Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №498/37/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3065/26

Справа № 498/37/25

Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 10.02.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 627671766 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Подавши відповідну заявку відповідач заявив про бажання отримати кошти, вказавши свої ПІБ, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце проживання/реєстрації. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4V7G2. Сторони погодили всі істотні умови щодо суму кредиту – 7800 грн і строку кредиту – 30 днів, плати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки – 2,10%.

На виконання умов договору кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував грошові кошти на картковий рахунок відповідача 4790-72ХХ-ХХХХ-4410, відповідно до умов договору.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 строком дії до 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжили строк договору до 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 233 від 13 червня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20328,14грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, у тому числі до відповідача.

02 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 39384,94 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 627671766 від 10.02.2023 у розмірі 39384,94 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Великомихайлівський районний суд Одеської області рішенням від 15 квітня 2025 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 627671766 від 10.02.2023 року в розмірі 31584,94 грн, судовий збір в сумі 1 942,80 грн. В іншій частині позову відмовив.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 10 лютого 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 627671766, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4V7G2. Факт перерахування грошових коштів відповідачу підтверджується копією платіжного доручення від 10.02.2023, яким на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 7800,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 648737083 від 26.07.2023 року.

02 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло на підставі договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року право вимоги за кредитним договором № 627671766 від 10 лютого 2023 року до ОСОБА_1 на загальну суму 39384,94 грн, з яких: 7798,74 грн - заборгованість за основним боргом, 31586,20 грн - заборгованість за відсотками.

Суд встановивши, що відповідач 27.01.2025 частково сплатила борг в розмірі 7800,00 грн вважав, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 31584,94 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року у справі № 498/37/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не підписував кредитний договір електронним підписом, оскільки не звертався до Державної податкової служби для виготовлення електронного ключа, тому у ОСОБА_1 відсутній електронний підпис. Посилається на не ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику та самим кредитним договором,та не обізнаність про відступлення права грошової вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Скаржник зауважує, що отримала кредит у сумі 7800 грн, за рішенням суду повинна сплатити заборгованість у сумі 31 584,94 грн, що у 4.5 разів перевищує суму отриманого кредиту, тому нараховані відсотки є завищеними. Стверджує, що з`явився в судове засідання, призначене на 15.04.2025 року, однак судове засідання не проводилось.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 15.08.2025 та апеляційну скаргу отримано ТОВ «Юніт Капітал» 15.08.2025 року о 21:11:43 год та 05.06.2025 року о 0:005:37 відповідно велектронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.

25.08.2025 року, через підсистему «Електронний суд», на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив від ТОВ «Юніт Капітал», в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.04.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 39384,94 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом..

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 10 лютого 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 627671766, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4V7G2. Факт перерахування грошових коштів відповідачу підтверджується копією платіжного доручення від 10.02.2023, яким на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 7800,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 648737083 від 26.07.2023 року.

02 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло на підставі договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року право вимоги за кредитним договором № 627671766 від 10 лютого 2023 року до ОСОБА_1 на загальну суму 39384,94 грн, з яких: 7798,74 грн - заборгованість за основним боргом, 31586,20 грн - заборгованість за відсотками.

Суд встановивши, що відповідач 27.01.2025 частково сплатила борг в розмірі 7800,00 грн вважав, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 31584,94 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч 3 ст. 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.(п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 10 лютого 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 627671766, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4V7G2.

Положеннями розділу 4 цього договору визначено порядок його укладення та створення електронного підпису сторонами, зокрема п. 4.1 передбачено, що з метою укладення цього договору позичальник, ознайомлюється з Правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заяви позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та плановий строк дострокового повернення кредиту, протягом якого застосовуються спеціальні умови користування кредитом – дисконтний період.

Пунктом 4.10.1 визначено, що позичальником через Телекомунікаційний ресурс кредитодавця подано заявку на отримання кредиту в ІТС кредитодавця. При подачі заявки позичальник обирав бажану суму першого траншу за договором та строк дисконтного періоду кредитування.

Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить всі істотні умови договору , одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п.3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Моментом підписання договору є використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 4.10.6 договору).

До позовної заяви позивач додав Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яка регулює порядок надання грошових коштів у позику та яка за своєю природою є пропозицією щодо укладення електронного договору; заявку на отримання грошових коштів від 10.02.2023, відповідно до якої вбачається, що відповідач надав свої персональні дані, в тому числі й електрону пошту, фінансовий номер телефону та номер картки; Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» та Алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів - які регламентують дії щодо укладення електронного договору в ІТС ТОВ «Манівео».

Підписання договору кредитної лінії №627671766 відповідачем здійснено шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора № MNV4V7G2, який відправлено 10.02.2023 о 15:14:43 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , та введено відповідачем 10.02.2023 о 15:14:58 у відповідне поле форми в особистому кабінеті на веб-сайтікредитодавця. Використання відповідачем одноразового ідентифікатора підтверджує акцепт умов договору та є належним способом електронного підписання правочину, що відповідає наведеним вище положенням Закону України «Про електронну комерцію».

Доводи скаржника щодо відсутності електронного підпису, виготовленого Державною податковою службою України не заслуговують на увагу, оскільки підписання договору кредитної лінії №627671766 здійснено відповідачем за допомогою введення одноразового ідентифікатора № MNV4V7G2 та є проставленням електронного підпису в електронному договорі.

Також не підлягають задоволенню доводи скаржника щодо того, що відповідач не була ознайомлена з Правилами надання грошових коштів у позику та самим кредитним договором, оскільки скаржник не заперечує щодо подання заявки на офіційному сайті позивача. Заявкою на кредит є анкета встановленої товариством форми, інтегрована в інформаційну-телекомунікаційну систему товариства. Після надання згоди на обробку персональних даних, ІТС створює особистий кабінет позичальника, увійти до якого можна ввівши логін та пароль. У разі погодження заявки на кредит, позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі всі істотні умови договору.

Судом встановлено, що відповідно п.2.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7800 грн на умовах строковості, платності, а позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначений договором термін.

Відповідно до п.2.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 7800 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 12.03.2023 року.

Розділом 7 договору № 627671766 визначено порядок погашення кредиту та сплату відсотків, а розділ 8 визначає вартість послуг кредитодавця, в тому числі нарахування відсотків за договором.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факту перерахування отримання грошових коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; жодних доказів на спростування належності йому як банківської картки, так і номеру мобільного телефону, зважаючи на те, що тягар доказування відсутності заборгованості та факту укладення договору у даній категорії спорів покладено саме на відповідача останній не надав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Із матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п.1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги. Так, відповідно до п.4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі з відповідним реєстром права вимоги.

Згідно п. 8.2 договору факторингу, строк цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно п. 1-2 якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: «8.2 строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Всі інші умови договору залишаються без змін».

31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони погодили викласти текст договору у новій редакції, зокрема згідно вказаної додаткової угоди п. 4.1 договору факторингу викладено у наступній редакції: «наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує».

31.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. Згідно п.3 угоди, ця додаткова угода вступає в дію з моменту підписання її сторонами та скріплення печатками сторін.

31.12.2022 року сторони до Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 року сторони до Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 233 від 13 червня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 20328,14грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 27/0524-01 , за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, у тому числі до відповідачки.

02 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

02 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» склали акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників у кількості 1664, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло на підставі договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року право вимоги за кредитним договором № 627671766 від 10 лютого 2023 року до ОСОБА_1 на загальну суму 39384,94 грн, з яких: 7798,74 грн - заборгованість за основним боргом, 31586,20 грн - заборгованість за відсотками.

Правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц та від 19.08.2021 у справі №442/933/13-ц підтверджують, що боржник, який не отримав повідомлення про зміну кредитора, не звільняється від обов`язку погашення заборгованості, а лише зберігає право належного виконання первісному кредитору.

Скаржником не заперечується факт відступлення права грошової вимоги відносно відповідача від первісного кредитора до ТОВ «Юніт капітал», скаржник зазначає про відсутність належного сповіщення про зміну кредитора. Зазначені доводи скаржника не підлягають задоволенню оскільки, неповідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги не є підставою для звільнення боржника від виконання кредитного договору.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 627671766 від 10 лютого 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.12.2024 становить 39384,94 грн, з яких: 7798,74 грн - сума заборгованості за сумою кредиту; 31586,20 грн прострочена заборгованість за процентами.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), колегія суддів здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками колегія суддів враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 3.1 договору № 627671766, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії на строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Згідно п.3.2 договору № 627671766, сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтний періоду на умовах, описаних в цьому періоду не обмежена.

Пунктом 3.3 договору № 627671766 передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити все нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1474 грн 20 коп.

Відповідно до п.3.4. договору № 627671766, продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначені в цьому договорі в момент укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених договором умов користування кредитом без зміни дії договору.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 627671766, який міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснила оплату 08.03.2023 року у сумі 1278 грн, та 07.04.2023 року у сумі 4456 грн, що свідчить про наявність підстав для здійснення продовження строку дисконтного періоду до 07.05.2023 року у відповідності до п. 3.2 договору.

З урахуванням вказаних обставин строк кредитування становить до 07.05.2023 року

Отже, виходячи із наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками станом на 07.05.2023 року становить 11 729 грн, яка і підлягає стягненню з неї на користь нового кредитора – позивача у справі.

Відповідачем не надано до суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості, свого контррозрахунку відповідач не надав.

Посилання скаржника на дії секретаря судового засідання не заслуговують на увагу, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за договором з 31584,94 грн до 11729 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9669 від 19.04.2024 року.

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією № 10 від 19.06.2025 року та квитанцією № 17 від 08.05.2025 року.

Оскільки за результатами перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційним судом встановлено наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині зменшення розміру стягнутих безпідставно набутих коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» з 39384,94 грн до 11729 грн, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню частково на 29,78% , то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 721,39 грн. (2422,40 грн х 29,78/100).

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 2551,51 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, ураховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1830,12 грн (2551,51 грн – 721,39 грн).

Керуючись статтями 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості за кредитним договором № 627671766 від 10.02.2023 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з 31584,94 грн до 11729,34 грн.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судового збору скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1830,12 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В.Назарова

Ю.П. Лозко