Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №627/188/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/188/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді В.А. Каліберди,

за участю секретаря судового засідання Н.Д. Коломієць,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач вказала, що сторони перебувають у шлюбі з 02 вересня 2017 року, який було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області. З грудня 2025 року подружні відносини погіршилися та ОСОБА_2 звернувся з позовом про розірвання шлюбу до Краснокутського районного суду Харківської області.

Від даного шлюбу мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначила, що з грудня 2025 року відносини відповідача погіршилися також і з донькою. Він не утримує її фінансово, не цікавиться її життям, не проводить разом з нею час, фактично ігнорує дитину, що завдає дитині також і моральних страждань. Дитина проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім`ї, та перебуває повністю на її утриманні. Жодних коштів ОСОБА_2 на потреби дитини не надає, хоча займається підприємницькою діяльністю та має стабільний високий дохід. Інших неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач з грудня 2025 року не бере участі в утриманні їхньої спільної дитини, на підставі чого за захистом інтересів неповнолітньої дитини позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на її утримання.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 05.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі з повідомленням сторін. Призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 29 квітня 2026 року до судового засідання засобами системи «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та в установлений законом строк відповідно до ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позов, суд вважає за можливе відповідно до статті 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в розгляді справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 02 вересня 2017 року, який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.09.2017.

У шлюбі народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.11.2021 року Краснокутським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області, батьками дитини зазначені: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» апарату Краснокутської селищної ради від 27.02.2026 №256, ОСОБА_3 зареєстрована з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.06.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу, із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи надані позивачем докази і встановлені судом обставини, той факт, що дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, а також відсутність відзиву і відповідних підтверджених доказами заперечень з боку відповідача ОСОБА_2 з посиланням на відповідні докази стосовно його стану здоров`я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини чи інших обставин, визначених законом, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню, та вважає доцільним стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 1331 грн 20 коп.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 128, 131, 133, 141, 142, 206, 223, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Каліберда В. А.