконавчого комітету Бережанської міської ради.

5 лютого 2025 року в орган опіки та піклування надійшов лист адміністрації Бережанського ліцею Тернопільської обласної ради з повідомленням про заяву малолітньої ОСОБА_3 про вчинення щодо неї дій сексуального характеру в присутності матері. Того ж дня письмову заяву подала клінічний психолог КНП «Центр первинної медично (медико-санітарної) допомоги Бережанської міської ради. Працівниками служби у справах дітей було проведено оцінку рівня безпеки дітей та визначено, що рівень небезпеки дуже високий. З приводу вказаного 6 лютого 2025 року відбулося позачергове засідання виконавчого комітету Бережанської міської ради, яким було вирішено: негайно вилучити з сім`ї малолітніх: ОСОБА_14 , 2011 року народження, ОСОБА_15 , 2014 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, дітей влаштувати в Центр соціально-психологічної реабілітації служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації та подати позовну заяву про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо їх малолітніх дітей, як таких, що ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

6 лютого 2025 року дітей було вилучено та передано в Центр соціально-психологічної реабілітації служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації.

А так як відповідачі, які вже судом попереджалися про необхідність змінити своє ставлення до виховання та утримання своїх малолітніх дітей, свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, оскільки вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не забезпечують їм необхідного харчування, медичного догляду, не провляють інтересу до їх внутрішнього світу, та зовсім не займаються своїми дітьми, не створили належних умов для їх проживання та своєю аморальною поведінкою створили умови, що послужили порушенням кримінального провадження за ч. 2 ст.156 КК України, по якому їх малолітня дочка є потерпілою, у зв`язку з чим їх малолітні діти у них були повторно вилучені, а тому враховуючи вказані вище факти, просили задоволти їх вимоги та позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За вказаними позовними вимогами 18 лютого 2025 року ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області було відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представники Бережанської міської ради в особі виконавчого комітету Бережанської міської ради, як органу опіки та піклування, ОСОБА_16 та Безусова Т.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав, викладених в поданому позові.

Представник відповідача адвокат Прийдун В.М. проти позову заперечив, просив не позбавляти відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, так як він любить їх та бажає, щоб вони повернулися додому, а оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому вважає, що відповідачу слід надати можливість виправитися. Повідомив, що матір дітей ОСОБА_12 влаштувалася на роботу та протягом чотирьох років працює на Жовнівському консервному заводі, де характеризується позитивно. Батько дітей ОСОБА_17 з січня 2025 року працює робочим у ''Лісоцентрі'' та регулярно отримує зарплату. Ні батько, ні матір дітей до кримінальної відповідальності ніколи не притягувалися і на обліку як алкоголіки чи наркомани не перебувають. Іх діти хоч перебувають у Тернопільському центрі соціально- психологічної реабілітації служби у справах дітей Тернопільської ОДА, однак батьки регулярно спілкуються із ними по телефону та цікавляться життям своїх дітей. Далі у своїх поясненнях представник відповідача зазначив, що хоч умови проживання у відповідачів не зовсім такі, які би хотілося..., однак вони люблять своїх дітей і бажають, щоб діти жили з ними.

Відповідачка ОСОБА_1 позову не визнала, суду пояснила, що це відповідач ОСОБА_17 зловживає алкоголем та ніде не працює, а лише п`є горілку, а вона влаштувалася на роботу та, працюючи різноробочою на Жовнівському консервному заводі, не мала часу належним чином займатися наведенням порядку у помешканні та дітьми, бо багато часу займала у неї її робота, а тому по місцю їх проживання дійсно було не прибрано та діти не доглянуті. Вона спочатку не могла навести лад у помешканні, бо це не давала їй зробити її покійна свекруха, а потім вона влаштувалася на роботу і на це просто не мала часу. Далі у своїх поясненнях відповідачка повідомила, що після цього інцинденту, як у них були вилучені діти, то вона пішла від ОСОБА_18 та, не розриваючи із ним шлюбу, проживала без реєстрації разом із співмешканцем ОСОБА_19 в АДРЕСА_2 , по місцю його проживання. Вказаний будинок належав покійному батькові її співмешканця, однак її співмешканець також ІНФОРМАЦІЯ_6 помер.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши долучені до заяви докази, заслухавши пояснення свідків, прийшов до висновку, що позовні вимоги Бережанської міської ради в особі виконавчого комітету Бережанської міської ради, як органу опіки та піклування, слід задоволити в повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі, шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні по справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» ( рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи «Кутцнер проти Німеччини» (Kutzner v. Germany), N 46544/99 п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та «Зоммерфельд проти Німеччини» (Sommerfeld v. Germany), [GC],N 31871/96, п. 66, ЄСПЛ 2003-VIII).

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 20 червня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . А так як відповідачі належним чином не виконували свої батьківські обов`зки, а тому їх діти з 1 січня 2021 року перебувають на первинному обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах служби у справах дітей, надання соціальної допомоги сім`ям з дітьми та молоді Бережанської міської ради.

Вищевказаний факт підтверджується поясненнями представників позивача та долученими ними до позову і оглянутими у судовому засіданні документами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 червня 2010 року виконавчим комітетом Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , виданими 12 липня 2011 року, 24 вересня 2014 року та 7 грудня 2016 року виконавчим комітетом Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , а також рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради № 21 від 24 грудня 2020 року, яким дітей відповідачів поставлено на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Судом також встановлено, що питання щодо неналежного виховання відповідачами своїх малолітніх дітей за позовом Служби у справах дітей вже було предметом судового розгляду, у зв`язку із чим їх малолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були вилучені із сім`ї та тимчасово передані до Центру соціально-психологічної реабілітації служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, а так як при постановленні судом рішення було враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому позивачу було відмовлено у задоволенні заявлених вимог та попереджено батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, а дітей повернуто відповідачам.

Вказаний факт підтверджується долученим до матеріалів справи /а.с.37-39/ рішенням, постановленим 18 квітня 2022 року Бережанським районним судом у цивільній справі № 2/593/70/2022 та постановою апеляційної інстанції від 22 серпня 2022 року/а.с.40-45/, якою вказане рішення залишено без змін.

Після прийняття судом вказаного рішення жодного покращення ставлення до виконання батьківських обов`язків зі сторони відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відбулося. Мати ОСОБА_12 влаштувалася на роботу різноробочою до Жовнівського консервного заводу, проте умови проживання дітей у сім`ї лише погіршилися. Відповідачі влаштували своїх дітей на цілодобове п`ятиденне перебування у Бережанський ліцей Тернопільської обласної ради. На вихідні та канікули діти поверталися додому у будинок, де повний безлад, тобто незадовільні санітарно- гігієнічні умови: брудний посуд, брудна газова плита та каструлі, не вимита підлога, постільна білизна та одежа у жахливому стані. Біля житлового будинку, у якому проживають діти, купа сміття, порозкиданий одяг та повний безлад на подвір`ї. У будинку немає жодних умов для нормального проживання дітей. У житловому будинку та на території господарства відсутній навіть туалет, а тому для цього використовують відро, або будь-яке місце на подвір`ї. Батько дітей ОСОБА_2 постійно зловживає алкоголем, у зв`язку з чим у сім`ї відповідачів відбуваються постійні скандали, свідками яких є їх малолітні діти. Батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєння ними загальновизнаних норм моралі та поведінки; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу.

Судом також встановлено, що бажаючи покращити становище сім`ї відповідачів працівники служби у справах дітей у співпраці із дільничним інспектором та старостою села постійно відвідували відповідачів по місцю їх проживання та надавали їм всіляку гуманітарну допомогу, як продуктами харчування, так і постільною білизною, відповідачам надавалися матраци на ліжка, одіяла. Виявляючи неналежний стан місця проживання дітей, працівники служби у справах дітей неодноразово попереджали батьків про відповідальність за ухилення від виконання ними батьківських обов`язків та роз`яснювали наслідки такої поведінки. Враховуючи той факт, що відповідачі не змінювали своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`зків, працівниками поліції на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово складалися та передавалися до суду протоколи за ухилення від виконання батьківських обов`язків та вчинення домашнього насильства щодо дітей. Ще більше погіршилася ситуація в сім`ї після смерті бабусі дітей ОСОБА_13 . Батько ОСОБА_2 почав розпивати спиртні напої з іншими особами чоловічої статі вдома в присутності дітей.

Тобто незважаючи на те, що відповідачів судом було попереджено про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей, однак вони вказаний факт залишили поза увагою та далі не займалися належним чином вихованням своїх дітей, не турбувалися про їх здоров`я. Вказаний факт підтверджується тим, що після постановлення судом рішення по місцю проживання дітей і далі був безлад, діти недоглянуті, голодні, малолітні діти продовжували проживати у антисанітарних, жахливих умовах.

Із акту, складеного комісією у складі: начальника служби у справах дітей ОСОБА_16 , спеціаліста першої категорії ССД ОСОБА_39, старшого інспектора ювинальної привенції ОСОБА_20 , видно, що 4 червня 2024 року було проведено обстеження житла відповідачів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та встановлено, що житло, у якому проживають малолітні діти відповідачів, розміщене на 1-му поверсі одноповерхового будинку та складається із двох кімнат, кухні та коридору. Умови проживання незадовільні. В будинку дуже брудно, антисанітарія, брудний одяг, брудна постільна білизна, брудний посуд. В туалет ходять у відро, яке знаходиться в кімнаті, в якій сплять, а тому відчутно дуже неприємний запах в кімнаті. Умов для проживання та виховання дітей не створено. В сім`ї між чоловіком і дружиною постійно відбуваються сварки. За вказаною адресою проживають: подружжя ОСОБА_17 і ОСОБА_21 , їх троє малолітніх дітей ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та бабуся ОСОБА_6 , 1955 року народження. Комісія провела профілактичну бесіду з батьками щодо створення належних умов для виховання дітей.

