Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №644/2576/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/2576/26

Провадження № 3/644/845/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 квітня 2026 р. м.Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605945 від 04 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 о 12 годині 38 хвилин керував транспортним засобом Фольксваген Пасат, номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку 320 по проспекту Героїв Харкова у м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ відмовився.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Вітківський Є.О. подав клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що інспекторами УПП було порушено процедуру виявлення ознак наркотичного сп`яніння у водія, зокрема інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 взагалі не перевіряла водія ОСОБА_1 на наявність ознак наркотичного сп`яніння.

Надаючи оцінку правомірності діям працівників патрульної поліції при виявленні ознак адміністративного правопорушення та їх фіксації, суд виходить з викладеного нижче.

Судом переглянутий відеозапис, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 605945 від 04 березня 2026 року, з якого вбачається, що інспектор патрульної поліції Резніченко А.Г., яка склала протокол, не проводила огляд водія ОСОБА_1 на наявність ознак наркотичного сп`яніння. На зазначення останнього, що він вживав тиждень тому препарат «Прегабалін», інспектор ОСОБА_2 запевнила водія, що цей препарат знижує увагу і є забороненим для вживання водіями, а його дія чи сліди можуть зберігатись й через тиждень після завершення прийому.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Інспектор патрульної поліції Резніченко А.Г. не проводила огляд водія ОСОБА_1 на предмет виявлення ознак наркотичного сп`яніння. Матеріали справи не містять відомостей про те, яким чином та ким у водія ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки наркотичного сп`яніння, як «звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів». Перегляд відеозапису за участі ОСОБА_1 не створює враження про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння.

Поряд з цим суд зауважує, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз`яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп`яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.

Доданий до матеріалів справи відезапис не доводить, що водій ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, а відтак й підстав, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було.

З огляду на всі встановлені обставини, у суду відсутні підстави для висновку «поза розумним сумнівом» про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з чітким дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи

Як значиться в усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161).

На підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Шевченко С.В.