Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №645/6035/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6035/25

Провадження № 2/643/1768/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» в особі представника Шоха І.В., який діє на підставі довіреності, через підсистему «Електронний суд» звернувся до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором у сумі 49 428,84 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 27.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 354751172, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 16 300,00 грн. Зазначив, що на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-6094, яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Проте в порушення умов договору позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. Посилався, що 24.09.2024 відповідно до ст. 1077 ЦК України ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/1. Зазначив, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 49 428, 84 грн, з яких: заборгованість по кредиту – 16 300,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом – 33 128,84 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) – 0,00 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Немишлянський районний суд міста Харкова ухвалою від 10 вересня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направив за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 цивільну справу № 645/6035/25 розподілено у провадження судді Семенової Я.Ю. Справу передано судді 10.10.2025.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 13 жовтня 2025 року залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», установив позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 20 жовтня 2025 року прийняв цивільну справу до свого провадження, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, задовольнив клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про витребування доказів, витребував від Акціонерного товариства «Універсал Банк» виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 за період з 27.07.2024 по 12.08.2024 включно.

22 грудня 2025 року на адресу Салтівського районного суду міста Харкова засобами електронного поштового зв`язку та 31 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Семенова Я.Ю. з 25 грудня 2025 року по 16 січня 2026 року включно перебувала у щорічній основній відпустці, з 19 січня 2026 року по 03 квітня 2026 року включно – на лікарняному.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 16 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Таліон Плюс». У поданій заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки про виклик відповідача в судові засідання, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення – «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзиву, відповідно до правил статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечував позивач.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

27.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №354751172, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором REAM (а.с. 28-35).

Умовами п. 2.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 16 300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.2 Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Згідно з п. 2.3 Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10 649,00 грн 27.07.2024.

Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п. 2.4 Договору).

Умовами п. 3.1 Договору сторонами було погоджено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 28 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У п. 3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п. 3.3 Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 28 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3846 грн 36 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Продовження строку дисконтного періоду та поновлення дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки ні пролонгація, ні поновлення дисконтного періоду не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація та поновлення дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації чи поновлення дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41XX-XXXX-6094, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання. У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, якою додають до тексту договору реквізити іншої платіжної картки (п. 6.1, 6.2 Договору).

У розділі 7 Договору сторони погодили, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 24.08.2024, а саме протягом 28 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 26.08.2029. Проценти за договором сплачуються в такому порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти та інші платежі за договором строк оплати яких настав в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті.

У п. 8.3 Договору сторони погодили, що на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим Договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.

Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 28 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 15 121 грн 72 коп та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4 472 грн 72 коп та суму кредиту у розмірі 10 649 грн 00 коп (п. 8.4 Договору).

За період від дати видачі першого Траншу до 24.08.2024 (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,29 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 470,85 (чотириста сімдесят цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних (п.п. 8.5.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Крім того, 27.07.2024 ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9597 Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №354751172 від 27.07.2024 (а.с. 26-27).

02.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №354751172 від 27.07.2024, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1 998,00 грн. Безготівковий переказ цього та інших траншів за договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки Позичальника 5375-41XX-XXXX-6094. З моменту отримання траншу базова процентна ставка за договором (для суми всіх наступних траншів в рамках всього кредитного ліміту та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. З моменту підписання цієї додаткової угоди, незалежно від зазначеного в договорі, розмір дисконтної чи індивідуальної ставки не може бути більшим за базову процентну ставку вказану вище. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9MJ33 (а.с. 39 зворот – 40).

06.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №354751172 від 27.07.2024, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1 425,00 грн. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9TR65 (а.с. 41-42).

08.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №354751172 від 27.07.2024, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1 021,00 грн. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV632GG (а.с. 42 зворот - 43).

09.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №354751172 від 27.07.2024, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1 207,00 грн. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5N9S4 (а.с. 44-45).

