Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №643/610/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/610/26

Провадження № 2/643/3462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі представника – адвоката Некрасова О.В. звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому прохає розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовим записом № 812.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 червня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх стосунків. Фактично шлюб припинив своє існування з 02 квітня 2025 року. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та її дітей.

30.01.2026 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Матарикіною С.П. подано відзив на позовну заяву, в якому представник прохала відмовити в задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на наявність неврегульованих важливих питань щодо їх прав та обов`язків, як подружжя, а також наявності неурегульованих питань щодо виховання обох малолітніх дітей подружжя. Відповідач вважає, що рішення про розірвання шлюбу не відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх обох малолітніх дітей. Відповідач проживає окремо від дружини та дітей, за обставин, які від нього не залежать.

03.02.2026 представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Некрасовим О.В. подано відповідь на відзив, в якому представник прохає позов задовольнити. Зазначив, що твердження представника відповідача про те, що між сторонами нібито є неврегульовані питання прав та обов`язків подружжя, а також питання виховання малолітніх дітей, не є підставою для відмови у розірванні шлюбу та не спростовують заявлених позивачем вимог. Відповідно до положень Сімейного кодексу України, наявність спільних малолітніх дітей та неврегульованість окремих питань щодо їх виховання не перешкоджає розірванню шлюбу, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї є неможливими. Фактично сімейні відносини між позивачем та відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, шлюб носить формальний характер та існує виключно юридично. Примирення між сторонами є неможливим, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

06.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Матарикіної С.П. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому представник посилаючись на наявність неврегульованих між сторонами питань щодо виховання дітей, прав та обов`язків сторін як подружжя, прохала відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 27 серпня 2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. В установлений в ухвалі суду строки недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06 лютого 2026 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, задоволено частково клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про надання строку на примирення, надано сторонам строк для примирення тривалістю у два місяці, тобто до 06.04.2026, провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2026 року провадження у справі поновлено.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , 20 червня 2014 року уклали шлюб, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовим записом № 812, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 червня 2014 року (а.с. 20).

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14 січня 2016 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10 березня 2022 року відповідно (а.с. 18-19).

Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного з подружжя є проявом принципу свободи шлюбу та рівності подружжя, закріпленого ст. 51 Конституції України та ст. 16 Загальної декларації прав людини. Так як укладення шлюбу здійснюється вільно та добровільно, то ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо їх основа втрачена.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалась правом та звернувся до суду з вказаним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, примирення між сторонами не відбулось, про що зазначено представником позивача у поданому 06 квітня 2026 року клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що подружжя не підтримує сімейних відносин та немає спільного побуту з квітня 2025 року. За клопотанням відповідача судом надався подружжю строк на примирення, однак примирення не відбулось, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, шлюб сторін розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка клопотання про відновлення дошлюбного прізвища не заявила.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 20 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовим записом № 812, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В.Поліщук