Із акту, складеного 2 серпня 2024 року комісією у складі начальника служби у справах дітей ОСОБА_16, головного спеціаліста ССД ОСОБА_40 та спеціаліста першої категорії ССД ОСОБА_39 було проведено обстеження умов проживання відповідачів та встановлено, що в будинку антисанітарія, брудно, розкиданий одяг, відсутня постільна білизна, відсутні продукти харчування та присутній неприємний запах. В будинку відсутня вода і діти ходять по воду до сусідів. Для виховання та розвитку дітей умов не створено. Зі слів неповнолітньої ОСОБА_22 вдома постійні скандали та крики, тато з мамою сваряться, вживаючи нецензурну лексику в присутності дітей. Комісія, провівши обстеження, попередила батьків про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Із акту, складеного 14 серпня 2024 року комісією у складі начальника служби у справах дітей ОСОБА_16, спеціаліста першої категорії ССД ОСОБА_39 та старости Потуторської сільської ради ОСОБА_41, видно, що умови проживання відповідачів незадовільні. У будинку повна антисанітарія, брудно, розкиданий одяг, відсутня постільна білизна, брудний посуд, відсутні продукти харчування. Для виховання та розвитку дітей умов не створено. Комісія, провівши обстеження, попередила батьків про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Аналогічні акти обстеження умов проживання були складені також 9 вересня 2024 року, 1 листопада 2024 року, 25 лютого 2025 року та 26 лютого 2026року, які свідчать про те, що умови проживання відповідачів не змінилися у кращу сторону, а отже відповідачі не зробили належних висновків та не намагаються привести до належного стану житло, у якому проживають їх малолітні діти.

З приводу неналежного виконання своїх батьківських обов`язків відповідачі неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності за ст.ст.184, 152 та 173-2 КУпАП про що свідчать долучені позивачем та оглянуті в судовому засіданні постанови, які набрали законної сили /а. с. 135-151/.

Судом також було встановлено, що 5 лютого 2025 року в орган опіки та піклування надійшов лист адміністрації Бережанського ліцею ТОР з повідомленням про заяву малолітньої ОСОБА_3 про вчинення щодо неї дій сексуального характеру в присутності матері. Було проведено оцінку рівня безпеки дітей та визначено, що рівень небезпеки дуже високий у зв`язку з чим було скликано позачергове засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому вирішено негайно вилучити з сім`ї малолітніх: ОСОБА_14 , 2011 року народження, ОСОБА_15 , 2014 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження та влаштувати малолітніх дітей в центр соціально- психологічної реабілітації служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації та подати до Бережанського районного суду позов про позбавлення їх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав, як таких, що ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Вищевказаний факт підтверджується поясненнями представників позивача та доученими ними до позову документами, а саме:

- письмовою заявою психолога ОСОБА_25 /а.с.48/, якою остання 4 лютого 2025 року повідомила міського голову ОСОБА_26 про те, що до неї на прийом прийшла малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Потутори та повідомила, що щодо неї здійснювалися дії сексуального характеру у присутності матері, яка ніяк не відреагувала;

- письмовою заявою учениці 7-Б класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованою 4 лютого 2025 року директору навчального закладу /а.с.47/, у якій остання повідомила, що два дні тому, в неділю, до неї батьковим другом ОСОБА_27 по місцю їх проживання здійснювалися дії сексуального характеру у присутності матері. У вказаній заяві дитина описує деталі зазначених дій та вказує про те, що це все відбувалося на очах матері і вона ніяк не відреагувала, а потім вона все розповіла батькові і він також нічого на це не сказав, а тому вона звернулася із вказаним до психолога ;

- письмовим повідомленням № 485/03-10 від 5 лютого 2025 року директора ліцею, яке останній адресував начальнику ВП № 1 /м. Бережани/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області та службі у справах дітей про вжиття заходів по факту здійснення дії сексуального характеру відносно учениці 7-Б класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю її проживання в с. Потутори Тернопільського району Тернопільської області /а.с. 46/;

- протоколом № 5 від 5 лютого 2025 року засідання міждисциплінарної команди Бережанської міської ради для організації соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 51-52/;

- рішенням № 3/1 комісії Бережанської міської ради з питань захисту прав дитини від 5 лютого 2025 року /а.с.56/ про негайне вилучення з сім`ї малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- актом про вилучення дітей /а.с.53/.

Той факт, що відповідачі після постановлення судом рішення про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей не зробили належних висновків, окрім оглянутих в судовому засіданні письмових доказів, підтверджується також поясненнями свідків.

Так, допитаний по справі у якості свідка ОСОБА_28 суду пояснив, що він, як дільничний інспектор, спільно із службою у справах дітей неодноразово відвідував сім`ю відповідачів і може сказати, що умови проживання негативні, бо батьки зловживають алкогольними напоями. Стеля у житловому будинку тече /може вже і впала/, діти під час обстеження були неохайні, не було продуктів харчування та готових страв. Він, як дільничний інспектор, часто забігає по місцю їх проживання та може сказати, що тато дітей завжди п`яний. Він цього року відвідував помешкання відповідачів чотири рази і в адекватному стані нікого не застав. В хаті брудно та присутній неприємний запах. З приводу неналежного виховання дітей на відповідачів складалися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП. Стверджує, що кожного разу батька дітей він заставав у нетверезому стані, він постійно зловживає алкоголем, ніде не працює та відмовляється працювати. Маму дітей хоч він також декілька разів застав у нетверезому стані, однак вона працевлаштована, працює на Жовнівському консервному заводі, купує продукти, а батькові взагалі нічого не потібно. З приводу його неправомірної поведінки були виклики в поліцію і від дружина ОСОБА_9 і від його дітей. На його думку, діти не можуть жити у такому помешканні, бо там треба зробити опалення, відремонтувати підлогу, бо вона прогнила. Він, свідок, хоч звертав батькові увагу на вказане і останній казав, що зробить, однак він нічого не зробив і він впевнений, що не зробить. Той факт, що ОСОБА_29 неофіційно працює, це не є правда, оскільки він, свідок, вже рік в Потуторах є дільничним інспектором і знає, що він фактично не працює, а лише зловживає алкоголем. В четвер 7 серпня 2025 року він приходив по місцю проживання відповідачів і знову застав ОСОБА_29 у нетверезому стані. Відповідач вийшов до нього у мокрих штанах і в такому стані, що він в даний час навіть не пам`ятає, що цей факт мав місце. Для підтведження своїх свідчень представив суду відеозапис, здійснений ним за допомогою мобільного телефона.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснила, що до неї, як медичного працівника села Потутори, відповідачі зверталися неодноразово. Їх діти часто хворіли розладами травлення, яке було викликане, на її думку неналежним харчування. Був випадок госпіталізації їх дочки ОСОБА_23 у вкрай важкому стані. Вона була госпіталізована в центральну районну лікарню через зневоднення. Батьки не звернули увагу на проноси та рвоту, що призвело до обезводнення організму. Далі свідок у своїх поясненнях зазначила, що у більшості випадків до неї, як медичного працівника села, зверталися самі діти відповідачів. Було звичайно і таке, що мама дзвонила, що прийдуть діти, щоб їх послухати. Також були випадки, що діти не відвідували школу і щоб отримати довідку, вони зверталися в медичний пункт, щоб вона їх оглянула і дала про це довідку. З цього приводу телефонувала і мама, і тато дітей. Мама сама до неї не приходила, а лише дзвонила. Вона, свідок, також, як медичний працівник, приходила на виклик по місцю їх проживання і може сказати, що по місцю проживання антисанітарія. В хаті брудно, посуда не помита, ліжко у неналежному стані де знаходилися діти. Вона приходила по місцю проживання відповідачів з приводу отруєння. Вважає, що це отруєння було через неналежне харчування. Коли вона прийшла на виклик, то діти казали, що вони ще сьогодні не снідали. Їй, свідку, відомо, яке у них харчування, підуть у магазин і куплять сухарики. У ОСОБА_22 був гастрит і це також через неправильне харчування. Їй, свідку, відомо, що діти в даний час відібрані у відповідачів та перебувають в Тернополі, в центрі соціально- психологічної реабілітації.

Свідок ОСОБА_31 суду повідомила, що вона є старостою Потуторського Старостинського округу Бережанської міської ради, а тому їй відомо, що сім`я відповідачів перебуває на обліку у Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. З 2021 року вона часто разом із службою у справах дітей відвідували дану сім`ю і завжди було зауваження відносно чистоти. По місцю проживання у них не чисто, їсти не зварено, діти неохайні. На їх зауваження позитивної реакції у відповідачів не було. Вона хоч старалася допомогти і підказати і направити, однак не піддаються дані батьки її проханням і настановам. Вона, як староста, часто відвідувала цю сім`ю і помешкання, де проживали діти. Була і цього року, однак все змінилося лише в гіршу сторону. Відколи ОСОБА_21 пішла від ОСОБА_29 , він взагалі не займається порядком. Там все порозкидано, все в жахливому стані. Повертати дітей там немає куда. Умов ніяких не створено. Їй, свідку, відомо, що в березні 2025 року ОСОБА_21 залишила помешкання ОСОБА_29 і там стало значно гірше. ОСОБА_29 живе сам. Він холостяк, до нього приходять друзі, розпивають алкоголь. Він хоч каже, що працює, однак це неправда, оскільки він постійно є в селі по місцю проживання. На її думку, дітей немає куди повертати, бо коли забирали дітей умови проживання були кращі ніж ті, що є зараз. Про ОСОБА_21 , у яких вона умовах проживає зараз, вона, свідок, сказати не може так як там не була, однак ОСОБА_21 із невідомої причини не виконувала свої батьківські обов`язки, бо мабуть з дитинства її не навчили цьому. У дітей відповідачів був педикульоз ОСОБА_21 старалася вивести у дітей воші і це їй не получалося, але вона хоч старалася. ОСОБА_32 була доброю матір`ю її діти могли б начатися у їх місцевій Потуторській школі, а не бути тиждень у ліцеї на державному забезпеченні, однак через постійні воші, які мама не могла вивести. Батьки інших дітей у школі піднімали це питання і адміністрацією було вирішено питання помістити дітей відповідачів до Бережанського ліцею, де з цієї проблемою справилися. Далі у своїх поясненнях свідок зазначила, що вона також неодноразово прибігала до місця проживання відповідачів і вночі, бо до неї телефонувала їх старша дочка ОСОБА_22 , що батько виганяє матір з будинку, що їм страшно, що і на них батько хоче піднімати руку, повідомляла, що вони переховуються від батька, а тому дзвонять до неї. З цього приводу і вона сама приїжджала і поліцію викликала, було різне... ОСОБА_3 дзвонила і казала: ''Прийдіть заспокойте тата, бо він виганає маму''. Це було незадовго перед тим, як вилучили у відповідачів дітей. Вона, свідок, жодного разу не бачила маму дітей у нетверезому стані, а от батько у такому стані постійно. Вона була по місцю проживання відповідача минулого тижня дообідньої пори і знову застала його у нетверезому стані про це говорив його зовнішній вигляд. Також була присутня під час слідчого експерименту по кримінальному провадженні, який проводився минулого тижня по місцю проживання, то може сказати, що там умови проживання жахливі, значно гірші ніж ті, що були при тому, як вилучали дітей, тобто нічого не змінилось у кращу сторону, а навпаки. Вона була у старій хаті відповідачів. Нова хата це лише назва. В новій хаті волонтерами було зроблено косметичний ремонт, однак там вже дах протікає і на стелі утворилася така величезна пляма, там цвіль, опалення відсутнє, піч не запалиш, бо від неї немає виходу диму, підлога прогнила, ліжка впали в диру під підлогу. Там немає де жити. У відповідачів велика заборгованість за газ, їй телефонували із газконтори і вона про це повідомляла ОСОБА_29 , він казав, що заплатить, однак не заплатив. Було таке, що ОСОБА_21 їй давала гроші, щоб вона заплатила комунальні послуги і вона домовлялась, щоб їм провели реструктуризацію боргу. Це було тоді, як були у них діти, і вона діяла в інтересах дітей, щоб вони не залишилися без газу, а як дітей вилучили, то вона цим питанням вже не займалася.

Свідок ОСОБА_33 суду пояснила, що вона є вчителем Бережанського ліцею ім. ОСОБА_34 і була класним керівником 7-го класу, у якому навчалася ОСОБА_6 . Вона вчилася тільки один рік. ОСОБА_22 приїхала до їх ліцею в кінці шостого класу, в кінці травня разом із своїм братом і сестрою. Вони би мали навчатися до кінця року лише один тиждень, однак у зв`язку з тим, що вони прибули до школи із сильним педикульзом, тому їх відправили додому для виведення вошей. Після цього вони до школи прийшли вже на перше вересня, тобто 2024 року, але знову та сама проблема з вошами. Свідок повідомила, що діти у них були п`ять днів на тиждень, тобто в понеділок вранці приїджали, а в п`ятницю їхали додому. Діти приїздили з дому після вихідних не завжди були доглянуті. На навчання їх привозила мама чи батько. Матір приходила нормальна, у тверезому стані, а батько часто приходив у нетверезому стані. В даний час ні ОСОБА_22 , ні її молодші брат з сестрою не навчаються через той інциндент, через який вони були вилучені від батьків. Далі у своїх поясненнях свідок зазначила, що ОСОБА_22 підійшла до неї і сказала, що хоче із нею поговорити. ОСОБА_22 їй розповіла, що до них додому прийшов татовий товариш. Дав татові гроші, щоб пішов купити горілку і поки він чекав тата, він почав до неї домагатися. Вона розповідала, що вона лежала з мамою на ліжку. Це почалося з того, що він почав гладити по ногах і дальше і коли вона наробила крику він відійшов від неї. Вона казала, що це її найбільше боліло, що мама була повернута спиною до неї лежала і не відреагувала. ОСОБА_22 їй про це розповідала, бо хотіла від неї якоїсь допомоги. Вона ж, свідок, повідомила про це дирекцію ліцею, а вони вже повідомили службу у справах дітей, які провели вилучення дітей. ОСОБА_22 розповідала про цей інцидент плачучи і казала, що не стільки її то боліло, що тата друг домагався до неї, а боліло те, що не відрагувала мама, що мама її не захистила. Далі у своїх поясненнях свідок зазначила, що хоч ОСОБА_22 досить розумна дитина, однак рівень навчання у неї середній через те, що вона багато пропускала уроки. Умови проживання у дітей не зовсім нормальні, а тому вони старалися митися в школі і прали одежу теж у школі, бо в дома на це не було умов. В чому поїхали в тому і приїхали. Одежу давала школа. ОСОБА_22 їй, свідку, відкрито сказала: '' Я не хочу жити з батьками'', а інші діти хотіли до дому. ОСОБА_22 часто просилася чи можна залишитися на вихідні у школі.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що вона працює психологом в барнахусі та, як спеціаліст, була учасником кримінального провадження, де мала суто обмежені функції при допиті неповнолітньої ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по кримінальному провадженні, порушеному за ч.2 ст.156 КК України. Вона, свідок, була попереджена про кримінальну відповідальність про нерозголошення відомостей, які їй стали відоміо під час досудового слідства, а так як справа лише передана на розгляд суду і її розгляд по суті ще не завершився, тобто вироку по ній ще не має, тому вона не може розголошувати відомості, які їй стали відомі. Вона, свідок, спілкувалася із неповнолітньою ОСОБА_22 та ОСОБА_23 лише один раз 10 березня 2025 року. Вона була інтерювером при їх допиті, тобто була та людина, яка ітервюала дитину, тобто ставила правильні запитання -формулювала їх. Вона лише єдиний раз контактувала як із ОСОБА_22 , так і з ОСОБА_23 та протягом року з ними не спілкувалася, а тому вона не знає чи може бути допитана ОСОБА_22 з приводу розгляду цієї справи, бо вона протягом вказаного часу контактувала з іншим психологом. Діти зараз в центрі і всі ці питання мають бути задані психологам, які в даний час ведуть цих дітей і саме цей психолог зможе розказати про їх стан і можливість бути допитаними і моживість озвучити свою думку суду.

Свідок ОСОБА_36 суду пояснила, що вона є директором центру соціально -психологічної реабілітації дітей служби у справа дітей Тернопільської обласної адміністрації, директор відділення захисту дитини за моделлю Барнахус. Сторони по справі не є її родичами, а тому обмежень щодо дачі показів у неї немає. Діти, які перебувають у неї у центрі ОСОБА_3 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 - це діти, які в центрі вже другий раз. Першого разу діти у неї перебували з 1 липня 2022року по 22 серпня 2022року у зв`язку з складними життєвими обставинами і доставлені були службою у справа дітей Бережанської міської ради, а підставою вилучення дітей було зловживання батьками алкогольними напоями та неналежне виконання своїх батьківських обов`язків. За рішенням і погодженням служби 2 серпня 2022 року вони дітей повернули в сім`ю, передали матері, належним чином оформивши акт передачі. Другий раз ці діти до них в центр потрапили в лютому 2025 року і є у них і в даний час. Там були вказані підстави вилучення дітей: неналежне виконання своїх батьківських обов`язків і обставина, яка виникла -це зареєстроване кримінальне провадження, внесене в ЄРДР з приводу ОСОБА_10 . Діти до них потрапили в лютому 2025 року у вкрай неохайному стані із педикульозом. Зачіски у них були неохайні. Це навіть не можна назвати зачісками, а хаотично вирізане волосся. Діти насправіді були дуже пригнічені, в брудному одязі, від дітей був непрємний запах. Вона, свідок, за освітою практичний психолог і може охарактеризувати психічний стан цих дітей, коли вони прибули до них. У ОСОБА_22 був підвищений рівень тривожності і пригнічений стан, вона була дуже емоційно вразливою. ОСОБА_23 теж уникала спілкування, у неї виявлялася замкнутість і в ОСОБА_24 теж високий рівень тривожності і замкнутості. При чому, що ці діти вже не в перше були у них і були знайомі і з їх працівниками, вони розуміли і розпорядок роботи і все що відбувається, однак така ступінь тривожності свідчила, що насправді діти мають якусь психологічну травму. Зокрема, що стосується ОСОБА_22 , то вона до них в центр потрапила у такому складному стані, щодо здоров`я у фізичному стані у неї був і насморк і вірусні захворювання, однак вони розуміли, що тими засобами, що є у них в центрі, вони не мають можливості їй допомогти і вони викликали швидку і дитину госпіталізували в Обласну дитячу клінічну лікарню. Провели комплексне обстеження/є виписки/ і діагностували у неї: хронічний гастрит, що свідчить про неналежний догляд за дитиною. Крім цього, у неї виявлена дизмобоботалічна нервопатія /проблема з нирками/, вторичний цистит, який теж був пролікований. Також у неї виявили гострий назифоренгіт внаслідок чого лікарями було прийнято рішення провести шундування дитини і цими діями зняли симптоматику і загострений стан. Все це було зроблено, коли ОСОБА_22 була на стаціонарному лікуванні у медичній установі, а вона була декілька разів, то за цей час відвідував її у лікарні лише батько, а так дитиною ніхто не цікавився, ніхто її не відвідував. Регулярно приїздила, провідувала та передавала гостинці тітка по татовій лінії, а мама жодного разу не відвідала дитини у лікарні. За весь період перебування дітей у Центрі, а це вже дев`ять місяців тато відвідував дітей три рази, мама п`ять разів: 19.04.2025 року були двоє батьків, 15.06.2025року була мама, 18.06.2025року була мама , 6.12.2025 року був тато, ІНФОРМАЦІЯ_7 були обоє батьків, ІНФОРМАЦІЯ_8 була мама. Ці відомості у них в центрі є зафіксовані, бо ведеться журнал відвідування батьків. Коли батьки до них приходять, то вихователі центру проводять з ними розмову з приводу того чи виконують вони свої батьківські обов`язки чи ні і в якості стані приходять, бо якщо у нетверезому стані, то вони з такими батьками спілкування обмежують. Відповідачі відвідували своїх дітей, їм не забороняли, однак було чути запах остатків вживання алкоголю, це стосувалося в усіх випадках батька, бо мама 1 січня 2026 року провідувала дітей і ознак алкоголю у неї не було і жодних претензій до її зовнішнього вигляду також. Проте свідок зазначила, що жодного разу жоден із батьків до неї як керівника та до вихователів центру не зверталися із питанням повернення дітей та не цікавилися здоров`ям дітей чи можливо їм щось потрібно придбати, але коли батьки приходили, вони приносили гостинці. Вона, свідок, мала телефонну розмову декілька разів із батьком дітей, бо він дзвонив на мобільний телефон ОСОБА_22 , нецензурно з нею розмовляв і дитина з приводу цього пояснювала, що тато напевне у стані алкогольного сп`яніння, тому він не контролював та не розумів, що робить. Вона, свідок, бачачи, що дитина плаче, що це їй неприємно, тому вона з дозволу ОСОБА_22 взяла в неї телефон і говорила з батьком, щоб він не звинувачував її, не застосовував у спікуванні з дитиню лайливі, непристойні слова, вона просила, щоб він змінив тон і коли він в такому стані, щоб не телефонував до дітей і додатково їх не травмував. Далі свідок пояснила, що на даний час діти відповідачів у них влаштовані у 13-у школу. ОСОБА_22 навчається у 8 класі, ОСОБА_23 у п`ятому та ОСОБА_24 у четвертому. Діти забезпечені шкільним приладдям та сезонним одягом. Вони перебувають на повному державному забезпеченні, у них п`ятиразове харчування. Тобто зараз психологічний емоційний стан дітей значно покращився, вони стали більш впевненішими, стали біль комунікабельними, більш соціально адаптовані. Не знає чи мама телефонувала дітям, бо вона, свідок, цього не чула, однак у розмові між собою розуміла, що телефонує. Діти всі троє мають свої мобільні телефони. До ОСОБА_29 вона, як керівник, просила у спонсорів і їм придбали усім телефони і павербанки. До цього ОСОБА_22 і ОСОБА_23 мали мобілки, однак вони були старі і їм замінили на нові. Ще придбали планшети. Це їх власність, їм подаровані. Батьки провідували дітей та приносили водичку, сік, фрукти, йогурти. Вона, свідок, з моральних міркувань не спілкувалася з дітьми як вони відносяться до того, щоб позбавили їх батьків батьківських прав. Діти самі їй про це сказали, зокрема ОСОБА_22 сказала, що вона не має бажання повертатися в сім`ю, вона сказала ''А куди повератися, ні світла, ні води, ні газу немає, ще гірше стало ніж було, куди йти, куди повертатися''. Мама в одну сторону, батько в іншу, ми нікому не потрібні. Це позиція ОСОБА_22 , а ОСОБА_23 та ОСОБА_24 через два місці після відібрання мали з нею таку розмову: запитували чи відомо їй чи повернуть їх в сім`ю, вона цікавилася чи хочуть додому. Ще триває розгляд кримінального провадження, що стосується ОСОБА_22 та ОСОБА_23 і судячи з того вони сильно бояться і хвилюються, вона не готова сказати чи готові вони давати покази і тому вона може сказати більше ''ні'' ніж ''так''. На її думку, як психолога, дітей на розгляд справи не кликати, не допитувати і не травмувати. Вона, свідок, була присутня на допитах дітей і підписувала розписку не розголошувати відомості, які стали відомі при проведенні досудового розслідування. Досудове розслідування завершено і праву передано на розгляд суду.

Свідок ОСОБА_37 суду пояснила, що ОСОБА_17 це її трьохрідний брат, який ніде не працює та постійно зловживає алкоголем. Коли ще жила мама ОСОБА_29 , то у них в хаті ще було більш менш. Вона хоч десь-колись їсти зварила. Було таке, що вона зварила буряк на борщ, а діти не дочекавшись борщу, будучи голодними, весь буряк з`їли. А після смерті баби діти взагалі бідні лишилися, не доглянуті. ОСОБА_29 не працює, бо його вигнали з роботи за п`янку, а ОСОБА_21 хоч працює на консервному заводі, однак з дітьми не дає собі раду. Вона сирота, мама її померла при родах, а тому вона була на вихованні бабусі та не навчена до домашнього господарства. В хаті дуже брудно, потолки чорні. Їй шкода дітей, вони не можуть жити у такому житлі. Далі свідок зазначила, що ОСОБА_29 , зловживаючи алкоголем неодноразово виганяв та бив ОСОБА_21 , а вона тяжко напрацюється часто навіть не мала де переночувати, бо переховувалася від нього. Після того як вилучили у ОСОБА_21 та ОСОБА_29 дітей ОСОБА_21 пішла від ОСОБА_29 та проживала у свого співмешканця ОСОБА_38 , який також, зловживаючи алкоголем, в березні 2026 року помер. ОСОБА_21 хоч після його смерті живе зараз сама у цій хаті, але вона там живе без реєстрації та без права власності на це житло, тобто в будь-який час її можуть звідти виселити.

Приймаючи по справі рішення, суд бере до уваги здобуті по справі докази, а саме: покази допитаних по справі свідків та інформацію, отриману із долучених до матеріалів справи актів обстеження умов проживання відповідачів, які свідчать про те, що працівники служби у справах дітей неодноразово здійснювали відвідування будинковолодіння, у якому зареєстровані відповідачі із неповнолітніми дітьми та з`ясували, що відповідачі фактично не бажають повернути собі дітей, бо вони не створили належних умови для проживання дітей, оскільки вони за адресою своєї реєстрації навіть не намагалися привести вказане житло до належного житлового стану. У будинку антисанітарія, брудно, потолок протікає, підлога згнила, на стінах грибок. У будинку відсутнє водопостачання, відрізаний газ та відсутній туалет. Про що свідчить акт обстеження умов проживання від 26 лютого 2026 року із доученими до нього фотозімками, інформація, зазначена у якому, не спростована відповідачами.

Із оглянутих в судовому засіданні постанов, які виносилася 12 квітня 2024 року, 8 травня 2024 року, 21 травня 2024 року, 5 вересня 2024 року, 26 вересня 2024 року, 17 грудня 2024 року та 5 січня 2025 року Бережанським районим судом, так і постанов, прийнятих 20 травня 2024 року та 26 березня 2025року Бережанською міською радою, видно, що відповідачі неодноразово притягалися до аміністративної відповідальності за вчинення ними адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 184, 173-2 та ст.152 КУпАП, однак вони належних висновків не зробили та не навели лад у помешканні про що свідчать долучені до матеріалів справи акти обстеження умов проживання та постанови, винесені Бережанським районним судом.

Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги Закону, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, суд вважає, що позовні вимоги Бережанської міської ради, як органу опіки та піклування, слід задоволити та позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх малолітніх дітей, оскільки останні судом ще в квітні 2022 року були попереджені про необхідність змінити своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, однак дане попердження вони залишили поза увагою та зовсім не виконували свої батьківські обов`язки та не дбали за своїх малолітніх дітей і не створили умов для належного їх виховання, не дбали про їх здоров`я. Приймаючи рішення про позбавлення батьківських прав суд критично відноситься до пояснень відповідача ОСОБА_18 про те, що він любить своїх дітей та виправиться і наведе лад у помешканні, оскільки останній, маючи задовільний стан здоров`я, не маючи інвалідності, фактично тривалий час ніде не працює, а лише зловживає алкоголем та маючи достатньо часу не створив належних умов для проживання своїх дітей, бо по місцю його проживання повна антисанітарія та умови, у яких діти проживати не можуть.

Крім вказаного, приймаючи рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх малолітніх дітей, суд враховує той факт, що хоч позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і він має бути застосований судом, якщо він буде відповідати меті такого заходу - захисту якнайкращих інтересів дитини, тому суд вважає, що батьки, які неодноразово притягувалися до адмінстративної відповідальності і не зробили належних висновків та не стали на шлях виправлення, не можуть дати дітям належного виховання та не є предметом для наслідування.

Суд при постановленні рішення бере до уваги також той факт, що відповідачка ОСОБА_12 хоч є офіційно працевлаштована, однак незважаючи на це вона також протягом тривалого часу не виконувала своїх батьківських обов`язків. Вона хоч покинула постійне місце проживання та понад рік вже проживає окремо від ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_2 , однак вона проживає у вказаному помешканні тимчасово, бо за місцем теперішнього проживання вона не зареєстрована та не має належного дозволу на проживання/ а ні права власності, ні оренди/, а особа, із якою вона проживала у вказаному житлі, померла в березні 2026 року. Крім цього умови проживання у вказаному житлі також не відповідають умовам, у яких можуть проживати діти, що підтверджується долученим позивачем актом обстеження умов проживання та долученими до нього фотознімками, які свідчать, що у будинку також брудно та умов для проживання дітей також не створено. А так як відповідачі після попередження суду про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей, не займалися їх вихованням та не створили належних умов для їх життя, а своєю аморальною поведінкою створили умови, що послужили внесенню за заявою адміністрації ліцею, у якому навчалися їх малолітні діти, інформації в ЄРДР по якому було порушено кримінальне провадження за ч.2 ст.156 КК України, де потерпілою є ОСОБА_6 , а тому суд погоджується із висновком органу опіки та піклування про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав у зв`язку з умисним злісним ухиленням їх від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого нехтування ними.

Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд також вважає необхідним задоволити позовні вимоги позивача і про стягнення аліментів на утримання дітей, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини четвертої статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину, а ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку утримувати дитину. Одночасно із позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини та трьох і більше - половини заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з частинами другою, третьою статті 193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потрібно стягувати аліменти на користь осіб на утриманні яких будуть передані їх малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідачів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подачі даного позову до суду, а саме: із 12 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 164-166 Сімейного Кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001року, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007року та ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-82, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 органу опіки та піклування виконавчого комітету Бережанської міської ради для їх подальшого влаштування.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь особи чи установи на утриманні якої будуть перебувати його діти, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подачі даного позову до суду, а саме: із 12 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття із їх зарахуванням на рахунок, відкритий особами, на утриманні яких перебуватимуть діти.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 на користь особи чи установи на утриманні якої будуть перебувати її діти, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подачі даного позову до суду, а саме: із 12 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття із їх зарахуванням на рахунок, відкритий особами, на утриманні яких перебуватимуть діти.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двіста одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двіста одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України складено 25 квітня 2026 року.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.