Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №522/18722/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1661/26

Справа № 522/18722/24

Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач – Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року,

за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якої зазначило, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» на підставі договору з управління багатоквартирним будинком, що укладається від імені співвласників, як управитель багатоквартирного будинку, забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, тобто безперервного надає послугу з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до пункту 2.2. договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 09 вересня 2021 року, кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки встановлених договором.

Посилається, що ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та є платниками за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 221,50 км.м та платником за особовим рахунком № НОМЕР_2 по квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 193,29 км.м.

Станом, на 30.09.2024 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_4 згідно із листком розрахунків, наявний борг у розмірі 107057 грн 79 коп. Станом, на 30.09.2024 року, по особовому рахунку № НОМЕР_2 , квартира АДРЕСА_3 , згідно із листком розрахунків, наявний борг у розмірі 93422 грн 85 коп. Загальний борг ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_2 та власника квартири АДРЕСА_3 складає - 200480 грн 64 грн.

КП ЖКС «Порто-Франківський» свої обов?язки з управління багатоквартирним будинком виконувало в повному обсязі. ОСОБА_1 , порушено вимоги пункту 2.2 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 09 вересня 2021 року, п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме не здійснює своєчасну оплату за спожиті послуги.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКС «Порто-Франківський» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 200480 грн 64 коп. та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 25 вересня 2025 року позов КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» заборгованість 82539,07 гривень та судовий збір 1246,65 гривень.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до розрахунків заборгованості позивач, який набув право нараховувати заборгованість з 09.09.2021 на підставі Договору № 155711, включив заборгованість, що вже існувала станом 01.11.2021 - 54960,15 грн, яка значилась за особовим рахунком № НОМЕР_2 та 62981,42 грн за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Доказів, що відповідачу належить право на стягнення заборгованості, яка була наявна уже станом на 01.11.2021, тобто до того, як КП «ЖКС «Порто-Франківський» стало управителем будинку, не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу належить право на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 - 44076,37 грн за період з 01.11.2021 по 01.10.2024 (107057,79 - 62981,42) та за особовим рахунком № НОМЕР_2 - 38462,70 грн за період з 01.11.2021 по 01.10.2024 (93422,85 – 54960,15), всього 82539,07 грн (38462,70 + 44076,37).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/18722/24 від 23.09.2025 року, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що у відзиві на позовну заяву було поставлено під сумнів достовірність та належність «Листа розрахунків», оскільки цей документ не відповідає вимогам ст. 76, 77 та 95 ЦПК України щодо допустимих та належним чином засвідчених доказів, а саме вказаний лист не містить підпису уповноваженої особи підприємства-виконавця послуг, немає реквізитів, що дають змогу ідентифікувати особу, яка його склала, а також засвідчений лише адвокатом «згідно з оригіналом», що не може вважатися належним підтвердженням його достовірності.

Зазначає, що до матеріалів справи не долучено жодних додатків до договору, які згідно з його змістом є невід`ємною частиною правочину. Відсутність таких документів унеможливлює перевірку обсягу, структури та строків надання послуг, а відтак — і достовірність визначеної позивачем заборгованості. У поданому відзиві на позовну заяву також було поставлено під сумнів законність укладеного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки його умови містять внутрішні суперечності та не були дотримані сторонами під час виконання. Звертає увагу, що згідно договору ціна може змінюватися, але таким чином до договору має додаватися копія із відповідними змінами, проте відсутні належні докази отримання відповідачем таких змін, чим порушено пп. 12 п. 2.4 Договору. Також відповідно до зміни ціни послуги зазначено, що новий кошторис погоджується не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору, тобто відбулось неправомірне підвищення послуг з 6,36 грн за 1 кв.м до 7,63 грн за кв.м, вже через 4 місяці після укладання вищезазначеного договору. Надалі, починаючи з червня 2024 року ціна за кв.м. піднялась до 8,08 грн, що також було зроблено без укладання додаткової згоди. За таких обставин, будь-які розрахунки заборгованості, виконані з урахуванням неправомірно змінених тарифів, не можуть визнаватися обґрунтованими або такими, що відповідають дійсним договірним умовам.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.11.2025 року позивачу, роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву не надходило.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав 19.11.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 19.11.2025 року та 27.10.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 , КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» судові повістки-повідомлення отримали 12.12.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

В судовому засіданні представник КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» - Бузова Т.Г. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до розрахунків заборгованості позивач, який набув право нараховувати заборгованість з 09.09.2021 на підставі Договору № 155711, включив заборгованість, що вже існувала станом 01.11.2021 - 54960,15 грн, що значилась за особовим рахунком № НОМЕР_2 та 62981,42 грн за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Доказів, що відповідачу належить право на стягнення заборгованості, яка була наявна уже станом на 01.11.2021, тобто до того, як КП «ЖКС «Порто-Франківський» стало управителем будинку, не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу належить право на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 - 44 076,37 грн за період з 01.11.2021 по 01.10.2024 (107057,79 - 62981,42) та за особовим рахунком № НОМЕР_2 - 38462,70 грн за період з 01.11.2021 по 01.10.2024 (93422,85 – 54960,15), всього 82539,07 грн (38462,70 + 44076,37).

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 з 26.02.2008 та власником квартири АДРЕСА_5 в цьому будинку з 24.09.2013 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктами 1, 6, 9 частини 1 статті 7 Закону споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/ тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг покладається на власника квартири. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Для сплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 присвоєно особовий рахунком № НОМЕР_1 , а квартирі АДРЕСА_5 особовий рахунок № НОМЕР_2 .

КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 року №1430-УІІ.

Відповідно до п.2.2. Статуту - предметом діяльності КП «ЖКС «Порто- Франківський» є управління житловим та нежитловим фондом, у тому числі надання послуг та проведення робіт пов`язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду, благоустрою територій.

КП «ЖКС «Порто-Франківський» на підставі договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 155711 від 09.09.2021 року, що укладений від імені співвласників 09.09.2021 року, як управитель багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , забезпечує утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, тобто безперервного надає послугу з управління багатоквартирним будинком.

Цей договір набирає чинності з 09.09.2021 року та укладається строком на один рік (п. 9.1. договору).

Пунктом 9.2. договору передбачено, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

Згідно пункту 2.2. договору кожен із співвласників зобов`язаний, зокрема оплачувати у управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 155711 у встановленому законом порядку недійним не визнавався.

Отже, між сторонами склалися відносини щодо забезпечення надання житлово-комунальних послуг та здійснення споживачем оплати за отримані послуги.

Судом першої інстанції встановлено, що за розрахунками КП «ЖКС «Порто-Франківський» станом на 30.09.2024: за особовим рахунком № НОМЕР_1 є борг 107057,79 грн (послуга УБПТ) за період з 01.11.2021 - 01.10.2024, де станом на 01.11.2021 вже існувала заборгованість 62981,42 грн (за ціною тарифу 6,36 грн за кв.м.); за особовим рахунком № НОМЕР_2 є борг 93422,85 грн (послуга УБПТ) за період з 01.11.2021 - 01.10.2024, де станом на 01.11.2021 вже існувала заборгованість 54960,15 грн (за ціною тарифу 6,36 грн за кв.м.).

Відповідно до п. 3.1 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 155711 від 09.09.2021 року, ціна послуги з управління становить 6,36 гривень на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,34 гривень відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку 5 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,02 гривень на місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що ціна послуги з управління не може змінюватися у зв`язку зі змінами у чинному законодавстві, а саме зросту розміру мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму, загальнообов`язкового державного соціального страхування, підвищення ціни (тарифів) на енергоносії, зміни цін на матеріали для ремонтних робіт, зміни вартості основних матеріалів, зміни ціни на паливно-енергетичні ресурси, зміни інших витрат пов`язаних із наданням послуг з управління багатоквартирними будинками та у зв`язку з інфляцією.

Згідно п. 3.4 договору управитель щороку не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до пункту 5.1 цього договору та подає співвласникам на погодження новий кошторис витрат. Новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

ЄСПЛ визнає допустимість застосування у цивільних справах стандарту доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) (див. наприклад п. 43 рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02; рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Khamidov v. russia», заява №72118/01; рішення від 23 серпня 2016 року у справі «J.K. and others v. Sweden», заява № 59166/12) та вказує на його відмінність із стандартом доказування у кримінальних справах - «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

На відмінність між стандартами доказування у цивільних та кримінальних справах звертав увагу і Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 січня 2026 року у справі №755/9838/23.

Водночас стандарт доказування «баланс ймовірностей» чи «перевага доказів» не є просто припущенням, заснованим на здогадках або підозрах, він обов`язково має ґрунтуватися на певних доказах та їх оцінці судом.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у цивільній справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) сформулювала висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Позивачем як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і суді апеляційної інстанції не надано належних доказів, а саме кошторис, зміни ціни послуги з управління, як це передбачено п. 3.4. договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинку від 09.09.2021 року.

За період з 01.11.2021 року по 01.10.2024 року відповідачем оплата внесків на УБПТ за особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не вносилась, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості. Відповідачем в свою чергу вказані обставини не спростовані, доказів оплати, зокрема квитанцій, чеків тощо не надано.

Окрім того, відповідачем на виконання обов`язку, встановленого ст. 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом доказів на підтвердження факту не виконання, чи неналежного виконання КП «ЖКС «Порто-Франківський» своїх зобов`язань щодо управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_6 , надання послуг не надано.

Тому колегія суддів вважає доведеним факт отримання відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надавались КП «ЖКС «Порто-Франківський» у період з 01.11.2021 року по 01.10.2024 року та не виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо заборгованості яка виникла станом на 01.11.2021 року у розмірі 54960,15 грн за особовим рахунком № НОМЕР_2 та 62981,42 грн за особовим рахунком № НОМЕР_1 , тобто до того, як КП «ЖКС «Порто-Франківський» стало управителем будинку, не оскаржується.

Оскільки доказів зміни ціни послуги з управління, визначеної договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 155711 від 09.09.2021 року, позивачем не надано, тому апеляційний суд вважає, що заборгованість за УБПТ відповідача перед позивачем повинна нараховуватися виходячи із тарифи, затверджених вищезазначеним договором, а саме 6,36 гривень на місяць за 1 кв.м.

Відповідно до наданого розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 послуга за УБПТ ОСОБА_1 нарахована за листопад 2021 року – травень 2023 року та за березень 2024 року – вересень 2024 року, тобто за 26 місяців.

З урахуванням загальної площі 221,5 кв.м, тарифу 6,36 гривень за кв.м, з урахуванням перерахунку в сумі 299,01 грн, проведеному в червні 2024 року, зазначеному в розрахунку заборгованості, стягненню підлягає заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 36328,23 грн (221,50 х 6,36 грн х 26 міс. – 299,01 грн).

Відповідно до наданого розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_2 послуга за УБПТ ОСОБА_1 нарахована за листопад 2021 року – травень 2023 року та за березень 2024 року – вересень 2024 року, тобто за 26 місяців.

З урахуванням загальної площі 193,26 кв.м, тарифу 6,36 гривень за кв.м, з урахуванням перерахунку в сумі 260,94 грн, проведеному в червні 2024 року, зазначеному в розрахунку заборгованості, стягненню підлягає заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_2 у розмірі 31701,38 грн (193,29 х 6,36 грн х 26 міс. – 260,94 грн).

Отже, загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», складає 68029,61 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається, що «Лист розрахунків» не відповідає вимогам ст. 76, 77 та 95 ЦПК України щодо допустимих та належним чином засвідчених доказів. Зазначені посилання відповідача колегією суддів не приймаються.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

За змістом ст. ст.77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Із клопотанням про витребування оригіналів документів відповідач не звертався.

Як свідчать матеріали справи долучені до позовної заяви копії листок розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 та листок розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_2 , та ксерокопія договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 09.09.2021 року, засвідчені належним чином – міститься напис «згідно з оригіналом» та підпис адвоката позивача Бузової Т.Г., повноваження якої договором про надання правової допомоги б/н від 10.01.2025 року не обмежуються, про що зазначено в ордері Серія ВН № 1414623.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» заборгованості з 82539,07 грн до 68029,61 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2085 від 21.10.2024 року.

Оскільки позовна заява підлягає задоволенню частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1027,40 грн.

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією № TMZL-ZF3T-A3ZE від 07.11.2025 року.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2400,72 грн за подання апеляційної скарги.

Положеннями ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи викладене з КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1373,32 грн (2400,72 грн - 1027,40 грн).

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» з 82539,07 грн до 68029,61 грн.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року в частині стягнення судового збору скасувати.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1373,32 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю. Карташов