Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №456/1140/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1140/26

Провадження № 3/456/731/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

28 квітня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , стрільця-помічника гранатометника другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, вбачається наступне. Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 11559/9/1908 від 20.02.2026 військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_2 , старшого солдата ОСОБА_1 та молодшого сержанта ОСОБА_3 направлено у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 20.02.2026 близько 20 год. 18 хв. ТВО заступника начальника -начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_4 отримав телефонне повідомлення від солдата ОСОБА_5 про повернення зі службового відрядження молодшого сержанта ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_1 у зв?язку із тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у стані алкогольного сп?яніння. Близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де майором ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у стані алкогольного сп?яніння. З метою освідчення на предмет вживання спиртних напоїв 20 листопада 2026 року молодшому сержанту ОСОБА_3 та старшому солдату ОСОБА_6 було запропоновано прослідувати до ВП ЛІЛ КНП СМР ТМО «Стрийська міська об?єднана лікарня» для освідчення на предмет перебування в стані алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідчення в присутності свідків, про що було складено акт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Проте вказав що не перебував в стані алкогольного спяніння, а погано себе почував.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП передбачає, що суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє: чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, чи накладено стягнення в межах, встановлених законодавчим актом.

Під час розгляду справ необхідно встановлювати наявність у діях особи, яку притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторони. Необхідно враховувати, що обов`язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Слід зазначити, що диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, 2) за появу військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, 3) за виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, 4) за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відтак відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП можлива за одне з діянь, перелічених у диспозиціях ч. 1, ч. 2 даної статті, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналіз статті 256 КУпАП свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення. При цьому, слід зазначити, що формулювання суті правопорушення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти.

Як вбачається із вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, близько 20.11.2025 о 20:40 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де майором ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у стані алкогольного сп?яніння. З метою освідчення на предмет вживання спиртних напоїв 20 листопада 2026 року молодшому сержанту ОСОБА_3 та старшому солдату ОСОБА_6 було запропоновано прослідувати до ВП ЛІЛ КНП СМР ТМО «Стрийська міська об?єднана лікарня» для освідчення на предмет перебування в стані алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідчення в присутності свідків, про що було складено акт. За фактом такої відмови 20.11.2025 протоколу складено не було.

Водночас, 21.02.2026 о 10:00 год., тобто на 13 год. 20 хв. пізніше, ніж коли ОСОБА_1 інкримінують появу на військовій службі у стані алкогольного сп`яніння та відмову від проходження медичного огляду, ОСОБА_1 був скерований до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наслідками якого складено висновок, що міститься в матеріалах справи і з якого вбачається , що ОСОБА_1 – тверезий.

І саме після проходження огляду ОСОБА_1 в медичному закладі 21.11.2026 було складено протокол та кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП як склад диспозиції ч. 1 ст. 172-20 КУпАП – відмова військовослужбовця ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 11 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Перевіривши протокол про адміністративне правопорушення № 4 від 21.02.2026 судом встановлено, що відомості про складення протоколу в присутності двох свідків відсутні, як і зазначення ознак сп`яніння ОСОБА_1 .. Так, в матеріалах справи наявний акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного/наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.02.2026 за підписом ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак дані особи не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як свідки.

З огляду на вказане, суд позбавлений можливості всебічно та повно з`ясувати достовірність обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду України від 26.04.2018, справа № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (справа «Кривошапкін проти росії»).

Таким чином, суд не в праві самостійно здійснювати збір доказів, із власної ініціативи викликати і допитувати свідків, та фактично перебирати на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення, оскільки такими діями порушує пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, що зазначено в рішеннях ЄСПЛ (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 16; «Озеров проти росії», № 64962/01, пункт 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, пункти 44, 45).

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, зокрема наявний висновок медичого закладу, який підтверджує що на дату протоколу ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного спяніння, всебічномо, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що полягає у відмові від проходження огляду передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений у ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що згідно з п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, для закриття провадження по справі.

Враховуючи викладене вище, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН