Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №333/2692/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/2692/26

Провадження № 3/333/1102/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адвокат, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення про те, що він 27 лютого 2026 року о 18 годині 30 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 27 лютого 2026 року о 18 годині 30 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 27 лютого 2026 року о 18 годині 50 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , не виконував неодноразово закону вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, штовхав працівника поліції, відірвав капюшон, висловлювався нецензурною лайкою, вів себе зухвало та нахабно відносно працівників поліції, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Железняк Віктор Кузьмич, надав через канцелярію суду заяву в якій просить суд справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи це тим, що в протоколах про адміністративні правопорушення відсутні достовірні та належні докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , окремо зазначає, що малолітня дитина у віці 9 місяців неспроможна сприймати словесні образи будь-яких осіб. Також вказує, що ОСОБА_4 не визнана потерпілою у справі, відсутні її пояснення про вчинення щодо неї домашнього насильства ОСОБА_1 , при цьому з відеозапису з бодікамер поліцейських вбачається, що до приїзду поліцейських саме ОСОБА_4 зі слів ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру щодо нього, а саме кинула в нього склянку та поцілила йому в голову. Крім цього, зазначає, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 умисно вчинив злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків. Вважає, що навпаки, законними були вимоги ОСОБА_1 до поліцейських вийти з квартири, в яку поліцейські увійшли без його дозволу і в якій знаходились без законних підстав, умисел ОСОБА_1 був спрямований виключно на звільнення квартири від поліцейських, задля чого він вчиняв певні дії: заявляв словесні вимоги звільнити квартиру та намагався витіснити поліцейських з квартири.

ОСОБА_4 надала заяву через канцелярію суду, в якій зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв відносно неї та малолітньої дитини ОСОБА_2 будь-яке насильство, в тому числі психологічного характеру. Пояснює, що через сімейний конфлікт ОСОБА_1 викликав поліцію, однак коли поліція приїхала ніякого конфлікту вже не було, але поліцейські без дозволу увійшли до квартири та намагалися затримати ОСОБА_1 , далі вона та ОСОБА_1 словесно вимагали від поліцейських залишити квартиру, на що вони не реагували, також намагалися витіснити поліцейських з квартири, внаслідок чого до ОСОБА_1 була застосована фізична сила, йому одягли кайданки та безпідставно затримали його. Вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП.

Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До матеріалів справи додані протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 334122 від 27.02.2026, серії ВАД № 334121 від 27.02.2026 та серії АА № 089468 від 27.02.2026; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 104610 від 27.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 104611 від 27.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; рапорт поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Дар`ї Головань від 27.02.2026; рапорт оператора зі служби 102 ОСОБА_5 від 27.02.2026; протокол серії АА № 048148 про адміністративне затримання за ст.ст. 260, 261 КУпАП від 27.02.2026; відеозаписи з DVD-дисків додані до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП, з огляду на таке.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_2 . Зокрема, відсутні пояснення потерпілої особи про заподіяння їй шкоди, не надано жодних об`єктивних даних, які б свідчили про настання шкоди психологічному здоров`ю. При цьому, сама ОСОБА_4 заперечує факт вчинення щодо неї та дитини будь-якого насильства.

Крім того, суд бере до уваги вік малолітньої дитини (9 місяців), що об`єктивно ставить під сумнів можливість сприйняття нею словесних образ як психологічного насильства у розумінні закону, а також відсутність будь-яких доказів настання негативних наслідків для її психологічного стану.

Окремо суд звертає увагу на суперечності у викладенні обставин правопорушення, зазначених у протоколі, в частині нібито вчинення психологічного насильства відносно малолітньої ОСОБА_2 .

Так, у протоколі зазначено, що психологічне насильство вчинено відносно дитини, однак із фактичного опису дій вбачається, що висловлювання нецензурної лайки та образи мали місце у присутності малолітньої дитини, а не були безпосередньо спрямовані на неї.

Така невідповідність має істотне значення, оскільки відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає саме за вчинення домашнього насильства щодо конкретної особи. Натомість перебування дитини при конфлікті між дорослими особами саме по собі не свідчить про вчинення щодо неї психологічного насильства без встановлення факту впливу на її психічний стан та спрямованості дій правопорушника саме на дитину.

За відсутності належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані безпосередньо на малолітню дитину та спричинили або могли спричинити шкоду її психологічному здоров`ю, такі обставини не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Щодо інкримінованого правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження саме злісної непокори законній вимозі працівників поліції. Із наданих матеріалів вбачається, що дії ОСОБА_1 були зумовлені конфліктною ситуацією та спрямовані на припинення перебування працівників поліції у його житлі, при цьому відсутні докази того, що вимоги поліцейських були законними, чітко сформульованими та доведеними до відома особи, а також що він умисно відмовився їх виконувати.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки посадовою особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, які полягають у умисному вчиненні домашнього насильства психологічного характеру та злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП, суддя висновує, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи, що до суду надійшли матеріали складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень, які розглядаються однією посадовою особою, то вони мають бути об`єднані в одне провадження для їх спільного розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173-2 ч.ч.1,2, 185, 36, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 333/2692/26 (провадження 3/333/1102/26), № 333/2693/26 (провадження 3/333/1103/26) та № 333/2695/26 (провадження 3/333/1104/26), відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі єдиний номер № 333/2692/26 (провадження 3/333/1102/26).

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.М. Ходько