Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №297/3864/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3864/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про виділ в натурі частки житлового будинку, що є спільною частковою власністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 АДРЕСА_1 ) про виділ в натурі частки житлового будинку, що є спільною частковою власністю.

Зокрема, позивачка просить:

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 2/8 (1/4) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

Виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2/8 (1/4) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №29-04-2025/1-БД від 11.06.2025 року щодо технічної можливості поділу (виділу), а саме:

?новоутворений самостійний об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_2 :

?житлова квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 66,6 м.кв., житловою площею 35,1 м.кв.: 2-1 прохідна площею 5,5 м.кв.; 2-2 кімната площею 17,9 м.кв.; 3-1 прохідна площею 12,3 м.кв.; 3-2 кухня площею 12,3 м.кв.; 3-3 кімната площею 18,6 м.кв..

Визнати право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 66,6 м.кв., житловою площею 35,1 м.кв. за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в цілому.

Позовна заява мотивована тим, що 27.12.2022 року позивачкою ОСОБА_1 було набуто у власність 2/8 частини житлового будинку садибного типу за АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Мирончук О.В. та зареєстрований в реєстрі серія та номер 3894.

Вищезгаданий житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , має загальну площу 298.8 кв.м., з якої 140,5 кв.м. житлова, фактично складається із чотирьох окремих житлових квартир під літерою «А-1» під літерою «А» вбудоване нежитлове приміщення, яке на даний час відокремлене та складається з 3 -х приміщень 31,4 кв.м., що становить 1/8 частку всього домоволодіння, літера В убиральня Г гараж №1 ворота №2 огорожа №3 колодязь питний 1 тротуар «відповідно до технічного паспорту від 02.06.2012 року виданого КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради».

При цьому, частина житлового будинку під літерою А-1, є фактично окремими житловими квартирами, одною з яких, ОСОБА_1 , яка з дня придбання користується і має намір перевести її у окреме будинковолодіння (квартиру).

Однак, у зв`язку із тим, що місце перебування всіх співвласників позивачці невідоме, яких згідно інформації про реєстрацію прав на нерухоме майно є вісім, окрім неї, що не уможливлює всіх зібрати до нотаріуса для укладення відповідного договору про виділення часток з спільної сумісної власності в натуру. Тому, у зв`язку з неможливістю виділення своєї частки в натуру у загальному порядку, зумовили позивачку звернутись за захистом прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явились. При цьому, представником було подано заяву про проведення судового засідання без їх з позивачкою участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву не подали.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідачі не з`явились в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідачі не подали відзив; позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1. ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми ст.ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

27.12.2022 року позивачкою ОСОБА_1 було набуто у власність 2/8 частини житлового будинку садибного типу за АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Мирончук О.В. та зареєстрований в реєстрі серія та номер 3894.

Вищевказаний договір дарування зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності електронний номер витягу 319003163 від 27.12.2022 року. Відповідно до відомостей, які містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно з Державного реєстру по інформаційній довідці 387922102 житловий будинок, садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві спільної часткової власності за позивачкою ОСОБА_1 , розмір частки 2/8 на підставі вищевказаного договору дарування, та ОСОБА_8 , розмір частки 1/12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 2- 5524, виданого 12.08.2016 року Берегівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 , розмір частки 1/12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 2-5523, виданого 12.08.2016 року Берегівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_6 , розмір частки 1/12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 2-5522, виданого 12.08.2016 року Берегівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 , розмір частки 2/8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 1283, виданого 07.06.2016 року приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В., ОСОБА_4 , розмір частки 1/16 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 1-8814, виданого 15.08.2014 року Берегівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 , розмір частки 1/16 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 1-8812, виданого 15.08.2014 року Берегівською державною нотаріальною конторою та ОСОБА_7 , розмір частки 1/8 на підставі договору дарування серія та номер: 3469, 20.08.1985 року Берегівська державна нотаріальна контора.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 своєї постанови від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» роз`яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести з несуттєвим відступленням від розміру ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

За змістом ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку встановленому законом і таке право підлягає державній реєстрації. Єдиною відмінністю поділу об`єкта нерухомого майна в натурі від виділу з нього частки є наслідки до яких вони призводять. А саме у результаті поділу об`єкта нерухомого майна право спільної часткової власності на такий об`єкт припиняється для всіх співвласників. Це означає, що отримавши у натурі певну частину нерухомого майна кожен співвласник стає одноособовим власником своєї частини самостійного об`єкта нерухомого майна. Що стосується виділу, то він припиняє права спільної часткової власності лише для особи, яка отримала в натурі свою частину. Тобто, поділом є вихід з кола співвласників всіх суб`єктів права, а виділом лише одного співвласника зі складу трьох або більше співвласників. Отже, поділ нерухомого майна в натурі та виділ частки у майні, яке перебуває спільній частковій власності не є тотожними.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.

У відповідності до роз`яснень, викладених у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі частки житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовану квартиру.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого у справі №6- 12цс 13, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

За таких підстав та виходячи із аналізу наведених вище норм ЦК України можливо дійти висновку, що виділ частки (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом або у разі коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки, учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки житлового будинку та належних до нього будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Згідно висновку №29-04-2025/1-БД від 11.06.2025 року судової будівельної-технічної експертизи встановлено технічну можливість виділу в натурі гр. ОСОБА_1 частки спірного житлового будинку, згідно якого технічно можливо виділити в натурі гр. ОСОБА_1 , частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 2/8 (1/4), зазначені в технічному паспорті під літерою «А1», на новоутворений самостійний об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 66,6 м. кв. житловою площею 35,1 м.кв. 2-1. прохідна - площею 5,5 м.кв 2-2. кімната - площею 17,9 м.кв. 3-1. прохідна - площею 12,3 м.кв. 3-2. кухня площею 12,3 м.кв. 3-3. кімната - площею 18,6 м.кв..

За таких обставин, оскільки наявні для того законні підстави, а саме позивачкою доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, тому позовну заяву ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), про виділ в натурі частки житлового будинку, що є спільною частковою власністю – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 2/8 (1/4) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2/8 (1/4) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

• новоутворений самостійний об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_2 :

• житлова квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 66,6 м.кв., житловою площею 35,1 м.кв.: 2-1 прохідна площею 5,5 м.кв.; 2-2 кімната площею 17,9 м.кв.; 3-1 прохідна площею 12,3 м.кв.; 3-2 кухня площею 12,3 м.кв.; 3-3 кімната площею 18,6 м.кв..

Визнати право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 66,6 м.кв., житловою площею 35,1 м.кв. за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в цілому.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН