Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №733/41/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/184/26

Єдиний унікальний №733/41/26

Рішення

Іменем України

29 квітня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді – Вовченко А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкуваня

В С Т А Н О В И В:

Позивач в січні 2026 року звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 . Як спадкоємець за заповітом позивач своєчасно прийняв спадщину , оскільки в установлений законом строк подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, але не може її належним чином оформити, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на житловий будинок , які б підтверджували право власності померлої на дане спадкове майно. Просить визнати за ним право власності на вищевказане майно в порядку спадкування.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує .

Представник відповідача Ічнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить суд справу розглядати без його участі за наявними в матеріалах справи документами. Проти задоволення позову не заперечує.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання , будучи належним чином повідомленою , повторно не з`явилася, судові повістки повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_2 не надійшло.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу

місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 03.05.2006 року виконкомом Ольшанської сільської ради, серія НОМЕР_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_4 .

20 квітня 2006 року ОСОБА_3 вчинила заповіт, яким житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла позивачу по справі ОСОБА_1 (а.с.6-7).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_1 , оскільки був неповнолітній. Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №222/2006 рік.

Згідно копії спадкової справи №222/2006 , наданої на запит суду державним архівом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_5 , як спадкоємиця за законом та їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади та ОСОБА_2 , як спадкоємиці за заповітом видано свідоцтво про право на земельну частку (пай) та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий й КПСП «Ольшана» (а.с.33-39).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №84524254 від 16.03.2026 щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 заведена спадкова справа №668/2009 (а.с.63).

Згідно копії спадкової справи №668/2009 , наданої на запит суду Прилуцькою міською ДНК після смерті ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини звернулась дочка ОСОБА_2 та чоловік померлої ОСОБА_6 , який відмовився від одержання обов`язкової долі у спадщині, на яку він мав право як непрацюючий спадкоємець за віком на користь дочки ОСОБА_2 11.08.2011 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

11.07.2012 року їй також видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади (а.с.70-85).

Відповідно до довідки Ольшанського старостинського округу №02-13/98/11 від 25.12.2025 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 одна (а.с.8).

Однак в нотаріальній конторі визнати право власності на зазначене спадкове майно та оформити неможливо, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності померлої на дане майно, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.12.2025 року № 1356/01-16 (а.с.17).

Позивачем виготовлено технічний паспорт на будинок на своє ім`я (а.с.10-12).

Відповідно до довідки ФОП « ОСОБА_7 » №01-26 від 05.01.2026 року, згідно матеріалів архіву КП «БТІ» Ічнянської районної ради , станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі рішення Ічнянського районного суду №2-283/2007 від 23.03.2007 року.

У 2007 році мати позивача ОСОБА_8 в його інтересах зверталась до Ічнянського районного суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, котрий заповіла йому ОСОБА_3 . На підставі вказаного рішення , за ним було зареєстровано право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .

Однак , ухвалою ВС України від 10.12.2008 року рішення Ічнянського районного суду від 23.03.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Ічнянського районного суду від 26.02.2010 року позов за заявою ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Таким чином, на даний час, хоча згідно даних обліку, станом на 31.12.2012 року , спірний будинок зареєстрований за позивачем, проте рішення суду, що стало підставою реєстрації права власності скасовано і позивач не має правовстановлюючого документу на зазначене спадкове майно.

Як спадкоємець за заповітом , позивач має право на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності припиняється вразі смерті власника (ч.11 ст. 346 ЦК України).

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ст. 1261 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст. ст. 1268-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач , як спадкоємець за заповітом, який на даний час не змінений і не скасований, своєчасно прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки був неповнолітній, та після смерті ОСОБА_3 подав відповідну заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. На даний час користується та розпоряджається спадковим майном, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на житловий будинок , які б підтверджували право власності померлої на нього , що підтверджується матеріалами справи , а тому суд вважає, що позивач правомірно набув право власності на житловий будинок в зв`язку з чим за ним слід визнати право власності на дане майно в порядку спадкування.

На підставі викладеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1223, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 19, 30, 175-177, 184 Цивільного процесуального кодексу України , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 .

Відповідач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце знаходження: м.Ічня площа Шевченка,1 Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061748.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко