Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №489/5076/25 — Миколаївський апеляційний суд

29.04.26

33/812/191/26

Справа № 489/5076/25

Провадження № 33/812/191/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання Шурмою Є.М.,

за участю захисника - адвоката Баранова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану захисником – адвокатом Барановим Дмитром Миколайовичем, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

11 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Баранов Д.М. - звернувся з апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року. На обґрунтування вказаного клопотання зазначав, що повний текст оскаржуваної постанови надійшов до його електронного кабінету 01 квітня 2026 року та протягом десяти днів з цього часу було подано апеляційну скаргу. Крім того, просив врахувати періодичне знеструмлення електромереж у м. Харків та відсутність інтернет-зв`язку внаслідок ракетно-бомбових ударів вночі зі сторони держави агресора, що створило також істотні перешкоди для підготовки апеляційної скарги. Також звертав увагу, що практика Європейського суду з прав людини у питаннях поновлення строків зводиться до того, що особі має бути забезпечено можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник - адвокат Баранов Д.М. – підтримав доводи і вимоги заяви.

Згідно положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення постанова судді у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 винесена 31 березня 2026 року.

Відповідно до чинного законодавства, початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови.

Останнім днем подачі апеляційної скарги є 09 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 31 березня 2026 року була подана 11 квітня 2026 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 294 КУпАП.

Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_2 посилається на те, що він отримав копію оскаржуваної постанови 01 квітня 2026 року, до того істотні перешкоди для своєчасної підготовки апеляційної скарги були обумовлені періодичним знеструмленням електромереж у м. Харків, де він знаходиться, та відсутність інтернет-зв`язку внаслідок військових дій.

Проте поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

З матеріалів провадження вбачається, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом 31 березня 2026 року за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Баранова Д.М. (а.с. 103,104), в цей же день було оголошено постанову суду. Згідно довідки про доставку електронного документу (а.с. 109) постанова суду від 31 березня 2026 року була доставлена до електронного кабінету адвоката 01 квітня 2026 року.

Посилання в апеляційній скарзі захисника Баранова Д.М. на те, що десятиденний строк на апеляційне оскарження пропущено через отримання ним оскаржуваної постанови в підсистемі «Електронний суд» лише 01 квітня 2026 року, - не свідчить про поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження, оскільки діючим законодавством перебіг строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов`язаний не з моментом отримання її копії або ознайомлення з її змістом, а з днем винесення постанови суду.

Не заслуговують уваги і доводи клопотання про пропуск строку на апеляційне оскарження через періодичне знеструмлення електромереж у м. Харків та відсутність інтернет-зв`язку внаслідок ракетно-бомбових ударів вночі зі сторони держави агресора, оскільки скаржник не надав жодних доказів з приводу об`єктивної неможливості направлення скарги в установлений законом строк із вказаних підстав.

Слід звернути увагу на те, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що "від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження".

У пункті 23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (Заява N 72286/01) ЄСПЛ зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні причини пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду не свідчать про їх поважність, в зв`язку з чим відсутні законні підстави для його поновлення.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, оскільки вона подана після закінчення встановленого законом строку на апеляційне о скарження і у поновленні цього строку відмовлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Коломієць В.В.