ТОВ «ПрофітГід» надано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», якими підтверджено про успішне здійснення перерахувань грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 09.08.2024 в сумі 1207,00 грн, 08.08.2024 в сумі 1021,00 грн, 06.08.2024 в сумі 1425,00 грн, 02.08.2024 в сумі 1998,00 грн, 27.07.2024 в сумі 10 649,00 грн (а.с. 49 зворот – 51).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано довідки, у яких повідомлено, що на виконання кредитного договору №354751172 від 27.07.2024, укладеного між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 та кредитодавцем/платником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з такими реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АТ «ОТП Банк», код банку (МФО): 300528, код за ЄДРПОУ: 21685166; надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Універсал Банк», код банку (МФО): 322001, код за ЄДРПОУ: 21133352; особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача: Тарасенко А.О., РНОКПП НОМЕР_3 ; рахунок платника: НОМЕР_4 ; транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу: НОМЕР_5 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 5375-41XX-XXXX-6094, термін дії: 08.2029. Сума платіжної операції 09.08.2024 - 1207,00 грн. Сума платіжної операції 08.08.2024 – 1021,00 грн. Сума платіжної операції 06.08.2024 – 1425,00 грн. Сума платіжної операції 02.08.2024 – 1998,00 грн. Сума платіжної операції 27.07.2024 – 10 649,00 грн (а.с. 52-54).

Окрім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів 27.07.2024 у сумі 10 649,00 грн, 02.08.2024 у сумі 1 998,00 грн, 06.08.2024 у сумі 1 425,00 грн, 08.08.2024 у сумі 1 021,00 грн, 09.08.2024 у сумі 1 207,00 грн, підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-22110 від 19 грудня 2025 року, згідно з яким АТ «Універсал Банк» повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . До повідомлення додано виписку про рух грошових коштів по рахунку відкритого до вказаної платіжної картки за період з 27.07.2024 по 12.08.2024 (а.с. 122-130; 132-140).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним вище договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на його картковий рахунок.

24.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/1, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. (а.с. 18-20).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 24.09.2024, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №354751172 від 27.07.2024 у сумі 36 062,84 грн, з яких: 16 300,00 грн – заборгованість по основному боргу, 13 612,84 грн –заборгованість по процентам, 6 150,00 грн – заборгованість по іншим нарахуванням (а.с. 21-22).

Позивачем додано до позову платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №805 від 16.10.2024, згідно з якою ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало на рахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в сумі 3996736,96 грн, призначення платежу: «плата за відступлення права вимоги, згідно з договором факторингу №МВ-ТП/1 від 24.09.2024, без ПДВ» (а.с. 22 зворот).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №354751172 від 27.07.2024, з якого убачається, що 27.07.2024 ОСОБА_1 було видано кредитні кошти в сумі 10 649,00 грн, 02.08.2024 в сумі 1 998,00 грн, 06.08.2024 – 1 425,00 грн, 08.06.2024 – 1 021,00 грн, 09.08.2024 – 1 207,00 грн, усього – 16 300,00 грн. З 28.07.2024 по 02.08.2024 включно ОСОБА_1 нараховано проценти в сумі 137,37 грн в день. З 03.08.2024 по 06.08.2024 включно проценти нараховані в сумі 163,15 грн в день. З 07.08.2024 по 08.08.2024 включно в сумі 181,53 грн в день. З 09.08.2024 по 24.08.2024 включно в сумі 210,27 грн в день. З 25.08.2024 по 30.09.2024 в сумі 244,50 в день, 31.08.2024 в сумі 1089,21 грн, з 01.09.2024 по 24.09.2024 включно в сумі 244,50 грн в день. 10.09.2024 ОСОБА_1 сплачено 2000,00 грн, яку кредитодавцем зараховано, як погашення неустойки за кредитом (а.с. 23).

Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 24.09.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №354751172 від 27.07.2024 за тілом кредиту становило 16 300,00 грн, за процентами – 13 612,84 грн, з 25.09.2024 по 21.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» нараховувало відповідачеві проценти в сумі 244,50 грн в день. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 21.12.2024 становить: 16 300,00 грн - за тілом кредиту, 35 128,84 грн – за процентами (а.с. 24-25).

Позивачем надано до позовної заяви повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», адресоване ОСОБА_1 про відступлення права вимоги від 21.09.2025 (а.с. 54 зворот) та повідомлення ТОВ «Таліон Плюс», адресоване ОСОБА_1 від 18.07.2025 про дострокове розірвання договору, яким останнього повідомлено, що з 22.12.2024 договір №354751172 від 27.07.2024 достроково розірвано та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 57 578,84 грн (а.с. 55).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як було установлено судом, 27.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №354751172, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором REAM.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та здійснило перерахунок на рахунок відповідача коштів 27.07.2024 у сумі 10649,00 грн, 02.08.2024 у сумі 1 998,00 грн, 06.08.2024 у сумі 1 425,00 грн, 08.08.2024 у сумі 1 021,00 грн, 09.08.2024 у сумі 1 207,00 грн, що підтверджується повідомленням від АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-22110 від 19 грудня 2025 року, та доданою до нього випискою про рух грошових коштів за період з 27.07.2024 по 12.08.2024.

З огляду на наведені докази у справі вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладеного договору факторингу №МВ-ТП/1 від 24.09.2024, а тому до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії №354751172 від 27.07.2024, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Таліон Плюс» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 16 300,00 грн.

У свою чергу, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості по сплаті процентів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується таким.

Відповідно до умов розділу 8 договору кредитної лінії №354751172 від 27.07.2024 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого траншу за цим договором, виходячи з максимального дозволеного розміру денної процентної ставки та розраховується відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, з урахуванням пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника.

На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.

За період від дати видачі першого траншу до 24.08.2024 (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,29 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 470,85 відсотків річних. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 24.08.2024 розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,29 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 471,82 відсотків річних.

Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», 27.07.2024 ОСОБА_1 було видано кредитні кошти в сумі 10 649,00 грн, 02.08.2024 в сумі 1 998,00 грн, 06.08.2024 – 1 425,00 грн, 08.06.2024 – 1 021,00 грн, 09.08.2024 – 1 207,00 грн, усього – 16 300,00 грн. З 28.07.2024 по 02.08.2024 включно ОСОБА_1 нараховано проценти в сумі 137,37 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,29% від суми кредиту (10 649,00 грн) за кожний день користування ним. З 03.08.2024 по 06.08.2024 включно проценти нараховані в сумі 163,15 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,29% від суми кредиту (10 649,00 грн + 1 998,00 грн = 12 647,00 грн) за кожний день користування ним. З 07.08.2024 по 08.08.2024 включно в сумі 181,53 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,29% від суми кредиту (12 647,00 грн + 1 425,00 грн = 14 072,00 грн). З 09.08.2024 по 24.08.2024 включно в сумі 210,27 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,29% від суми кредиту (14 072,00 грн + 1021,00 грн + 1 207,00 грн = 16 300,00 грн).

З 25.08.2024 по 30.08.2024 включно ОСОБА_1 нараховувалися проценти в сумі 244,50 в день, тобто за процентною ставкою 1,5% від суми кредиту (16 300,00 грн).

31.08.2024 ОСОБА_1 було нараховано відсотки в сумі 1089,21 грн. З 01.09.2024 по 24.09.2024 включно в сумі 244,50 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,5% від суми кредиту. Всього за період з 27.07.2024 по 24.09.2024 первісним кредитором було нараховано позичальнику проценти в сумі 13 612,84 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» здійснювалося нарахування відповідачеві відсотків з 25.09.2024 по 21.12.2024 в сумі 244,50 грн в день, тобто за процентною ставкою 1,5% від суми кредиту (16 300,00 грн).

Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, з огляду на таке.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Кредитний договір №354751172 від 27.07.2024 було укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року.

Відповідно до п. 8.3, 8.5 кредитного договору №354751172 від 27.07.2024 на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем. За період від дати видачі першого траншу до 24.08.2024 (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,29 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 470,85 відсотків річних.

Водночас відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день. Починаючи з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день. Починаючи з 20 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день.

Відтак, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» правомірно було нараховано відповідачеві проценти за період з 27.07.2024 по 19.08.2024 включно в сумі 4 137,28 грн.

Проте ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» без належних на те правових підстав з 20 серпня 2024 року було нараховано відповідачу відсотки за процентною ставкою 1,29% на день до 24.08.2024 включно, та за процентною ставкою 1,5% на день з 25.08.2024 по 21.12.2024 включно.

Позаяк, починаючи з 20 серпня 2024 року по 21 грудня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день, то з відповідача підлягають стягненню проценти за вказаний період в сумі 20 212,00 грн: 124 дні *(16300 гривень * 1 %).

Відтак, сума заборгованості ОСОБА_1 за процентами за період з 27.07.2024 по 21.12.2024 становить 24 349,28 грн.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», убачається, що 10.09.2024 ОСОБА_1 сплачено 2000,00 грн, яку кредитодавцем зараховано, як погашення неустойки за кредитом. Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», останнім вказані 2000,00 грн зараховано, як погашення процентів за кредитом, у зв`язку з чим позивачем було зменшено суму процентів за користування кредитом з 35 128,84 грн до 33 128,84 грн. З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в сумі 22 349,28 гривень.

Беручи до уваги наведене вище, з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії №354751172 від 27.07.2024 в сумі 38 649,28 грн, яка складається з: 16 300,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 22 349,28 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1760 від 14.08.2025 при пред`явленні позову через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 78,19%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 894,07 гривень (2422,40 : 100 х 78,19 = 1894,07).

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 гривень.

Так, судом установлено, що позивачем ТОВ «Таліон Плюс» 02 грудня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №5 з АО «Ліга юридичних технологій та інновацій», відповідно до умов п. 1.1. якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. У п. 1.2 Договору сторони погодили, що за цим договором клієнту може надаватися правова допомога в фіксованому об`ємі на постійній щомісячній основі так і разова правова допомога на виконання певної кількості завдань. Об`єм правової допомоги і періодичність її надання фіксується сторонами в окремих додатках до цього договору (Додатки та/або Додаткові угоди та/або Реєстри) (а.с. 57 зворот - 61).

У розділі 4 Договору сторони погодили, що правова допомога, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнтом оплачується в розмірі та обсязі погодженому в додатках до цього договору (Додаткових угодах та/або Реєстрах), в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання та може бути здійснена в будь-який час за надані послуги та в тому числі авансом за надані послуги у майбутньому. За результатами надання правової допомоги складається акт приймання передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на Акт. В акті сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги в залежності від обставин та подій. В цьому випадку сторони керуються умовами Акту.

ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатське об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» підписали Додаткову угоду №1405 від 07.08.2025 про надання правової допомоги до Договору №5 від 02 грудня 2024 року, у якій погодили порядок оплати послуг Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 354751172 від 27.07.2024. Сторони погодили, що вартість послуг Адвокатського об`єднання по супроводженню справи становить 5 000,00 грн, що включає в себе: аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку - 1000 грн; підготовка та направлення повідомлення відповідачу про оплату заборгованості (досудова вимога) - 500 грн; збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у даній справі Адвокатським об`єднанням та підготовка позовної заяви та направлення копії доданих до неї документів до суду - 3500 грн. Оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку на оплату послуг від Адвокатського об`єднання шляхом перерахуванням клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, що зазначений у реквізитах Договору (а.с. 62).

07 серпня 2025 року Адвокатське об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, у якому підтвердили, що Адвокатське об`єднання виконало свої зобов`язання у межах Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року та Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги у повному обсязі в сумі 5000,00 грн по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 354751172 від 27.07.2024 (а.с. 63).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №165 від 07.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало на рахунок АО «ЛЮТІ» 5000,00 грн, призначення платежу: «оплата за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 року та Додаткової угоди № 1 405 від 07.08.2025 у справі про стягнення заборгованості» (а.с. 63 зворот).

Крім того, до позовної заяви додано досудову вимогу ОСОБА_1 , сформовану АО «Ліга юридичних технологій та інновацій», у якій останнього повідомлено про невиконання ним належним чином своїх зобов`язань за Кредитним договором № 354751172 від 27.07.2024. Повідомлено, що станом на 19.08.2025 загальна сума заборгованості за договором № 354751172 від 27.07.2024 складає 57 578,84 грн, у зв`язку з чим Адвокатське об`єднання готує позовну заяву про стягнення заборгованості до суду. З огляду на викладене, ОСОБА_1 запропоновано добровільно погасити заборгованість до подачі позовної заяви до суду (а.с. 55 зворот).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, судом установлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог на 78,19% - в сумі 3 909,50 гривень (78,19% х 5 000,00 гривень / 100 = 3 909,50).

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором в сумі 38 649 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 28 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1894 (одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири) гривень 07 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 909 (три тисячі дев`ятсот дев`ять) гривень 50 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова